Меморіальна дошка на вул.І.Франка |
Тиха, затишна вулиця Івана Франка у Києві. Будинок із меморіальною дошкою Натану Рахліну. Народному артисту СРСР, України, Татарстану, лауреатові Державної премії СРСР, керівникові головних симфонічних оркестрів у Києві, Москві, Казані. На граніті викарбовано роки життя: 1906 — 1979.
Державний симфонічний оркестр України під керуванням Натана Рахліна здобув світове визнання. Вважалося за честь виступати з ним. Натан Рахлін неперевершено інтерпретував твори Берліоза, Чайковського, Брамса, Бетховена, Шостаковича. Оркестр Рахліна був і творчою лабораторією української симфонічної музики. Він першим виконав твори Ревуцького, Лятошинського, Майбороди, Штогаренка, Данькевича, Мейтуса. У фондах Українського радіо залишилося понад сто творів української класики у виконанні Державного симфонічного оркестру України під керуванням Натана Рахліна.
Надзвичайно тепло згадують Натана Григоровича учні, музиканти його оркестрів. Коли ця добра, напрочуд інтелігентна людина ставала за диригентський пульт і піднімала свої великі пухкі долоні, оркестрову яму заповнювала особлива аура творчого натхнення. Маестро ніколи не те що не підвищував голос, а навіть різких жестів не робив. М’які рухи пальців керували музикою, спрямовували музикантів. Під час репетиції Рахлін міг звернутися до когось із виконавців: «А дайте мені, будь ласка, ваш інструмент…» І брав скрипку чи фагот, віолончель або трубу, показуючи, як треба зіграти той чи інший епізод. Натан Григорович володів будь-яким інструментом із великого симфонічного оркестру. Віртуозно грав на гітарі, виконуючи на семи струнах складні твори Бетховена. А ще відзначався феноменальною пам’яттю, тримаючи в голові партитури сотень найскладніших музичних творів.
Але наприкінці 60-х років молоді амбітні музиканти змусили його поступитися місцем. І коли Натана Григоровича запросили на роботу в Татарську АР, він поїхав із рідного Києва до Казані. Там він теж очолив симфонічний оркестр і знову вивів його в ряд провідних у СРСР. Коли у 1979 році Натан Рахлін помер, в останню путь у Казані його проводжали тисячі людей…
Сторіччя нашого видатного земляка, диригента зі світовим ім’ям відзначено низкою урочистих заходів, вечорів, концертів, науковою конференцією. Періодові життя Маестро, пов’язаному з Татарською АР, був присвячений напрочуд теплий, сповнений щирої любові і поваги до нашого видатного земляка фільм, створений казанськими телевізійниками. Його демонстрували на вечорі пам’яті Натана Рахліна у столичному Будинку вчителя у присутності почесних гостей із Татарстану, США, Ізраїлю. На вечорі грав видатний скрипаль Олег Криса.