Уявити своє життя без Інтернету багатьом із нас сьогодні дуже складно. Про його найширші можливості свідчить той факт, що коли 50 мільйонів користувачів телефона з’явилися аж через 74 роки, то Інтернет досяг цієї цифри усього лише за 4 роки. Ще зовсім недавно ми і слова такого не знали. На шпальтах українських ЗМІ, наприклад, нечасті згадування про Інтернет з’явилися, напевно, тільки в 1994—1995 роках. Тоді це слово писали латиницею — Internet.
В орфографічні словники російської мови слово «Интернет» потрапило тільки 1999 року — із великої літери (як ім’я власне — назва Мережі). Хоча Мережа — жіночого роду, слово Інтернет змінюється як іменник чоловічого роду (Інтернету, Інтернетові, Інтернет, користуюся Інтернетом, в Інтернеті). Як перша частина складних слів, слово Інтернет пишеться з маленької і через дефіс: інтернет-видання, інтернет-проект, інтернет-ЗМІ (хоча текстовий редактор Word править маленьку літеру на велику навіть у цих випадках).
Однак і в традиційних ЗМІ, і в самому Інтернеті досі зустрічаються як мінімум п’ять-шість варіантів написання слова — Internet (не відмінюється), Internet (відмінюється — в Internet’і, Internet’ом), Інтернет (не відмінюється), Інтернет (відмінюється), інтернет (відмінюється), Інет (відмінюється).
1999 року чи трохи раніше, приблизно в той же час, коли норми написання слова «Інтернет» були закріплені в Російському орфографічному словнику, у самому Інтернеті розгорілися палкі дискусії з приводу того, як усе ж таки правильно потрібно писати слово — із маленької чи з великої літери.
Основний аргумент прибічників великої полягав у тому, що Інтернет — хоч і найпоширеніша і, природно, загальновідома інформаційна мережа, але далеко не єдина, що не дозволяє вважати Інтернет загальною назвою інформаційної мережі. Крім того, у цього слова існують синоніми, що пишуться з великої літери: Всесвітня мережа, Всесвітнє павутиння, Мережа, Павутиння.
Прибічники написання слова з маленької літери стверджували, що Інтернет став єдиною, всесвітньою, загальнопоширеною інформаційною мережею, таким же узвичаєним засобом зв’язку, як, наприклад, телефон (пишемо ж ми це слово з малої літери!), засобом масової інформації (аналогічно газеті).
Інші світові комп’ютерні мережі, що формально не входять в Інтернет, як правило, пов’язані з ним за допомогою так званих шлюзів. А коли якась мережа використовує технології Інтернету, отже, це Інтернет. Крім того, для неспеціалістів Інтернет — це всі мережі разом узяті, незалежно від технологій, тобто взагалі засоби зв’язку через комп’ютери.
Російській мові властиво перетворювати власні імена на номінальні, і з Інтернетом це вже відбулося (як раніше — з ксероксом і памперсом). Нині це не більш ніж комунікаційне середовище (варіанти — «засіб трансляції», «інформаційна культура»). За написанням цього слова з великої літери «стоїть принципове невизнання культурного статусу середовища».
До речі, в англійській мові Інтернет пишеться з великої літери з тієї причини, що слово «internet» має конкретне вузьке значення «міжмережний зв’язок», відмінне від значення слова «Internet». Це аналогічно парі павутиння—Павутиння.
З травня 2000 року журнал «Internet» заявив про перехід на написання слова Інтернет із маленької літери. Зачин підтримали деякі російські сайти, інформаційні агентства і ЗМІ (наприклад, видавничий дім «Коммерсантъ»). Але найвагомішу підтримку в цьому питанні журналу надав холдинг Артемія Лебедєва, повідомивши, що відтепер «у всіх офіційних документах слово «інтернет» писатиметься з маленької літери».
І хоча в словниках Інтернет пишеться з великої літери, лінгвісти прогнозують швидку заміну цієї норми, виходячи з того, що слово не є власним найменуванням конкретної організації, комерційного підприємства, а також окремої мережі чи комунікаційної системи. Це загальне найменування сукупності мереж, технічних систем і утворюваного ними комунікаційного простору. А отже, Інтернет є функцією радше імені загального, аніж власного. Найменування подібного характеру (телебачення, телефон, телефакс, локальні мережі й ін.) пишуться з малої літери.
«Оскільки кодификація певного нового мовного явища — це, як правило, функція кількості його повторень авторитетними джерелами, написання слова Інтернет із маленької літери в провідних інтернетівських виданнях дозволить прискорити перетворення нового написання на норму», — вважає Леонід Іванов, директор Довідкової служби російської мови Інституту російської мови ім. В.Виноградова.
Всі ці дискусії україномовну частину Інтернету зачепили мало. Тому, вирішивши поцікавитися стандартами написання слова Інтернет в українській мові, редакція відправила офіційний запит в Інститут української мови НАН України. Попередньо, до одержання офіційної відповіді, по телефону одна з працівниць інституту, пославшись на чинні «Правила українського правопису» за 1993 рік, відповіла мені, що слово «Інтернет» пишеться з великої літери, оскільки це — назва глобальної комп’ютерної мережі, і відмінюється.
Офіційна відповідь виглядала більш «просуненою». Стало зрозуміло, що наші мовознавці з Інтернетом знайомі й інформацією звідти користуються. Однак приведені приклади спантеличували ще більше.
У листі, підготовленому завідувачем відділу стилістики та культури мови д.ф.н., проф. С.Єрмоленко, за підписом директора інституту члена-кореспондента НАН України В.Німчука, значилося:
«У сучасній мовній практиці маємо подвійне написання слова Інтернет — інтернет. З великої літери пишуть його як власну назву глобальної комп‘ютерної мережі. Напр.: Користуємося інформацією з Інтернету; Прочитали в Інтернеті. Подібно пишемо Всесвіт, Земля, Океан, коли вони вживаються в спеціальних текстах.
У значенні «вид зв‘язку» загальновживана назва інтернет пишеться з малої літери, наприклад: користуватися інтернетом».
Тобто, якщо не брати до уваги наведені приклади, то виходить, що слово «Інтернет» в українській мові слід писати з малої літери, за винятком спеціальних текстів — із великої.
Проте в прикладах «Користуємося інформацією з Інтернету; Прочитали в Інтернеті» слово Інтернет використовується насамперед у загальновживаному значенні, припускається, швидше, «інформаційний простір» (аналогічно газеті, телебаченню), а не власна назва глобальної комп’ютерної мережі. «Користуватися інтернетом» можна розуміти, як користуватися всіма сервісами конкретної глобальної комп’ютерної мережі, так і окремими видами, наприклад, лише електронною поштою чи ж тільки тією частиною, що використовує гіпертекст (WWW).
Загалом особливої ясності професійна відповідь не додала. Слово «Інтернет» поки не потрапило й в орфографічні словники української мови. Тому проблема відмінності написання слова актуальна для українців анітрохи не менше, аніж для російськомовних. Можливо, його написання закріплять нові «Правила українського правопису», які нині активно обговорюються?