Протягом п’яти днів на трьох концертних майданчиках Одеси проходила комплексна акція «Імпровізаційна карусель», присвячена розвитку сучасного імпровізаційного мистецтва. Глядачі й слухачі, які безплатно відвідали концерти в Будинку актора, Великому залі філармонії та Золотому залі Літературного музею, стали свідками ще одного міні-фестивалю імпровізацій, організованого «Асоціацією Нова Музика» за підтримки Міжнародного фонду «Вiдродження». І знову виявилося, що впевнено лідирують досвідчені в спонтанній творчості музиканти. Причина цього зрозуміла: мистецтва імпровізувати в наші дні хоч не в усіх музичних навчальних закладах, але вчать. Приміром, на естрадному відділенні Одеського училища мистецтв і культури імені К.Данькевича, адже джазового музикування поза імпровізацією просто немає.
Усе почалося з захоплюючої творчої дуелі одесита Юрія Кузнєцова і бакинця Салмана Гамбарова, що майстерно грали на роялі та перкусії. Естафету підхопили піаніст із Киргизстану Таалай Бейшеєв і ансамбль сучасної музики «Алеа» (Македонія), а остаточно зігріла душу група «БакуСтік Джаз» з Азербайджану, очолювана тим-таки Салманом Гамбаровим. Крім рояля, бакинці використовують народні інструменти нагару (різновид ручного барабанчика) і кеманчу з її пронизливо-насиченим звучанням струн. Музиканти з Баку задали тон і фінальній спільній імпровізації, до якої підключилися всі бажаючі.
Особлива тема — інтерактивний перформанс Марека Холоневського і Томаша Дуди з Кракова. Це був дует саксофона та системи сенсорів, підключених до комп’ютера, які починали звучати від наближення руки музиканта чи навіть променя ліхтарика. Оскільки жоден рух у просторі не може бути точно повторений, будь-яка гра на інтерактивних інструментах є імпровізацією. Більше того, як пояснив у рамках спеціальної лекції пан Холоневський, руки різних музикантів викликають різну реакцію сенсорів, виникає так званий ефект терменвокса, інструмента, сконструйованого ученим Терменом ще в першій половині минулого століття.
Трохи випали з імпровізаційного русла виступи одеського ансамблю «Гармонії світу» і одеської ж піаністки Тетяни Кравченко — були це просто позбавлені будь-якої імпровізації концерти з творів Шуберта, Гайдна, Шопена, Альбеніса, Гомельської, Цепколенко та інших композиторів, стародавніх і сучасних.
А ось камерний театр із Єревана «Іо» (назва запозичена в імені відомої за давньогрецькими міфами німфи) потішив, і не один раз. Звуко- і світлорежисер театру Артур Манукян, який, до того ж, співає, дав маленький концерт із творів вірменської середньовічної духовної музики, та ще й блискуче виконав джазовий вокал, приєднавшись до імпровізацій групи «БакуСтік Джаз». Актор Сергій Даніелян у своєму моноспектаклі «Моцарт», який поєднав пантоміму з драматичною грою, створив образ невдахи музиканта, який постійно конфліктує у своїй творчості з визнаними авторитетами та власними душевними пориваннями, такої собі маленької людини з великою душею за уявлюваним роялем. Лаври Артура Манукяна як вокаліста штовхнули Сергія, який не має співочого голосу, на імпровізування з джазменами, і в залі не виявилося байдужих!
Концерти, лекції, спільна спонтанна творчість, спілкування, неспішні лабораторні розмови — усе це було на «Імпровізаційній каруселі», «яку запускає в дію» постійна ведуча, одеський композитор Кармелла Цепколенко. Отже, в одеському артистичному середовищі ми незабаром помітимо тих, хто має право й можливість на творчу сміливість, смак і потребу відступів від партитури або реплік п’єси, здатність протистояти регламентуванню. А через два роки, сподіватимемося, за вже сформованою традицією, до нашого міста з’їдуться імпровізатори й відбудеться новий огляд талантів та нові відкриття.