В Україні відзначають 65 років від дня народження Квітки Цісик (1953-1998), американської співачки з українським корінням. Американець Алекс Гутмахер - продюсер і великий шанувальник творчості співачки, приїхав з Америки в Україну, аби відвідати творчі ювілейні заходи і продовжити благодійну діяльність. Сама доля переплела його історію з історією Квітки Цісик. І ті обставини були далеко не найкращими - шпиталь, лікування. Алекс перебував у тому самому шпиталі, в якому лікувалася Квітка. Історію свого чудесного зцілення він значною мірою пов'язує з містичною американською співачкою з українським корінням. Сила її голосу справді на багатьох справляє якесь надзвичайне враження. Згодом Алекс створив фонд "Незабутня Квітка", мета якого - рятувати життя українських жінок, діагностувати тяжкі захворювання. Для цього фонд ініціює придбання пересувних мамографів.
Цьогоріч, напередодні 65-річчя Квітки Цісик, у Вінницькому театрі імені М.Садовського вийшла вистава "Kvітка. Пісня наяву й у снах". А 7 квітня на сцені Національної опери України відбудеться велика благодійна імпреза з участю українських і американських митців.
- Алексе, ви раніше за інших побачили вінницьку виставу про Цісик. Які враження?
- 4 квітня, в день народження співачки, відбулася прем'єра "Kvітка. Пісня наяву й у снах". Роль Квітки Цісик виконує молода актриса Тетяна Фролова. У виставі зайняті актори Валерій Прус, Анатолій Вольський, Максим Какарькін, Любов Остапчук та Наталя Шолом. Вистава відбулася за підтримки губернатора Вінницької області Валерія Коровія.
Із Нью-Йорка на прем'єру завітала оперна співачка Людмила Фесенко, і після вистави ми організували невеличкий концерт як привітання від нашого фестивалю, присвяченого 65-річчю Квітки Цісик. Це благодійна імпреза для дітей. У залі було повно дітей, і ми співали чудових українських колискових.
Сама співачка завжди хотіла, щоб у її сім'ї звучали українські колискові пісні. І вона присвятила їх своєму синові. Але, на превеликий жаль, Квітці не судилося заспівати ці колискові.
Головна подія запланована на 7 квітня. В Національній опері України відбудеться благодійний концерт "Квітка Цісик".
У концерті братимуть участь: Брія Блессінг та Людмила Фесенко зі США, Володимир Горянський і Рима Зюбіна, Кирило Стеценко, Neo ballet Ольги Семьошкіної, Кіра Мазур, гурти "Антитіла" та "Каблуками по бруківці"…
Перерахуємо 100 тис. грн на пересувний мамограф. Цей апарат функціонуватиме у Хмельницькій і Житомирській областях. Це вже буде другий пересувний діагностичний апарат, придбаний під час благодійного проекту "Незабутня Квітка". Перший мамограф "на колесах" у Вінницькій області з'явився восени 2016 р., він працює на базі Подільського регіонального центру онкології.
Тільки уявіть: за рік провели 3,5 тис. обстежень у Вінницькій області. Виявлено 270 випадків патологій і 13 випадків раку.
Про що це свідчить? Що ми - і митці, і державні люди, і журналісти - робимо найважливішу справу: дбаємо про здоров'я нації, особливо жінок України. З ім'ям Квітки ми рятуємо жінок. Адже люди в селі не мають можливості повноцінно обстежуватися, там немає ніякої інформації. Тому головна мета - продовження життя Квітки Цісик завдяки нашій місії: придбання пересувних мамографів.
Я це знаю як ніхто інший, тому що в мене була агресивна саркома. Але я вижив! Пережив 11 операцій, хіміотерапію, радіоопромінення.
- Яка родзинка концерту, присвяченого Квітці Цісик, у Національній опері України? Чим цей концерт відрізнятиметься від попередніх імпрез?
- Головне - це благодійна місія. Квітка продовжує своє життя завдяки тому, що ми пишемо її ім'я на пересувних мамографах. І вона рятує життя жінок України.
Ви знаєте, коли Бог подарував мені життя, то я задумався: це ж не так просто мене лишили після 11 операцій, хімії, радіації… І коли я повернувся "звідти", я став іншою людиною, я все зрозумів, повірте мені.
- Вже не один рік у рамках конкурсу "Коронація слова" витає ідея створити п'єсу про Квітку Цісик…
- Досі на театральній сцені на честь Квітки було здійснено постановку театрального музичного монологу-притчі на одну дію "Я - Квітка".
Сценарій до вінницької вистави "Kvітка. Пісня наяву й у снах" написав драматург Олег Миколайчук-Низовець. Там є частка авторської фантазії, але багато біографічних фактів. Оскільки всі жінки сім'ї Цісиків померли від страшного діагнозу - раку грудей (у 1994 р. - мати Іванна, у 1998 р. - Квітка Цісик, у 2003 р. - сестра, піаністка Марія), то вистава має натяки на біографічні речі. Але все ж це авторська ідея й авторська постановка.
- Хто з родичів співачки буде цьогоріч в Україні у рамках святкування її 65-річчя?
- На превеликий жаль, ніхто. Мені дивно, що родина не має бажання брати участь у цих проектах. Ні сестри - Христина і Майя, ні чоловік Ед Ракович. Ми з ним зустрілися у Нью-Йорку 4 грудня. Я підійшов до нього, щоб привітатися. Але він перебуває в якомусь особливому стані, як мені здається. Єдине, що йому вдається, - це на веб-сайті писати про всі ті речі, які я роблю, - концерти, конкурси, святкування.
На превеликий жаль, я мушу сказати, що українська громада не тільки США, а й в Україні часто забуває своїх видатних людей, героїв.
Це щастя, ім'я Квітки вдалося повернути на історичну батьківщину. І тепер бачимо результати. Заходи у Вінниці, Києві, Коломиї. Квітка - символ. Це не тільки людина, жінка, патріотка, українка, це величезний скарб, котрим потрібно пишатися. Але, на превеликий жаль, я не маю тієї підтримки, якої очікував від держави, від меценатів, до яких звертався.
Та я бачу, що прості українці знають і люблять співачку. Тому заради них і заради жінок України робитиму це, доки мені вистачатиме сил.
- На Львівщині й Івано-Франківщині є місця, пов'язані з родиною Квітки. Чи відвідували ви саме ті місця, і чи є саме сьогодні якісь пам'ятні знаки про співачку?
- Мене, на жаль, туди не запрошували. Я б із великим задоволенням приїхав.
Я вшанував пам'ять Володимира Цісика ще у 2010 р. на вулиці Глибокій, 8. Там встановлено меморіальну дошку, присвячену Квітці. Це було зроблено за власні кошти в рамках проекту "Незабутня Квітка".
- Можливо, вдалося останнім часом віднайти якісь маловідомі записи Квітки? Чи все, що нею записано, вже відоме?
- На київському концерті буде присутній один звукооператор. Він якось підійшов до мене і сказав: "Пане Алексе, а в мене є платівка, підписана рукою Квітки Цісик". - "Та ви що?" - здивувався я.
Виявляється, він поїхав у Монреаль із гуртом "Кобза", і до них на концерт прийшла Квітка Цісик. Послухала, їй сподобалося. Вона сказала: "Хочу подарувати вам свою платівку!"
Ми мусимо пам'ятати - Квітка Цісик не була Вітні Х'юстон, не була Монтсеррат Кабальє. Ця співачка не була настільки високого зіркового рівня в шоу-бізнесі. Так, вона співпрацювала з Бобом Джеймсом, Девідом Санборном, Майклом Болтоном, Карлою Саймон, Лінді Ронстадт. Її перший диск "Kvitka" або "Songs of Ukraine" ("Пісні України") був записаний 1980 р. Другий - "Two colors" ("Два кольори") - 1989 р. На запис обох дисків сім'я витратила 200 тис. доларів. А це дуже великі гроші на той час!
Співачка та її перший диск зібрали у 1988 р. багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 р. - обидва альбоми були номіновані на премію "Греммі" в категорії Contemporary folk. Її голос справді зачаровував, тому вона робила дуже багато джинглів, які пов'язані з рекламою.
- Хто з українських виконавців, на ваш погляд, найглибше і найточніше виконує репертуар Квітки, не повторюючи її манеру, але відчуваючи її стиль?
- У 2011 р. співачка Оксана Муха отримала Гран-прі конкурсу Квітки Цісик. ЇЇ голос схожий на голос Квітки. Зараз пані Оксана розпочала проект "Дякую тобі, Квітко!": у квітні-травні вона дасть у містах Західної України близько двох десятків концертів "KVITKA: Два кольори". Я натякнув співачці, що важливо продовжувати при цьому і благодійні справи…
Молоді виконавці організовують концертні заходи на Галичині, але частина коштів, я переконаний, має йти на благодійність. Як кажуть, треба поважати мистецтво в собі, але не себе в мистецтві. На імені Квітки гроші заробляти не треба.
- Скільки років ви віддали справі утвердження пам'яті Квітки?
- Наш проект "Незабутня Квітка" існує вже 11 років. За цей час були акції у Львові, Одесі, Івано-Франківську, Києві, тепер - Вінниця, Київ. Усього зібрано 1 млн. грн., у грошовому еквіваленті.
Я просто провідник ідей і дуже хочу, щоб жінки мали можливість проходити обстеження. Мені неважливо, хто візьме ноту ля третьої октави чи в якій тональності я зіграю на фортепіано. Це лише інструмент, аби привернути увагу державних людей. Так, нам потрібна допомога. Адже майже ніхто не приходить і не каже: мовляв, давайте об'єднаємось і разом щось зробимо. Але прості люди розуміють, що ми їм віддаємо частину свого серця.
- Які проекти плануєте реалізувати в майбутньому?
- Ми робимо щось кожного року. Торік було 10-річчя нашого проекту "Незабутня Квітка", мене представили до звання "Заслужений працівник культури України", якого я так і не отримав.
Тепер жартую: на всіх афішах писатиму "номінант на звання "Заслужений працівник культури України". З якої причини - не знаю. Це ж це не моя справа.
Хочу, щоб прем'єрну виставу "Kvітка. Пісня наяву й у снах" побачили у всіх містах України, а потім хочу запросити проект до США і Канади. Хай люди знають, хто така Квітка.