Твори, які увійшли до книжки "Віктор Кононенко "Життя. Дегустація" Живопис. Графіка" поділені на шість розділів: 1. "Вино життя. Дегустація"; 2. "Бібліотека"; 3. "Гербарій"; 4. "Плацкарта"; 5. "Хованка для душі"; 6. "Сонце і тінь"; 7. "Навколишнє", і це розмаїття викликає приємний подив. На сьогодні художник проілюстрував 50 книжок, мав в Україні й за кордоном 13 виставок, 11 із яких були персональними. На одній із закордонних виставок його твори всі закупили, не давши добути до кінця. Численні виставки В. Кононенка в містах Києві, Львові, в інших містах України, за кордоном - в Угорщині, США завжди викликали велике зацікавлення в шанувальників високого мистецтва. В. Кононенко - переможець міжнародних художніх конкурсів у Японії і Франції. Творчість Кононенка - це прорив у світи, піднесення українського мистецтва до найвищих критеріїв оцінки.
Віктор Кононенко - загадкова й цікава особистість кінця ХХ-го початку ХХІ ст. на терені української образотворчості. Як художник-живописець, художник-графік, що найбільше проявив себе у сфері ілюстрування книжки, він стрімко увійшов у сучасне українське мистецтво. Художник Кононенко створив свій особливий фантастичний світ, у якому, за його особливими принципами світотворення, творчому переображенню, особливій гротескній філософії підлягало все навколо - природа, створені людиною речі, навіть краса і снага жіночого тіла.
І, що цікаво, художник робив своє діло іронічно й захопливо-романтично водночас: він розглядав навколишній світ під незвичайним, абсолютно неповторним, неочікуваним кутом зору, допомагаючи своїм глядачам проникнути у його приховані житейські сутності, оцінити їх по-новому.
А ще відчувається з його живописних картин, графічних творів, що Віктор Кононенко був у полоні своїх захоплень та свого бачення натури: дивують і вражають його малюнки-цикли людино-дерев, глеко-квітів, заховані в скляні амфори та бутлі рослини й рідкісні вироби, черевички, навіть кобза... Ваблять погляд мудрі, часто аж тужливі очі тварин - собак, котів, вовків... Інколи вони сприймаються навіть драматично-трагічно, - оці посудини-обереги, оці скляні гербарії, самотні звірі...
Умовно-гротескна реальність Віктора Кононенка то тяжіє до берегів романтизму й академічності, як-от у чудовій кольоровій графіці з вишуканою колористикою барв: "Коли батьки були молодими...", "Килина" або "Чумацький Шлях", що зоріє не світилами, а пелюстками розквітлого дерева, - а то художник переходить у якісь надчуттєві, гранично символічні сфери, - це "Душа" (чорно-біла, розчахнута скрипковим невтіленим болем), "Стежка", що теж стає чорно-білою, розпочавшись кількома розвіяними листочками кольору, або "Янгол-2", що розгублено спинився на білих перехрестях небесного ранку, наче не наважуючись опуститися на землю, до людей...
…Віктор Кононенко народився у селі з фантастичною назвою Роздолля Компаніївського району Кіровоградської області в 1964 р. У 1981-му закінчив Компаніївську середню школу, 1985-го року - став випускником історичного факультету Кіровоградського педагогічного інституту імені О. Пушкіна. Учителював, працював редактором, художником у періодичних виданнях, він автор та співавтор прозових і поетичних збірок, художник багатьох видань…
В українському і російському мистецтві були прекрасні малювальники натури, здебільшого представники академічної школи. Елементи академічного письма, реалістичні деталі, хоча - сюрреалістичне їх поєднання, постійно спостерігаємо в малюнках художника Віктора Кононенка. Ось так у нашій Україні маємо теж унікальне явище - його малюнки, які часто хочеться назвати композиціями, з огляду на багатоструктурність зображення та змістів, у ньому захованих. І коли на початку творчості можна було говорити про В. Кононенка як про художника, який у своєрідних поєднаннях відтворював оголену жіночу натуру на рівні завершеного начерку, то сьогодні це художник різноаспектний, багатий тематично, що розвинув і ускладнив свої ранні пошуки, урізноманітнюючи і безмежно експериментуючи зображення із зображенням жіночої статури, впевнений у своєму призначенні та своїй відповідальності.
Так, ми не обмовилися, саме відповідальності, тому що ці твори - це вже станкові живописні і графічні композиції, які перевертають увагу, захоплюють своєю завершеністю, своєю стриманою кольоровою гамою. Якесь хвацьке ставлення до зробленого, і такий впевнений маємо результат. Його твори: "Чардаш" (1995); "Колискова", "Самотня ніч" (1996); "Мольфар", "Все буде добре!" (1998); "Друзі", "Чумацький Шлях" (2000); "Коли батьки були молодими", "Душа" (2001); серія "Сонце і тінь" (1999 - 2006) та й інші - це і є оте сучасне неповторне українське мистецтво, оригінально вписане у світовий контекст. До створення його ми всі прагнемо, а ось інколи й не помічаємо, проминаємо його, коли воно, це велике, з'являється поряд із нами.
У своїх творах художник досягає завершеності композиційних вирішень, витонченої кольорової гами, збагачує їх тонкими відтінками світла, заспокійливим станом природи, кольоровим забарвленням зображуваних предметів залежно від їх освітлення. Своїми творами він виходить за рамки традиційного українського образотворчого мистецтва, хоча перегукується з ним у кульмінаціях своїх композицій, у багатьох образах своїх малюнків, використовуючи символічні образи саме української ойкумени: вози, птиці, квіти, прядка....
У творах В. Кононенка відчувається вплив академічної школа малюнка і живопису, але є й елементи конфігуративного мистецтва, відмова від зображення реальних предметів у живопису і графіці, натомість очевидна вільна гра барв, ліній і форм, інколи зображувані предмети лише вгадуються. Витоки таланту Віктора Кононенка, - звичайно, це і його степове українське Роздолля, народний світогляд, сформований у сільському дитинстві, а також його обізнаність у багатьох напрямах української історії, культури, мистецтва.
Він творить, нікого не наслідуючи, не озираючись ні на стилі, ні на сучасні течії. Він створив свій стиль і вибрав свій шлях, свою течію в сучасному мистецькому процесі. Самобутність, поєднання власної фантазії, інколи навіть містичність, захопленість міфологією та опоетизованість навколишнього світу, природи підсилюють віртуозність малюнка.
Техніки, в яких працює художник, незвичайні, вони далеко відходять від відомих та усталених, вони вирізняються своєю винахідливістю. Важко визначити, якої межі сягає сила таланту і творчої фантазії живописця, художника-графіка Віталія Кононенка. Поліфонія і ритміка реальних образів в уяві художника втілені у візуальну символіку. Художник не схожий ні на кого, це зовсім нове явище в українському сучасному мистецтві. Я маю на увазі і розглядаю всю творчість художника В. Кононенка, а не тільки представлені в цьому виданні шість серій. Бо ознайомлений і з широким його доробком у жанрі книжкової ілюстрації. Завжди, коли видавництва звертаються до нього - талановитого й неповторного ілюстратора, за цим стоїть успіх видання, в ілюстраціях В. Кононенка відображається змістова глибина твору. Теми твору детально й широко піднесені, ілюстрації стають додатковим джерелом інформативного прочитання. Зміст Віктор Кононенко, як художник книжки, пропускає через призму своїх відчуттів, перетворюючи його у складний асоціативний ряд. Ілюстрації доповнюють філософію твору, підсилюють тему. Від книжки до книжки художник у пошуку, приваблює своєю особливою, яскравою, предметно-уречевленою навіть у передачі духовних понять манерою виконання чи то живописних, чи то графічних творів.