UA / RU
Підтримати ZN.ua

Хор із «київської трагедії»

Події навколо муніципального камерного хору «Хрещатик» розбурхали музичну громадськість. Титуло...

Автор: Яна Науменко

Події навколо муніципального камерного хору «Хрещатик» розбурхали музичну громадськість. Титулований колектив, яким керує Лариса Бухонська, став заручником «будівельних» інтересів — насамперед із боку столичного управління культури. А сама скандальна ситуація коштувала підірваного здоров’я пані Бухонській, яка опинилася в лікарні, де й повідала «ДТ» про деякі перипетії гострого конфлікту.

Якщо в античній трагедії хор виконує найважливішу функцію — і коментатора, і публіциста, і просто значимого узагальненого героя, то в нашій історії хор (київський хор, звісно ж) — це жертва... Не богів, як в античності. А управлінців, як найчастіше це тепер і буває.

Здається, ніщо не віщувало тривоги. У хору «Хрещатик» — завидна репутація. Цей колектив — лауреат Гран-прі VII Міжнародного конкурсу в місті Слайго (Ірландія). Хор відзначений і в Угорщині, і в Німеччині. Нещодавно «Хрещатик» став ще й лауреатом премії імені Миколи Лисенка. Причому саме на цій церемонії художній керівник колективу Лариса Бухонська гірко зауважила: «Можливо, це мій останній виступ...»

Чому? Яка ж причина?

«ДТ» довелося шукати художнього керівника у військовому госпіталі столиці. Настрій Лариси Володимирівни, звісно, не веселий. Але вона що є сили тримається, сподіваючись справедливості. І, зважаючи на все, не збирається здаватися в цій сутичці — у поєдинку з Київським управлінням культури.

— Робота такого великого й серйозного колективу, як наш, потребує відповідних умов, — каже «ДТ» художній керівник. — А будинок на вулиці Студентській, 10, у якому ми постійно працювали, перебуває в аварійному стані. Тому ми вирішили не сидіти склавши руки, а діяти. Хор у 2004 році отримав ділянку землі (близько 0, 12 га) для будівництва приміщення з нормальними параметрами, у першу чергу — з належною акустикою. Рік тому знайшли інвестора, підписали проект інвестиційного договору на будівництво центру площею 1000 кв. м, де могли б розміститися і зал, і потрібні офіси, і навіть службові квартири для учасників хору...

З цього моменту — стоп! Ось тут і зазвучали трагічні ноти у «зведеному хорі».

За твердженням пані Бухонської, столичні культуправлінці виявилися не байдужими до таких будівельних ініціатив хору «Хрещатик». І в руках чиновників з’явилися відповідні документи з будівельних питань. Скрізь, де щось будують, неодмінно хтось знаходить вигоду. Тому подальше відомо. Художнього керівника хору намагаються усунути з посади, а на її місце призначити зовсім іншу людину, яка, за словами Лариси Володимирівни, не має стосунку не тільки до музики, а й до культури загалом.

— Я керую цим хором близько 13 років, — із сумом каже вона. — За художні результати нас відзначали на найпрестижніших музичних форумах. Ми прагнули підняти сучасну українську музику на європейський рівень... То навіщо ж влада хоче знищити такі значущі культ­освітні почини?

Своєю чергою, ця влада вирішила поділити посади, тобто надалі окремо директор (у компетенції якого — економічні, а отже й будівельні питання) і окремо художній керівник... І хористи, і сама Лариса Бухонська сприйняли цей маневр як спробу перешкодити ефективній роботі колективу. Новопризначений директор хору Андрій Воїнов (буцімто близька до деяких столичних чиновників людина) вже заявив у ЗМІ, що управління культури не зацікавлене в розгоні хору, а будинок, у якому працює колектив, потрібно знести й побудувати новий.

Натомість, заступник голови КДМА Віталій Журавський, за повідомленням ЛИГАБізнесІнформ, запевняє, що для хору знайдуть тимчасове приміщення, а посади розділили, щоб не заважати творчій діяльності колективу, коли йтиме робота над інвестиційною угодою.

...Але крапки в конфлікті поки що немає. На сьогодні художній керівник Бухонська — без роботи. А колектив «Хрещатика» заявляє: боротимемося за свого керівника до кінця! «Без Лариси Володимирівни немає хору, а без хору немає Лариси Володимирівни!» З боку опонентів, каже Бухонська, були навіть спроби зламати сейф, щоб вилучити печатку, але печатку вдалося врятувати. Тільки чи ж удасться врятувати репутацію тим, хто влаштовує таке свавілля?

На цей час художнім керівником подано судові позови — про внесення змін у структуру посад і розподіл посади... Найближчим часом готуються нові позови — про незаконність звільнення і шкоду здоров’ю. У Міністерстві культури, у Спілці композиторів і в низці інших культурних інституцій, за словами Бухонської, активно підтримують і хор, і самого художнього керівника.

Правда, ось про що хотілося б запитати насамкінець і управлінців, і хористів: то коли репетиції, громадяни?