Нові стрічки з різних країн об'єднає фестивальний простір Культурного центру "Кінотеатр "Київ". Саме там і можна буде познайомитися з новинками національних кінематографів.
Отже, VII фестиваль бразильського кіно - 9–11 листопада. Сучасна Бразилія є найбільшим і успішним виробником теленовел, які дивляться в усьому світі. Багатосерійні фільми там почали знімати на початку 1990-х і продовжують активно це робити й нині.
Сучасні бразильські кінострічки частіше з'являються на великих екранах Європи й США, де їх відзначають престижними преміями та нагородами, і водночас часто стають лідерами кінопрокату в різних країнах світу.
На відкритті фестивалю - фільм "Пеле. Народження легенди" (режисери Джефф Цимбаліст, Майкл Цимбаліст). Це кіно про країну, де футбол як релігія. Історія про людину, яка стала справжнім божеством футболу. Стрічка розповідає про юність героя, його становлення як футболіста і перетворення на спортивного віртуоза. Поразка бразильської збірної на чемпіонаті світу з футболу 1950 року стала національною трагедією для країни, і саме тоді юний Едсон ду Насіменту присягнувся здобути світовий кубок для Бразилії. З семи років юний гравець на прізвисько Пеле почав виступати за місцеву дитячу команду, у п'ятнадцять став гравцем футбольного клубу "Сантос", а в сімнадцять його запросили до національної збірної, де йому випала нагода здобути омріяний кубок.
Ще один фільм у рамках фестивалю також про легендарну особистість: "Іван - повертаючись у минуле". Його зняв украïнсько-бразильський режисер Гуту Пашко. Стрічка про життя Iвана Бойка, якого 1942 року вивезли на роботу в Німеччину i який 1948-го емігрував до Бразилії, де почав робити бандури. До появи Бойка у Бразилії не знали культури гри на бандурі.
Фільм документує повернення 91-річного Івана на батьківщину, де він відвідує своїх родичів і рідне село.
Українська імміграція до Бразилії почалася наприкінці XIX століття і до 1952 року мала три великі хвилі. Українська етнічна група в Бразилії налічує близько 500 тисяч людей.
Завершить фестиваль мультиплікаційний фільм "Ріо", американсько-бразильський повнометражний комп'ютерний музичний проект режисера Карлоса Салдона, створений за підтримки студії Sky studios і кінооб'єднання 20th Century Fox Animation.
Буквально за кілька днів у "Києві" відкриються вже традиційні Дні угорського кіно (15–18 листопада). Представлені стрічки дають уявлення про сучасний угорський кінематограф. У програмі п'ять фільмів, різних за стилістикою і тематикою.
Відкриє фестиваль сімейна драма "Північне сяйво" (2017, режисер Марта Мессарош). Серцевий напад і короткочасна кома Марії стали причиною приїзду з Відня до угорської провінції її доньки, вічно зайнятої ділової людини. Інакше Ольга ніколи не скасувала б доленосного відрядження до Японії, не переступила б порога материнської домівки і не натрапила б випадково на старі малюнки й порвані фотографії незнайомих, але, вочевидь, дуже важливих для матері людей. Хто вони? Чому стався раптовий серцевий напад у Марії? І що трапилося насправді далекого 1954 року?
У програмі фестивалю й романтично-пригодницька драма "Кінчем" (2017, режисер Габор Геренді). Вона про аристократа Ерно Блашковича, який втратив усе своє майно і веде безцільне й розпусне існування, аж поки в його житті з'являється чудовий шанс усе змінити - легендарний скаковий кінь Кінчем…
А гумористична історія від режисера Чаба Вегеша "Сьомий алебардник" - про кар'єру актора, який з "вічного статиста" перетворюється на головного режисера театру. Від цього моменту він починає боротьбу не тільки за свої мрії, а й за весь творчий колектив.
Події, що відбуваються в сучасному театральному світі, доповнені сатиричними сюрреалістичними елементами…
Режисер Янош Сас у своєму жорсткому, навіть жорстокому (18+), фільмі "Різник, хвойда і одноокий" повертає глядача в роки після Першої світової війни. Заможний "різник" живе в Угорщині немов у Бога за пазухою. Та ось у його селі шукає притулку колишній партнер по бізнесу "одноокий" жандарм, який потрапив у немилість. Товариш приїхав разом із незнайомою жінкою, "хвойдою". Починається гра: жоден з героїв не здогадується, хто завдасть удару в спину і коли настане час розплати.
А фільм "Помри нарешті!" режисера Золтана Камонді повертає до теми кохання. Раптова смерть машиніста потяга стала поштовхом до роздумів близьких - а ким насправді був той чоловік, якого всі любили?
Скласти враження про сучасний грузинський кінематограф допоможе 14-й фестиваль нового грузинського кіно (16–19 листопада).
Відкриє його драма режисера Зази Урушадзе "Сповідь". Герой, отець Георгій, який раніше був режисером, їде в село і починає служити в церкві. Для навернення людей до віри Георгій організовує маленький кінотеатр і починає показ фільмів. Перший фільм - "У джазі тільки дівчата", після якого жителі кажуть, що Мерілін Монро схожа на місцеву вчительку музики Лілі…
У програмі також картина "Наме" (режисер Заза Халваші) про грузинське село в горах південно-західної Грузії. Там живуть літній батько, його донька і три сини. Один з братів - учитель, другий - мулла, третій - священик. У селі мусульмани і християни живуть разом. В одному кінці села стоїть православна церква, а в другому - мечеть.
Картина Георгі Овашвілі "Хібулла" розповідає про останні дні життя президента. Перша особа, яку обрали абсолютною більшістю голосів, невдовзі стає жертвою військового перевороту і перетворюється на біженця. Герой повертається на батьківщину. Проте нічого не змігши вдіяти проти військового угруповання, ховається в горах…
Іще в програмі фільм "Довгі світлі дні" (режисери Нана Еквтімішвілі, SimonGroß). Він перенесе в 1992-й - перший рік після встановлення незалежності в Грузії.
Стрічка "Еквтіме" (режисер Ніколоз Хомасурідзе) - про події 1921 року, коли грузинська влада під натиском Червоної армії вирішує втекти з державною скарбницею і музейними цінностями до Франції, де їх зберіг для батьківщини від посягань і спроб придбати грузинський історик і археолог Еквтіме Такаішвілі.