ГЕТЬМАНСЬКІ РЕЛІКВІЇ «ПРИЇХАЛИ» В УКРАЇНУ. ПОКИ ЩО НА ПІВРОКУ

Шість унікальних експонатів із музеїв Росії, Польщі та Швеції були виставлені 17 квітня в Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин», що в Черкаській області: особистий прапор Гетьмана Богдана Хмельницького, його булава, шабля, нагай, шапка та водосвятна чаша. Через півроку, «покочувавши» по музеях України, ці раритети знову повернуться у свої закордонні «квартири».

Народний депутат України, голова Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття» Богдан Губський, з чиєї ініціативи було розгорнуто програму «Знати минуле заради майбутнього» (мета її — повернення українських раритетів на історичну батьківщину), сподівається, що рано чи пізно вони назавжди осядуть у вітчизняних збірнях. Принаймні, перебуваючи в середу в Чигирині, він заявив, що докладе до цього максимум зусиль.

Досвід такої роботи нардеп, точніше Фонд, який він очолює, вже має. Організувати на переговори із зарубіжними музеями фахівців з Національної академії наук України, Інституту історії України, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень, Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, заручитися підтримкою самого Президента Кучми — справді важка й копітка праця. Богдан Губський називає повернення гетьманських раритетів у недалекому майбутньому до України торжеством історичної справедливості. За його словами, такої ж думки дотримуються і посли Росії та Польщі в Україні, а також генеральний директор Військового музею в Стокгольмі.

Щоправда, не всі такої думки. Так, працівниця Державного історичного музею в Москві Тетяна Сизова сказала нашому кореспондентові, що, на її думку, переділ чи перерозподіл музейних цінностей не є достатньо вмотивованим і доречним: «Якби водосвятна чаша Богдана Хмельницького зберігалася в Москві десь у запасниках чи припадала пилом в архіві — то інша річ. А так вона займала, займає і займатиме гідне місце серед російських коштовних речей. Відвідувачі нашого музею — росіяни, українці, зарубіжні гості — мають змогу милуватися цим унікальним експонатом у Москві не рік, не два, а майже ціле століття. Адже чашу з приватної колекції до нашого музею було передано ще 1905 року. Обмінюватися експозиціями, збагачуватись мистецькими творами різних народів, українського та російського в тому числі, — так. А ділити не варто».

Аналогічної думки і хранитель музею Фундації Чарторизьких з Кракова Ян Дрещік: «Невже українцям не цікаво, що атрибут гетьманської влади — шабля Богдана Хмельницького — виставлений аж у Кракові, що про повстання, визвольну війну Хмеля, про нього самого та його полкових козаків розповідають з шанобою польські гіди? Невже це погано? Адже це взаємозбагачення, свідчення нерозривності наших історій, нашої долі…»

— А я вважаю, що робота з повернення пам’яток історії та культури ведеться правильно, — заявив директор Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Василь Полтавець. — Ми знаємо, що недавно українська сторона передала німецькій нотні зшитки з оригіналами творів відомих німецьких композиторів. Ми готові віддати те, що належить іншим народам, але й свої раритети відстояти зуміємо.

— Хай там як буде далі, а за те, що ми зможемо виставляти такі цінності, я можу лише подякувати своїм колегам із Польщі, Росії та Швеції, — сказала заступник директора Національного історичного музею України Ніна Ковтанюк. — Нехай якомога більше людей подивляться унікальну виставку, а там буде видно. Принаймні Фонд інтелектуальної співпраці заслуговує найвищих слів подяки.

На урочистому відкритті виставки були присутні міністр культури України Юрій Богуцький, голова Черкаської облджержадміністрації Володимир Лук’янець, письменники на чолі з Юрієм Мушкетиком та ін.

…День 17 квітня був теплий і ясний. За історичними переказами, саме цієї пори 1648 року Богдан Хмельницький на чолі 15-тисячного козацького війська вирушив із Запорожжя через Дике поле в Україну, до Чигирина. Потім були Жовті Води, Корсунь, Переяслав… Тут, у Чигирині, вперше гордо замайорів його прапор. Сюди він повернувся через більш ніж 350 літ…