У ЦДАМЛМ відбулося урочисте передання Україні великої колекції картин, скульптур, а також документів з особистого архіву Адольфа Ошерова - одного з найвідоміших українських музейних художників-"оформлювачів" радянської доби.
Найвизначнішим скарбом музейники вважають 140 аркушів ілюстрацій до Агади. Цей тематичний цикл на сьогодні вважається найбільшим з відомих у світі.
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України), який з 1966 року працює у приміщенні колишнього Софійського духовного училища на території Софії Київської, - місце неймовірне. Тільки тут, немов під час подорожі машиною часу, можна побувати в робочому кабінеті-майстерні Миколи Глущенка, кабінетах Олександра Довженка, Юрія Яновського, композитора Майбороди та інших. Здається, ніби ці легендарні митці на якусь хвилину полишили свої кімнати і ось-ось повернуться. Під час творчих вечорів у музеї тут дарує мелодії рояль Левка Ревуцького, озиваються для охочих баян поета Малишка і гітара поета Володимира Сосюри... Загалом фонди музею налічують понад 17 тисяч одиниць. А архіви закладу зберігають чи не все найважливіше з української культури та історії.
Днями ж ЦДАМЛМ став багатшим відразу на 485 музейних предметів. Величезну збірку власних творів (доробок усього життя) та архівні документи подарував Україні художник Адольф Григорович Ошеров. Ще в радянські часи він був одним з найвідоміших українських
художників-оформлювачів, робив виставки в музейній лаврі, де пропрацював багато років, і по всій тодішній великій країні.
Як повідомляє музей-архів, для якого документальна точність понад усе, "з 1957 р. Ошеров працював у Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва творчо-виробничого об'єднання "Художник".
Як художник-проєктувальник оформив ряд експозицій у павільйонах ВДНГ України, виставки та інтер'єри різних установ і організацій. Спеціялізацією художника стало створення музейних експозицій. За роки роботи у Творчому об'єднанні "Художник" зробив експозиції 50-х музейних установ України і Молдови"
Від 1999 року родина Ошерових живе в Берліні. Та попри відстань і поважний вік (Адольф Григорович народився 11 березня 1930 р. в Києві), митець чи не щороку буває на Батьківщині. Твори Ошерова-художника, пейзажиста за покликанням,
присвячені переважно українським краєвидам та ландшафтам. На виставці в Зеленій вітальні музею-архіву можна побачити, зокрема, серію пастелей "Забутий Житомир", "Седнівські пейзажі", оспівані чи не всіма українськими митцями.
Різьблення по дереву та керамічні скульптури - окремий розділ творчости Ошерова. (Різьбленням по дереву митець професійно займається ще з 1970-х рр., а мистецтво створювати керамічні скульптури опанував у 1990-х).
Під час огляду експозиції впадають в око експресивні, виконані з великим гумором фігурки хасидів з необпаленої глини та дивовижна пластика дерев'яних скульптур композиції, присвяченої Голокосту.
Так, великий пласт творчости Ошерова - це саме юдаїка. Про це під час урочистого відкриття виставки детально розповіла директорка архіву-музею Олена Чижова.
Найпомітнішою у творчості митця художньою серією є виконані пастеллю 140 ілюстрацій до давньоєврейської духовної та літературної пам'ятки Агада. Ця тематична збірка, яку Ошеров створював від 1990-х років, вважається найбільшою у світі. Відтепер вона зберігатиметься в київському ЦДАМЛМ, і архівісти дуже пишаються цим фактом.
А старший викладач магістерської програми "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія" Таїсія Сидорчук під час свого виступу на відкритті виставкового проєкту зазначила, що, напевне, ще не один український студент з тих, які студіюють юдаїку, напише курсову або дипломну роботу про творчість митця.
Не обійшлося й без розмови колег про проблеми сучасної вітчизняної архівістики. Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова нагадала, що організаційні роботи з перевезення мистецької колекції художника тривали кілька років. І нарешті цього літа збірка, упорядкована подружжям Ошерових, змогла дістатися Києва завдяки спільним зусиллям Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Державної архівної служби України, Посольства України в Німеччині, ЦДАМЛМ України. У своєму виступі доктор мистецтвознавства, професор, академік Національної академії наук України Олександр Федорук торкнувся загальних проблем вивезення і ввезення культурних цінностей в Україну.
А ще колеги із сумом вкотре пригадали, що сучасне приміщення на території Софії Київської давно є замалим для архіву, та й технічне його оснащення не відповідає сьогоденню.
Втім, проблеми-проблемами, а "караван іде". Попри всі негаразди саме завдяки архівістам-музейникам і фантастичній "машині часу", якою є Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, минуле української культури та історії поєднується із сьогоденням і майбутнім. Історична пам'ять є неперервною. І краєвиди Сєднєва, і оповідки чарівної Агади, і, на превеликий жаль, Голокост та Бабин Яр навіки залишаються складовими української спільної пам'яті. А такі люди як Адольф Ошеров із родиною, за всієї їхньої особистої людської скромности, постають літописцями часу - як колись легендарний Нестор.
* Геній місця (лат., див. Вікіпедію)