У рамках "Французької весни в Україні-2016", яка стартує, - кілька гучних європейських кінопрем'єр, а також ексклюзивна спецретроспектива "Жак Одіяр. Три шедеври".
Його кінокар'єра розпочалася на початку 1980-х. До гучного фільму "Професіонал" із Жан-Полем Бельмондо доклав свою руку сценариста й він, Жак Одіяр. А вже перша його авторська картина "Дивись, як падають люди" (1994) принесла цьому режисерові премію "Сезар". У стрічці на тоді не дуже відомого режисера погодилися зніматися Матьє Кассовіц і Жан-Луї Трентіньян.
У 1996-му виходить його стрічка "Дуже скромний герой", у якій теж знімався Матьє Кассовіц. А далі - пауза.
Тільки у 2001-му вийшов його гучний фільм "Читай по губах": любовна історія and детектив із Венсаном Касселем у головній ролі. Стрічка здобула 9 номінацій на премію "Сезар".
Наступні фільми викликали невщухаючий інтерес - і масової аудиторії, і фестивальних снобів.
Скажімо, фільм "Моє серце битися перестало" (2005) отримав премію Британської кіноакадемії, а також "Срібного ведмедя" на Берлінале. У цієї кіноісторії подвійне дно. Головний герой вдень грає на роялі, а ночами орудує бейсбольною биткою, вибиваючи гроші з боржників та виганяючи нелегалів.
У 2009-му виходить фільм "Пророк", що здобув Гран-прі Каннського кінофестивалю та дві премії Європейської кіноакадемії. Одіяр тут досліджує внутрішній світ арабського хлопчика, котрий потрапив у небезпечні лабіринти французької в'язниці.
У 2012-му виходить його французько-бельгійський проект "Іржа та кістка" з Маріон Котіяр. І знову каскад престижних номінацій. А також премія "Гойя" за найкращий європейський фільм.
Нарешті, рік тому маестро Одіяр представив драму "Діпан", за яку отримав найвищу світову фестивальну нагороду - "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю. Це розповідь про тамільських біженців зі Шрі-Ланки, які опинилися в Парижі. Діпан - їхнє прізвище, котре значиться у фальшивих документах.
Деякі критики називають Жака Одіяра справжнім пророком. У його сюжетах і в тематиці його картин не тільки аналіз, а й застереження. Передбачення соціальних катастроф і людських драм. У кожному разі, драми, які нині переживає Європа, нібито передчував режисер у деяких своїх картинах.
Три з них - "Пророк", "Іржа та кістка", "Діпан" - у рамках Французької весни буде показано в Культурному центрі "Кінотеатр "Київ". Тут-таки - низка допрем'єрних показів нових, але вже відомих французьких картин. Серед них "Асфальт" (з Ізабель Юппер), "Зразкова сім'я" (з Матьє Амальрік), "21 ніч разом з Патті" (з Ізабель Карре), "Новини з планети Марс" (із Мішелем Омоном). Усі представлені стрічки - комедії, що підкреслює невичерпне відчуття гумору французів.
У квітні також пройде черговий цикл "Британського театру в кіно". Для фанатів Камбербетча - "Гамлет", для шанувальників Хелен Міррен - "Аудієнція", для поціновувачів Клайва Вуда - "Антоній і Клеопатра".
Та, мабуть, головний сюрприз нинішнього театрального блоку в "Києві" - нова п'єса Мартіна Макдонаха "Кати". Її поставив у театрі Royal Сourt режисер Меттью Данстер. У цій п'єсі Макдонах запрошує своїх обожнювачів у маленький паб такого ж маленького англійського містечка, де місцевою родзинкою вважають Гаррі. Його професія - кат. Глядач застає Гаррі зненацька, того дня, коли в Британії мають скасувати смертну кару. Чим зайнятися безробітному катові? Макдонах, як завжди, знає відповідь і на це запитання…