7 червня в Бейруті знаменитий оркестр «Філармонія націй» завершив своє сьоме світове турне, точкою відліку якого тепер була наша столиця. Вже традиційним став приїзд до Києва цього унікального колективу щовесни шість років поспіль у рамках «Турне дружби Davidoff». Зі сцени Національної опери України прозвучали увертюра «Леонора» №3 Бетховена, концерт для фортепіано з оркестром №1 Чайковського і симфонія №2 Йоганнеса Брамса. З Києва музиканти вирушили до Будапешта, а потім дали концерти в Москві, Шанхаї, Гуанчжоу та Куала-Лумпурі.
1995 року видатний піаніст і диригент Юстус Франц заснував за підтримки свого головного спонсора Davidoff унікальний симфонічний оркестр, зібравши талановитих молодих музикантів з-понад 40 країн світу. Трансформація культур п’яти континентів привела до музичного космополітизму: тут разом працюють американці й китайці, серби й албанці, сирійці й ізраїльтяни. Щораз приїжджаючи до будь-якої країни, один із музикантів опиняється в себе вдома. На сьогодні оркестр дав близько 1000 концертів по всьому світу.
Про світове визнання колективу свідчать такі факти. 1996 року оркестр супроводжував президента Німеччини під час його офіційного візиту до Китаю, 1998 року «Філармонія націй» стала офіційним оркестром хорового конкурсу Operalia, організованого Пласідо Домінго. Серед видатних музичних подій, що проходили за участі «Філармонії націй», були також концерт до Дня Об’єднаних Націй 23 жовтня 1998 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на запрошення генерального секретаря ООН Кофі Аннана, виступ у Римі 1999 року у присутності Папи Римського. На запрошення президента Німеччини оркестр взяв участь в акції, спрямованій проти правого радикалізму в Німеччині, виступивши з концертом під куполом берлінського рейхстагу.
«Світ потребує символів, — вважає Юстус Франц. — Особливо на початку нового тисячоліття, навіть якщо дивитися на світ і його проблеми критичним оком. «Турне дружби Davidoff» є такого роду символом, запрошуючи нас наводити мости, долати розбіжності між народами, розв’язувати проблеми. Чи можливе щось прекрасніше за світ, у якому люди поважають одне одного і створюють гармонію стосунків? Саме таке бачення стосунків і відбиває «Філармонія націй». В оркестрі на рівних, без якихось привілеїв співіснують музиканти п’ятдесяти національностей, розмовляють між собою сімома офіційними мовами. Кожна з країн, де ми гастролюємо, має багаті культурні традиції, що нас збагачують. Культура — це визначальний життєвий елемент, що відрізняє людський дух і людський характер від інших форм життя. Для компанії «Реємстма» та її марки Davidoff підтримка такого культурного явища, як наш оркестр, — доказ високої відповідальності перед суспільством. Ось чому сьогодні я особливо вдячний нашим спонсорам, які роблять для нас усе можливе, так само й публіці, яка відгукується на запрошення».
Ім’я самого Юстуса Франца насамперед асоціюється з найвідомішими оркестрами й уособлює фанатичну відданість музиці. Понад 20 років він —усесвітньо визнаний піаніст і диригент, який постійно відкриває і підтримує молодих музичних талантів. Його відкриттями можна назвати блискучу скрипальку Мідорі, піаніста Євгена Кісіна, скрипаля Максима Венгерова. Надзвичайна музична кар’єра Юстуса Франца розпочалася 1967 року перемогою на міжнародному музичному конкурсі, який проводила відома німецька телекомпанія. Професор Ельза Хансен розпізнала в ранньому віці його талант і доклала всіх зусиль для його розвитку. Свою художню освіту як диригент Франц удосконалював, відвідуючи майстер-класи Вільгельма Кемпффа. У 23-річному віці Юстус Франц став одним із наймолодших артистів, які будь-коли отримували гранти на навчання від Німецького національного фонду підтримки освіти. 1970 року Юстус Франц ввійшов у групу першокласних спеціалістів, виступивши з Берлінським філармонічним оркестром, яким диригував Герберт фон Кароян. Через п’ять років він дебютував у США з Нью-йоркським філармонічним оркестром під керуванням Леонарда Бернстайна, чиї музичні ідеї він поділяє й досі. Саме мрія Бернстайна про міжнародний молодіжний професійний оркестр і надихнула Юстуса Франца на створення «Філармонії націй». Юстус Франц — людина невичерпної енергії. Працюючи головним диригентом Угорської філармонії, він регулярно виступає і з іншими прославленими колективами в усьому світі, наприклад, з оркестром Маріїнського театру, Лондонським Королівським філармонічним оркестром і Варшавським симфонічним оркестром, очолює фестивалі, гастролює як піаніст... Крім того, він надзвичайний посол комісаріату з питань біженців при ООН. Юстус Франц вільно спілкується шістьма європейськими мовами, у тому числі й російською, яку вивчив у лікарні, лікуючись після аварії.
Склад «Філармонії націй» постійно оновлюється. Мета «Турне дружби Davidoff» полягає не лише у зміцненні зв’язків між націями, а й у пошуку нових музикантів. Щороку проводяться конкурсні добори, прослуховуються сотні молодих музикантів мало не з усіх країн світу. Саме тому 1988 року було засновано Гран-прі Давідофф — щорічну премію від компанії «Реємстма», що є нагородою молодим виконавцям і відкриває їм шлях у високий світ класичної музики. Приємно зазначити, що в складі оркестру виступають сім українських музикантів, такі як Ігор Соловей (валторна), Тарас Занчак (віолончель), Юлія Самусевич (скрипка) й інші.
Концерти «Філармонії націй», яка входить до складу п’ятнадцяти кращих філармонічних оркестрів світу, завжди проходять з повним аншлагом. Публіка завжди в захопленні від віртуозної гри музикантів. Під час торішнього турне посол Німеччини в Китаї так прокоментував виступ оркестру: «Це був разючий успіх. Пекін ніколи раніше не чув таких оглушливих оплесків у концертному залі...» Говорячи про мету діяльності Юстуса Франца та його оркестру, Ганс Дітріх Геншер, колишній міністр закордонних справ Німеччини, під патронатом якого відбувся концерт «Філармонії націй» у Берліні, зазначив: «Турне дружби Davidoff» об’єднує людей з усього світу, які беруть участь у найважливіших культурних і соціальних заходах. Це сприяє порозумінню та взаємоповазі».