Столичні музеї та культурні інституції в останні дні зими і на початку весни відкрили кілька привабливих для арт-поціновувачів проектів.
До 30 березня діятиме виставка "Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України", яку Національний музей історії України організував спільно з Українським інститутом національної пам'яті.
25 лютого 2018 року Державному гербу України виповнюється 100 років. Цього дня 1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: "Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого". Відтоді Тризуб офіційно є державним символом УНР. Після проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року Тризуб став державним гербом i для західноукраїнських земель.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Державний герб України", якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.
На виставці представлено експонати з фондів Національного музею історії України, Національного художнього музею, Галузевого державного архіву СБУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.Вернадського, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції гідності та приватної збірки колекціонера Віктора Киркевича.
Це унікальні експонати, що демонструють давню історію і ту важливу роль, яку Тризуб відіграє в історії України. Зокрема, можна буде побачити артефакти доби Київської Русі: плінфу, цеглу й кераміку з Тризубом, Тризуб на монетах київських князів; артефакти доби Відродження; символіку Тризуба як герба доби Української революції: фото, поштівки, проекти УНР та Української держави, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти, знаки розрізнення та відзнаки, а також низку цінних документів тогочасних українських державних структур; листівки, документи, знаки розрізнення й іншу атрибутику ОУН і УПА, а також першу, дивом уцілілу, національну символіку доби відновлення незалежності України та Революції Гідності.
***
У PinchukArtCentre до 13 травня триватиме виставка двадцяти номінантів 5-го конкурсу на здобуття Премії PinchukArtCentre - загальнонаціональної премії для українських художників віком до 35 років.
Спеціально для проекту молоді митці створили нові роботи за підтримки PinchukArtCentre. Виставка представляє твори молодих художників з усіх регіонів України і розкриває широкий діапазон тем. Як зазначають організатори, деякі з митців працюють із суспільно-політичними наративами України як країни, де відбувається збройний конфлікт, і досліджують його вплив на її громадян. Інші черпають ідеї з дослідження самих себе, працюючи з матеріалом, формою та медіа. Третя загальна тема низки робіт - пошук, спрямований у майбутнє, а також побудова утопій.
Бйорн Гельдхоф, арт-директор PinchukArtCentre: "П'ятим конкурсом ми відзначаємо 10-ту річницю Премії PinchukArtCentre, що надає підтримку і створює можливості для нового покоління українських художників. Після багатьох років і великої кількості митців, з якими ми працювали, я можу лише з гордістю спостерігати появу радикально нового покоління художників, які з'являються на арт-сцені. Їхні переживання, мова, теми - різні. Вони проголошують новий спосіб мислення і демонструють, яким може бути українське мистецтво у майбутньому".
До короткого списку, сформованого незалежною відбірно́ю комісією з більш ніж 650 заявок, увійшли 20 номінантів: Михайло Алексеєнко
(27, Київ), Юліана Голуб (27, Харків), Катерина Єрмолаєва (32, Донецьк/Київ), Анна Звягінцева (30, Дніпро/Київ), Тарас Каменной (32, Харків), Микола Карабінович (29, Одеса), Аліна Клейтман (26, Харків), Віталій Кохан (30, Суми/Харків), Юлія Кривич (29, Дніпро), Саша Курмаз (30, Київ), Ларіон Лозовий (29, Київ), Роман Михайлов (28, Харків/Київ), Олег Перковський (33, Кам'янець-Подільський/Львів), Сергій Радкевич (30, Луцьк/Львів), Євген Самборський (33, Івано-Франківськ/Київ), Іван Світличний (28, Харків/Київ), Дмитро Старусєв (32, Макіївка), Павло Хайло (29, Луганськ/Київ), а також групи: Ярема Малащук (24, Коломия/Київ) і Роман Хімей (25, Коломия/Київ), Ревковський і Рачинський (Даниїл Ревковський, 24, Харків; Андрій Рачинський, 27, Харків).
Куратором виставки двадцяти номінантів на здобуття Премії PinchukArtCentre 2018 є Тетяна Кочубінська.
***
До 6 травня в "Мистецькому Арсеналі" проходитиме виставка "FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х". Цей проект продовжує серію, присвячену історії сучасного українського мистецтва - іменам, явищам, школам, періодам.
У прес-службі "Арсеналу" зазначають, що медіа-арт - досить молодий вид мистецтва, адже він з'явився лише в 60-х роках ХХ ст. Спочатку в цьому жанрі працювали лише поодинокі митці, але з другої половини 1980-х відео-арт поширюється у всьому світі і стає складовою частиною мистецтва нових медіа.
Незважаючи на те, що український відео-арт виник лише на початку 1990-х, уже до завершення десятиліття митці й мисткині випробували багато різновидів, способів та технічних прийомів цього виду мистецтва: короткий фільм, що експериментує з формою, морфінг (з англ. morphing - трансформація - спеціальний ефект, що створює плавний перехід між об'єктами), переформатоване кіно, кліпінг, 3D анімація, онлайн-режим, інтерактив, медіа-інсталяція, а також документація виставок та художніх акцій. Багато з цього переліку буде представлено у виставковому проекті "FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х".
Прес-служба пропонує коментар Олександра Соловйова, куратора проекту: "Звернення до 90-х виправдане з кількох причин. По-перше, підійшов до своєї історичної точки цикл зворотного інтересу до цього переломного, складного і неоднозначного десятиріччя. Прийшло розуміння того, що 90-ті вже стали історією. Настав час аналітичних, а не просто рефлексивних оцінок, час перегляду сформованих стереотипів і схем. Проте це повернення в 90-ті має градацію, близьку саме до FLASHBACK як до спалаху яскравих спогадів минулого, до того, що в кінозйомці відоме як "зворотний кадр". По-друге, 90-ті - це перше десятиліття незалежності України. І хоча сучасне мистецтво зародилося тут трохи раніше, на схилі радянської епохи, але саме в 90-ті воно отримало новий поштовх, новий імпульс для свого розвитку як нової культурної ідентичності. Зрештою, специфіка його розвитку в це початкове десятиліття була такою, що воно відчутно змінилося з погляду образно-технічних засобів. З'явилися інші пріоритети, пов'язані в першу чергу з медійним вектором - мистецтвом нових технологій, відео".
Виставка "FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х" складається з кількох смислових і типологічних блоків, формальних ліній та вузлів, серед яких: соціальний час, візуальна антропологія (тілесність, психоделіка, сексуальність), "про кіно", відео-документ, медіа-інсталяція.
На думку Соломії Савчук (кураторки проекту), "Важливо відзначити мультимедійність, відчутну в комплексі робіт на виставці у Мистецькому арсеналі. Мультимедійність спостерігаємо в роботах Анатолія Ганкевича й Олега Мігаса, Мирослава Кульчицького і Вадима Чекорського, Фонду Мазоха, Арсена Савадова і Георгія Сенченка, Олександра Гнилицького, Андрія Боярова, Павла Керестея. У жанрі осмислення взаємодії екранної естетики з інсталяційним середовищем працювали також Едуард Колодій та Ігор Ходзинський, котрі представили в 1995 році проект "Локальне зондування". Телевізор тут - одночасно і носій зображення, і самостійний елемент цілісної об'ємної композиції. В цьому ж напрямку експериментували Олександр Ройтбурд, Гліб Катчук, Василь Цаголов та інші митці, що намагалися слідувати новим медійним віянням".
Серед учасників проекту:
Akuvido (Віктор Довгалюк, Ганна Куц), Василь Бажай, Андрій Блудов, Андрій Бояров, Олександр Верещак, Гліб Вишеславський, Анатолій Ганкевич, Тетяна Гершуні і Різі Горовіц, Олег Гнатів, Олександр Гнилицький, Наталія Голиброда, Ігор Гусєв, Дмитро Дульфан, Маргарита Зінець, Володимир Єршихін, Ілля Ісупов, Андрій Казанджій, Влодко Кауфман, Гліб Катчук, Ольга Кашимбекова, Юрій Кручак, Павло Ковач-старший, Едуард Колодій, Мирослав Кульчицький, Віктор Маляренко Максим Мамсіков, Вячеслав Машницький, Олег Мігас, Володимир Мужескій, Вікторія Пархоменко, Філіп Перловський, Тарас Полатайко, Тарас Прохасько, Кирило Проценко, Олександр Ройтбурд, Арсен Савадов, Соломія Савчук, Георгій Сенченко, Володимир Сердюков, Юрій Соломко, Петро Старух, Анатоль Степаненко,Валерія Трубіна, Ігор Ходзинський, Вадим Чекорський, Оксана Чепелик, Ілля Чичкан, Кирило Чичкан, Василь Цаголов, Іван Цюпка, Наталія Філоненко, Фонд Мазоха (Ігор Дюрич, Ігор Подольчак), Сергій Якунін, Szuper Gallery (Павло Керестей, Сюзан Клаузен, Крістіан Хілт).
Куратори проекту: Олександр Соловйов, Соломія Савчук.