Тема створення «Мистецького Арсеналу» в Києві сьогодні одна з найгарячіших і найполемічніших. На сторінках «ДТ» в матеріалі «Арсенал проблем» уже було порушено ряд проблемних питань із цього приводу. Але, звичайно ж, про таку масштабну будівлю і суперечливу ситуацію навколо неї продовжують говорити… Спеціально для «ДТ» стосовно цього проекту дав свій коментар віце-прем’єр з гуманітарних і соціальних питань В’ячеслав Кириленко.
— В’ячеславе Анатолійовичу, чому до створення концепції «Мистецького Арсеналу» було залучено доволі обмежене коло музейників-практиків?
— Для напрацювання робочої концепції «Мистецького Арсеналу» було залучено фахівців високого класу, це, зокрема, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, директор Національного художнього музею України Анатолій Мельник, директор історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця» В’ячеслав Кулініч, не одну музейну експозицію побудував і художник Анатолій Гайдамака.
(Крім названих осіб, до музейної підгрупи включено: Олександра Биструшкіна, Миколу Жулинського, Бориса Олійника, Леся Танюка, а також Анатолія Антонюка, директора «УкрНДІпроектреставрація», установи, яка розробляла архітектурне вирішення «Мистецького Арсеналу». Що називається, no coments. — М.С.)
— Чи планується широке громадське обговорення концепції «Мистецького Арсеналу»?
— Під час презентації в Українському домі ми представили лише короткий виклад концепції. Повний текст її невдовзі буде розміщено на офіційному сайті.
Дискусії будуть, вони мають бути, і громадське обговорення насправді вже триває. Це жива справа, і своє слово ще скажуть не лише музейники, а й археологи, архітектори, митці, просто громадськість, зацікавлена у тому, щоб цю справу було зроблено якісно.
— Під час розширеної колегії Міністерства культури і туризму музейники виступили зі спільною заявою, в якій висловлено незгоду з передачею на експонування до «Мистецького Арсеналу» експонатів із підпорядкованих їм музеїв. Як ви ставитеся до цієї позиції?
— Я розумію і поважаю позицію директорів музеїв, для яких очолювані ними заклади стали справою всього їхнього життя. Однак до цієї проблеми не можна підходити лише з погляду інтересів окремо взятого музею.
«Мистецький Арсенал» у майбутньому стане одним із найголовніших музеїв України, який дасть змогу і українським громадянам, і гостям столиці масштабно й комплексно побачити українську культуру. Тож тимчасово розміщувати в Арсеналі частини експозицій нині діючих музеїв, безумовно, доцільно. Крім того, мені відомо, що музеї нині мають змогу постійно виставляти лише кілька відсотків своїх фондів. Тому «Мистецький Арсенал» значною мірою вирішить і цю проблему. Експонатів, які зберігаються у запасниках лише найвідоміших музеїв України, вистачить на п’ять «Мистецьких Арсеналів».
— То, може, цей процес варто почати з Національного музею історії України, який нині займає не пристосоване для повноцінної роботи приміщення колишньої музичної школи, та й явно не користується шаленою популярністю у мешканців міста і гостей столиці, особливо — туристів?
— Так, експозицію музею історії, швидше за все, буде перенесено до Арсеналу. Але та споруда, яку сьогодні займає історичний музей, надалі також використовуватиметься як експозиційна площа.
— Якою буде доля НХМУ в контексті МА?
— Ми радимося з київською владою щодо передачі Національному художньому музеєві недобудованих приміщень на вулиці Інститутській, 3. Цей процес ще триває, але зрозуміло, що площі музею буде розширено, і за ним, звісно ж, залишиться його історичний «будинок з левами».
P.S. Отже, поки громадське обговорення «насправді триває», оснащені арсеналом усіх владних повноважень представники робочої групи насправді готують для пред’явлення громадськості головний стратегічний-наступальний аргумент: повний текст концепції. Мовляв — тоді й подискутуємо! Можливо, і зацікавленій культурно-мистецькій спільноті слід не марнувати час, а вже тепер готувати не лише свої контраргументи та альтернативи, а й пропозиції щодо формату і задекларованої дискусії?!