UA / RU
Підтримати ZN.ua

Експерти: В Україні відбувається «кітчезація» культури

Мистецтвознавці констатують процес духовного зубожіння мистецтва й знецінення культурних цінностей в Україні...

Мистецтвознавці констатують процес духовного зубожіння мистецтва й знецінення культурних цінностей в Україні. В цьому, на їхню думку, можна звинуватити схильних до кітчу митців і владу, яка підтримує хуторянство та кітч у мистецтві. Про це експерти розповіли під час круглого столу в редакції «Дзеркала тижня».

«В нас — не тільки в Києві, а й в інших великих містах відбувається тотальна зрада принципів високого мистецтва. Причому «зрада» часто починається в середовищі самих художників. Згори в нас — кітч, з усіх боків — ринок, а художники зраджують зсередини, «кітчезуються», — вважає кандидат мистецтвознавства, доктор філософії, професор Києво-Могилянської академії Ольга Петрова.

Експерти висловили обурення тим, що значущість творів сучасного мистецтва в Україні сьогодні визначається не художньою цінністю, а гучністю піару.

«Я для себе вивела рецепт «сучасного мистецтва». Ці твори мають бути погано намальовані, в поганому кольорі, з бруднуватим сюжетом, епатувати. І все. А далі справа за піаром», — наголосила Петрова.

Мистецтвознавець Алла Ревенко впевнена, що на піарі базується й попит на той чи інший витвір мистецтва: «Можна говорити і про рівень покупця. І про те, що значно збільшилася кількість цих покупців. У наших бізнесменів — шалені гроші. Вони купують різні твори. Але часто віддають перевагу не самим творам, а тому чи іншому імені. Бо насамперед — піар».

Крім того, констатують експерти, культурою в Україні опікуються люди, які часом не мають ані спеціальної освіти, ані усвідомлення того, яким має бути високе мистецтво.

«У нас, на жаль, ні на державному рівні, ні на рівні громади немає розуміння, що ж воно таке — «високе» у культурі. Такого розуміння немає навіть у середовищі художників. Лише одиницям із них відомі завдання сучасного мистецтва», — вважає доктор мистецтвознавства, професор Львівської академії мистецтв Орест Голубець.

Докладніше читайте в матеріалах круглого столу у свіжому номері «ДТ».