У МЦКМ відбувся великий джазовий проект у рамках святкування ювілею продюсера, радіожурналіста і концертного ведучого Олексія Когана.
10 років тому до його 50-річчя, також у МЦКМ, пройшов джазовий марафон Just 50 - чималий концерт за участі багатьох виконавців, що тривав близько шести годин. Свято стало офіційним стартом фестивалю Jazz in Kiev і дебютом однойменного продюсерського центру, утвореного буквально за кілька місяців до того. Нинішньої осені продюсерський центр Jazz in Kiev відзначив 10-річчя разом із ювілеєм свого провідного спеціаліста.
Перший сет концерту був побудований як радіопрограма. За сценарієм Коган з мікрофоном сидів за столиком у правій частині сцени і коментував, як він це робить на радіо, все, що відбувалося на очах присутніх та призначене для їхніх вух. Участь у дійстві взяли вітчизняні джазові артисти. Музичним керівником української частини концерту виступив клавішник та аранжувальник Юрій Шепета. Йому допомогли співачка Лаура Марті, тенор-саксофоніст Богдан Кравчук, альт-саксофоніст Артем Менделенко, трубач Сергій Сидоренко і тромбоніст Олексій Сагітов. Перкусія - Олександр Лебеденко, ударні - Валерій Волков, гітара - Володомир Лихошва, контрабас - Макс Гладецький. Клавішники періодично мінялися - в деяких композиціях грали Родіон Іванов і Наталя Лебедєва, кілька разів за рояль сідав американець Міша Циганов. Одну п'єсу виконали за участі бандонеоніста Сергія Курдицького.
Цікаво показав себе молодий піаніст студент Інституту Глієра Ігор Агрич. З його сольного виступу стало зрозуміло, що музикант має високий потенціал і за належної підтримки, з хорошими наставниками він неодмінно розвине свої піаністичні навички й незабаром стане неабияким імпровізатором.
Не раз чула, але ще раз переконалася, що музикантський порох у порохівницях Когана, який заграв у кількох композиціях на бас-гітарі, та в його колеги по агентству Jazz In Kiev Володимира Камінського, який вміє "запустити" на роялі блюз, таки є.
Кілька разів Камінський прямо посередині композиції поступався місцем біля рояля юному таланту Ігорю Агричу. Багатьом присутнім це видалося символом єдності й зміни джазових поколінь.
Але за всієї поваги до артистів зауважу, що весь перший сет нагадував швидше дружній джем-сейшн, ніж концертний виступ. Зіграність була невисокою (усі працюють у різних складах), імпровізації - не надто вишуканими, вокалістка подекуди співала навіть не дуже інтонаційно чисто, і її англійська за останній рік не поліпшилася.
Було багато позитиву, атмосфера на сцені й у залі панувала дружня, музику виконували різну за якістю, але більша її частина високого ґатунку. Наприкінці першого відділення ведучий запросив на сцену всіх учасників великої родини Jazz In Kiev - співробітників і артистів.
Родзинкою ювілею став популярний американський ф'южн-гурт Spyro Gyra (назва походить від назви зелених водоростей, які в коледжі вивчав засновник гурту Джей Бекенстін). З перших звуків упевненого потужного саунду якість вечора помітно поліпшилася.
За 43 роки життя група провела понад п'ять тисяч шоу, випустила 31 альбом (не рахуючи компіляції Best Of...), сумарно продавши більш як десяток мільйонів примірників; один з альбомів став платиновим за продажами і два золотими. У музиці Spyro Gyra органічно поєднуються джаз, фанк, поп- і етно-музика, R&B.
Грали в Києві вдруге, уперше це було на фестивалі Jazz In Kiev 2009 року, в цьому самому складі й залі. Нині п'ятеро артистів перевершили себе, композиції звучали одна краща за іншу. Зіграність учасників гурту - буквально ідеальна. Було зрозуміло, що по-іншому грати вони давно вже просто не вміють; що місце, де відбувається черговий виступ, для цих чоловіків не має значення. Вони гратимуть однаково розкішно в Лондоні, Києві чи Жмеринці. "Там" інакше не буває: конкуренція і молодь, яка "наступає на п'яти", стимулюють артистів до постійного пошуку, вдосконалення, підтримання заданої планки.