Гастрольний тур Україною спільного франко-українського музичного проекту «Париж — Київ Експрес» розпочався весняним Jazz-коктейлем з участю головних виконавців двох країн.
Головним винуватцем події став французький джазовий ансамбль «Октовойс», оскільки саме його керівникові — відомому саксофоністу Сільвену Бефу — спала на думку ідея виступити спільно з українськими музикантами.
Тріо «Октовойс», що складається з саксофона, електрооргана й ударних, у сучасному джазі майже таке ж звичне, як і поєднання двох скрипок, альта й віолончелі у квартеті класичної музики. Назвати приголомшливим нововведенням квінтет вокалістів сам по собі — теж язик не повертається. Вокальні ансамблі, що виникли ще у 20-ті, в період традиційного джазу, пережили епоху розквіту в 30—40-ві роки ХХ століття. Хоча не виключено, що в недалекому майбутньому ми станемо свідками нового розквіту їхньої популярності. Поява сучасних колективів такого роду (українського Man Sound і білоруської групи Camerata, приміром) — незаперечна ознака відродження інтересу до них.
Втім, створення ансамблю «Октовойс» доречніше визначити як синтез нового музичного явища не з двох традиційних, а, як мінімум, із восьми. Адже кожен музикант уніс свою неповторну творчу індивідуальність, власний, цілком сформований виконавський стиль. А в джазі, одному з найсуб’єктивніших, орієнтованих на особистість видів мистецтва — це воістину основні категорії, переоцінити значимість яких складно.
Якщо говорити про проект «Париж — Київ Експрес» у цілому, то саме ставлення до особливостей манери кожного виконавця і визначає багато в чому його своєрідність. Запросивши до співпраці шістьох українських музикантів, Сільвен Беф (одночасно керівник-ініціатор проекту, композитор і один із виконавців) зумисне відмовився від звичних «чистих» форм імпровізованого спільного виступу (jam session) чи збірного концерту. Робота над проектом тривала близько року. З урахуванням індивідуальності кожного з задіяних артистів створювалася оригінальна музика. Результатом був незвичайний союз і творчих особистостей, і непоєднувальних, здавалося б, тембрів (вокал, тромбон, саксофони, труба, електроорган, труба і бандура). Не слід забувати й про зустріч різних національних культур: української, французької, німецької (один із учасників — Гетц Грюнберг — представник Німеччини, який давно працює в Україні).
Jazz-коктейль дав можливість у цьому переконатися. Хоча багатьох музикантів українські любителі джазу мали можливість чути раніше (із представників Франції, крім Сільвена Бефа, в Києві вже демонстрували своє мистецтво Луї Мутен і Лоренс Салтьєль), той вечір приніс чимало свіжих вражень.
Виконання тріо у складі Сільвена Бефа (саксофон), Емануеля Бекса (орган) і Луї Мутена (ударні) переконало всіх присутніх у тому, що Франція, один із центрів зародження європейського джазу, як і раніше, не здає лідируючих позицій. «Октовойс» з’явився на сценічному майданчику не в повному складі, але його учасники і вшістьох успішно ознайомили аудиторію зі своїм небуденним поєднанням вокальних та інструментальних тембрів.
Зачарувала слухачів віртуозністю скет-імпровізації вокалістка Лоренс Салтьєль, заявлена в буклеті як сопрано, що виявився власницею голосу з великим діапазоном від дзвінкого верхнього регістру до бархатистих грудних нот. А коли вона трохи згодом органічно ввела у свій виступ фрази української пісні «Чом ти не прийшов», серця клубної аудиторії остаточно впали до її ніг.
Відбулося й практичне «близьке знайомство» французького колективу з українськими музикантами, які не брали участі в спільному проекті — у програмі вечора знайшлося місце й для jam session. Сам проект, на жаль, представили тільки в «демо-версії» — були відсутні виконавці на тубі (Антон Павловський) і бандурі (Тарас Столяр).
Хоч би там як, а шанувальники джазу залишали клуб «Страйк», відчувши повною мірою нескромну чарівність цієї музики, — стилістику якої кожен із учасників ансамблю може визначити приблизно так, як це зробив Сільвен Беф, — «Мій стиль!»