Третьої декади листопада, наче змовившись, нашу столицю відвідають два високопоставлених європейських «ідіоти»... А якщо без жартів, то 24, 26 і 27 листопада — справжнє свято для київських театральних гурманів (таких небагато й залишилося). На великих майданчиках у центрі презентують свої гучні постановки Еймунтас Някрошюс і Андрій Жолдак. Режисери, котрі давно стали фаворитами європейських театральних «салонів» і сезонів, — багато в чому законодавці театральної моди. Українець Жолдак, який сьогодні активно працює у Фінляндії (помітний успіх супроводжував його «Анну Кареніну» в тамтешньому муніципальному театрі), покаже землякам румунську версію «Життя з ідіотом» за мотивами оповідання Віктора Єрофеєва. А геній сучасного театру Еймунтас Някрошюс привезе прибалтійського «Ідіота» (театр Meno Fortas).
«Життя з ідіотом» Андрія Жолдака поставлене в румунському театрі Radu Stanca. Як повідомила «Дзеркалу тижня» Катерина Жолдак, продюсер і асистент багатьох Андрієвих проектів, саме румунська сторона і забезпечить візит до Києва 24 листопада (вистава відбудеться на сцені колишнього Жовтневого палацу). Крім самої постановки, за словами пані Жолдак, у Києві також відбудуться два майстер-класи режисера й автора оповідання пана Єрофеєва. До речі, оповідання Єрофеєва датується 1980 роком. У цьому творі про такого собі ідіота Вову, який поселився в інтелігентній сім’ї і влаштував мирним людям справжнє пекло, комунальну маячню, багато хто чомусь бачив образ Володимира Леніна... Який на іншому рівні «облаштував» життя величезної території! До оповідання Єрофеєва у 1990-х звернувся композитор Альфред Шнітке. Саме соціополітичні підтексти намагаються знаходити в цьому творі. А ось Жолдак, на думку румунської преси, у своїй постановці абсолютно аполітичний. У своїй улюбленій візуальній манері він «розкриває» перед глядачем різні простори комунального пекла, стверджуючи, що насправді «пекло» — всередині людини, а не навколо неї. Ця постановка, можливо, шокує шанувальників традиційного театру, оскільки глядачеві гарантовані істерики на сцені, мастурбація, блювання кукурудзяними пластівцями з молоком... Як відомо, процес людського божевілля український режисер уміє на сцені показати в усій красі та об’ємності. Таке «Життя з ідіотом» полюбилося багатьом фестивальним селебрітіс, вистава при цьому справді шокує... А режисер — не сумує. І невдовзі готується видати велику книжку — свою теорію театрального процесу (на основі власної ж практики).
«Ідіот» режисера Някрошюса |
— Це міг бути й інший роман Достоєвського, але я впевнений, що саме «Ідіот» — найлегший із багатьох його «томів», таких, наприклад, як «Злочин і кара» або «Біси», — каже сам Някрошюс.
Утім, легкість, як і спокій, на такій постановці глядачеві можуть тільки снитися. Дійство розраховане більш ніж на п’ять годин. Тому початок о 18.00 (театр імені Івана Франка — 26—27 листопада). Спектакль сповнений метафор Някрошюса. Глядач може довільно обирати й трактувати кожен уподобаний образ. Наприклад, шкіряні дорожні валізи в цього режисера перетворюються на петербурзькі розведені мости, а залізні спинки ліжок стають схожими на примарні силуети цвинтарних огорож. Сигаретний дим у цій виставі — дим батьківщини. А саму виставу порівнюють із «величезним вітрильником із несучими образами-щоглами». У кожному разі, алюзії з відомим трактуванням цього роману на ТБ — режисер Володимир Бортко й актор Євген Миронов — будуть більш ніж цікаві. На жаль, майже не залишилося в Києві тих, хто бачив «Ідіота» Товстоногова і Смоктуновського. І тут уже, як мовиться, порівнювати ні з чим.