Сотні молодих акторів уже цього літа будуть викинуті на берег злого життя після марень у різних творчих вишах.
І кожен із них, із цих акторів, спить і бачить себе… все-таки, вибачте, не на великій сцені, а тільки в кіно, бажано високобюджетному. Мій чемний погляд - на ціну питання - у теперішніх артистичних реаліях.
Ринок
Рекламний ринок України не оговтався від шоку. А від цього ринку безпосередньо залежить калькуляція вітчизняного кіносеріального продукту. (Не завжди ж гроші пилососом вилучати тільки з держбюджету). Уже в перші роки війни та інших випробувань ринок упав відсотків на 70. Це викликало різке здешевлення бюджетів на вітчизняний кінопродукт. Скажімо, якщо раніше в Україні російським кінозіркам могли платити за зміну 5 або й 10 тис. у.о., тепер таке здається фантастикою.
Бюджети
Кіновиробництво, особливо серіальний сегмент, поки що в лещатах тотального здешевлення. Приклад успішного серіалу "Школа" зі жвавими аматорами й веселими діалогами - предмет заздрощів конкурентного середовища, яке бундючиться й мучиться: чим би привернути глядача до телеекрана? Ще недавно умовний середній бюджет однієї серії в "довгому" телекіно міг становити близько 20 тис. у.о. - за ту ж серію. Сьогодні деякі виробники намагаються стрибнути вище. Деякі падають ще нижче, нижче плінтуса. А саме ж від бюджету значною мірою й залежить твій гонорар, мій юний друже.
Лідери
Кожен актор, як абетку, знає кілька чарівних брендів, компаній, своїх потенційних годувальників - Film.UA, Star Media, Front Cinema, ПРО-ТВ, інші. Від їхніх виробничих оборотів багато в чому й залежить твоє заможне існування, шановний випускнику "Карпенка" або Поплавського. Деякі з виробників-монополістів раніше були більше орієнтовані на російський ринок. Але, повторюся, після різкого відторгнення від цього ринку вітчизняні виробники свої втрати обчислювали десятками мільйонами доларів. Нині співдружність із сусіднім телекінобізнесом має латентний характер. Вона не публічна, не піар-величальна. Але вона не зникла. І саме в російськомовному сегменті кіносеріального продукту виробники-лідери платять українським акторам навіть більше (ніж в українськомовному). Я нічого не вигадав. Артисти божаться, що так воно і є.
Тарифи
Юнакові, котрий обмірковує, "делать жизнь с кого?", звісно, годилося б мати за взірець найвищі художні зразки наших найбільш високооплачуваних артистів. Гонорари окремих за одну робочу зміну можуть варіюватися від 30 до 15 тис. грн. Якщо серій багато, можна уявити, скільки накапає. Банкнотами (замість шпалер) може обклеїти і дачу, і вітальню.
Але юнакові (дівчині), які обмірковують життя, не варто відразу сподіватися на шалені гроші. Актор-новачок може претендувати, як мінімум, на 1,5 тис. грн і як максимум - на 3 тис. грн - за зміну.
Зміна
Що для артиста зміна? Робочий час від моменту, коли ти ступив своєю дорогоцінною ногою на знімальний майданчик, і згодом, відпрацювавши необхідний період, звідти ж ввічливо йдеш у визначений час. Зміна - це гроші. Актор - це товар.
Шляхи
Способи проникнення племені молодого на знімальні майданчики, природно, різноманітні. Тут немає секретів і відкриттів. Звісно, прекрасно, якщо для кастинг-директора твій талант - єдина новина. Це чудово. Але не менш важливий талант для молодого актора, котрий жваво борсається у щільному конкурентному полі серед своїх ровесників, - це його особиста наполегливість, його чарівливість, а також природна інтуїція й органічна комунікація. Саме комунікативні здібності швидше й ефективніше допомагають знайти енергійного агента, із яким мирно розділиш свій куш. Скажімо, доріс якийсь артист до гонорару 500 у.о. за зміну - вибач-посунься, а сотку віддавай агентові. Певна річ, ці правила неписані, а закони - нерегламентовані. Але життя є життя, нічого особистого - тільки бізнес.
Реверанс
Розумію рівень коректності й некоректності в розмові на такі теми - особливо в нашій країні. Особливо з її правовим нігілізмом. Втім, для багатьох це давно "секрет Полішинеля", - гонорари, хай не завжди, але "інколи", платяться неофіційно. І для багатьох артистів розголошення конкретних цифр безсонню подібне.
Везіння
Щасливчик саме той із молодих, хто одразу потрапив в
команду успішного кастинг-директора. Такого, наприклад, як Алла Самойленко. Очевидячки, до своїх акторів вона ставиться, як до пташенят, - уважно стежить за їхніми польотами. Серед її відкриттів - новітній український секс-символ Роман Луцький.
Зіркова компанія молодих і солідних акторів - агентство Алли Гордієнко. Серед її зірок, судячи з офіційного сайту, - Віталій Салій, В'ячеслав Довженко, Остап Ступка, Ольга Гришина, Яна Соболевська, навіть Ада Роговцева.
Тим часом далеко не всі "агенти" працюють у публічній площині, деякі, скажімо так, - бійці невидимого фронту. Саме "фронту", яким і є наш теперішній кіно- й шоу-бізнес.
Чвари
Стираючи підошви на небезпечних стежках такого бізнесу, в жодному разі не можна втрапити в халепу, опинившись у центрі баталій популярних кастинг-директорів. Актор Роман Ясіновський (Гід у "Кіборгах") недавно відверто ділився в соцмережах: "Існує негласний закон: якщо ти працюєш з агентом Васею, а він є кастинг-директором однієї компанії, то тебе не запросить кастинг-директор Віра, яка працює в іншій компанії і теж трудиться агентом. У нас дуже часто, щоб потрапити на проби, треба їх або випросити, або "заслужити", або нахабно написати режисерові у приват, користуючись усіма можливими методами. Але, на жаль, на це здатні не всі актори, багато хто закривається, зривається".
Шантаж
Але знову про головне, про гроші. "Штука" у.о. якомусь суперстар за одну ударну зміну - це, мої юні друзі, не тільки харизма або медійна привабливість, але ще й лицедійське вміння, м'яко кажучи, "шантажу". Якщо підіпреш до стіни кіновиробника, якщо виторгуєш ту чи іншу суму прописом, тоді молодець! Тоді талант. Причому (не називаючи прізвищ) є абсолютні актори-фантоми, котрі інколи добиваються високих тарифів за робочу зміну кривлянь перед камерою. Так би мовити, хто на що вчився.
Міла
Для успіху у кінотелебізнесі дебютанту не завжди потрібна школа чи факультет, навіть титуловані. Наприклад, маємо сьогодні феномен молодої української актриси, котра практично і фактично зробила себе сама. Міла Сивацька. Їй 19. Народилася у Києві. Співала-танцювала. Працювала як модель, була задіяна у різних шоу. Ще дитиною почала зніматися. Продюсери її запам'ятали. Або вона не дала про себе забути. І сьогодні у неї безліч проектів ("Нити судьбы", "Цветы дождя", "Пес-2", "Последний богатырь" и т.д.). Акторської освіти у Міли немає. Але її гонорари, за деякими версіями, набагато привабливіші, ніж у тих акторів, котрі мають професійне посвідчення.
Катарсис
А взагалі, друзі, і ці, й інші, іноді роздуті, "тарифи" - наскільки це багато чи мало в нашій змученій країні, в нашій щойно зароджуваній кінотелеіндустрії? Порівняння зі старшими братами, які тепер прописані за океаном, певна річ, необґрунтовані. Там і мир на землі, і корупції менше, і прозорість чистіша, і якість вища. У нас же "ціну питання" в кінотелебізнесі багато в чому саме й визначає невпорядкованість ринку, а також, на жаль, його зла соціальна реальність.
Пріоритети
На думку деяких продюсерів, сьогодні в нас досить-таки "дика" система взаємин на території "гроші-товар-гроші". Кажуть: "Немає ранжиру, немає корпоративного договору! Хто себе якою сумою оцінить, такої часом і вимагає".
Єдине, в чому помітний прогрес: якісний повний метр із хорошим сценарієм - серйозна заявка для молодого артиста потрапити у вищу лігу. Хай не у фінансовий рай, та хоча б у репутаційну когорту. Ось чому багато молодих полюють на репутаційні проекти. Такі, як "Кіборги", наприклад.
Вайнштейни
Ступаючи на сакральну територію умовно шалених грошей, не треба остерігатися, що на світлому шляху юного таланту неодмінно стрінеться якийсь ненажерливий сексуальний маніяк "Вайнштейн" (з усіма очікуваними наслідками в подальшій кар'єрі). Якраз вайнштейнів у нас для вас немає. Не тому, що в нашому кінотелебізнесі суцільні імпотенти, а тому, що в цього бізнесу інші потреби й завдання - первинне накопичення капіталу. Так би мовити, "первым делом - самолеты. Ну а девушки? А девушки - потом! "
Росіяни
Актриса й телеведуча Яніна Соколова каже, що шокована станом справ у кінотелебізнесі: "Росіяни знов у фаворі! В окремих наших компаніях 80% продукту виробляється для "Первого" і "России-1". І це найбільші виробники серіалів. Гонорари українських акторів не ростуть. Стабільно високі гонорари в російських, і стабільно - уп'ятеро-вдесятеро - нижчі в українських акторів". Як варіант актриса пропонує: "Усіх іноземних артистів, які знімаються в Україні, треба обкласти 50-відсотковим податком".
За словами актриси, бувають ситуації, коли патріотична позиція теж передбачає суворі оргвисновки окремих продюсерів, орієнтованих на сусідній кінотелеринок.
Тим часом актриса стверджує, що сьогодні є інтерес до українських акторів з боку європейських кіновиробників. Наприклад, Олексій Горбунов знімається в серіалі "Легенда" (Франція). Є запрошення у польські, французькі серіали.
Кастинги
Одним зі способів привернути додаткову увагу до прокатних проектів тепер стали народні публічні кастинги. Як це відбувається навколо запуску фільмів "Захар Беркут" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв) або "Леся + Рома. Наш час".
Хтось із акторів потрапить, хтось не потрапить, але інформаційна хвиля - є. Отже, треба не сидіти, а йти на кастинги.
Регіони
І ще один досить важливий чинник, який мають враховувати молоді, що вибиваються в люди. Чинник регіональний. Трохи втомившись від настирливих облич столичних акторів-мажорів, деякі кастинг-директори розумно й правильно шукають природний бурштин не тільки в Рівненській області, а й в Івано-Франківську, Львові, Харкові, Одесі. З цих театральних міст інколи прориваються на екрани поки що не обридлі обличчя й сильні темпераменти - потенційно цікаві артисти: Роман Луцький, Микола Береза, Надія Левченко, Максим Панченко, Юрій Хвостенко, Сергій Фролов, Вадим Головко.
Шпитьки
І ще один штрих до розмитого портрета шалених грошей та їх здобувачів. Мистецтво драматичного театру, радісно мені від цього чи сумно, на поточному етапі для багатьох артистів-активістів - усе-таки вторинне, для них це часто запасний аеродром. Це мистецтво для них - як необов'язковий додаток до платних робочих буднів на інших плантаціях, масштабніших, ніж звичні милі сцени. Тому пріоритетною й перспективною "сценою" для багатьох стає, скажімо, Троєщина з її знімальними територіями. Або село Шпитьки Києво-Святошинського району, де на всю широчінь розгорнулася Victoria Film Studios. А там, друзі, - ви можете жити, навіть не повертаючись на велику землю, - з десяток павільйонів, різноманітна натура, транспорт і реквізит на будь-який часовий період. Там усе, чого ви так довго прагнули. Питання "чи прагнули ви мистецтва?" мені інколи здається риторичним.
Цінності
Великий український актор Микола Яковченко у 1960–70-х активно знімався лише в епізодах (не тільки на кіностудії Довженка) і, кажуть, на ті часи вважався багатою людиною. Жив - не тужив і випивав, коли душа потребувала.
На теперішні часи, найбільш високооплачуваним українським актором (за версіями продюсерів і кастинг-директорів) вважається Станіслав Боклан. Виконавець головної ролі у фільмі "Поводир", обличчя серіалу "Століття Якова" та інші найрізноманітніші його вияви. Актор талановитий, намагається уникати самоповторів. Після Богдана Ступки дійсно є попит саме на таке акторське обличчя - мудре, іронічне, філософічне, харизматичне.
До "дорогої" обойми українських акторів, на яких виробники грошей не жаліють (але з тарифами нижчими, ніж у актора-лідера) входять: Сергій Стрельников, Дмитро Суржиков, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Римма Зюбіна, Ірма Вітовська, Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Леся Жураковська, Володимир Горянський, Валерія Ходос, Міла Сівацька, Олександр Кобзар, Андрій Самінін.
Це вочевидь не весь список. І точно гроші тут не головне. Про що ви кажете, яка ще "ціна питання" у зв'язку з нашим актором? Усі й так знають, що український актор - безцінний. І на цьому крапка.