UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Добробати" і "Сатанинські вірші": резонансні прем'єри львівського Форуму

З 15 по 18 вересня у Львові відбудеться вже 23 Форум видавців. Це традиційне розмаїття сучасної літератури, актуальних авторів, книжкових прем'єр. Вибрати серед таких майбутніх "прем'єр" найкращі та найрезонансніші непросто. Втім, 7 нових книжок, які будуть презентовані саме на Форумі (про них нижче), гідні вважатися резонансними. Книжки дуже різні: від першого роману до хронікального нон-фікшн. Ці 7 новодруків "зроблять" осінній літературний сезон. Вони мають опинитися на поличці у кожного.

Автор: Іван Рябчий

З 15 по 18 вересня у Львові відбудеться вже 23 Форум видавців. Це традиційне розмаїття сучасної літератури, актуальних авторів, книжкових прем'єр. Вибрати серед таких майбутніх "прем'єр" найкращі та найрезонансніші непросто. Втім, 7 нових книжок, які будуть презентовані саме на Форумі (про них нижче), гідні вважатися резонансними. Книжки дуже різні: від першого роману до хронікального нон-фікшн. Ці 7 новодруків "зроблять" осінній літературний сезон. Вони мають опинитися на поличці у кожного.

Класика

Гакслі О. Який чудесний світ новий! - Л.: Видавництво Старого Лева; Проект "Вавилонська бібліотека", 2016.

Антиутопія Олдоса Гакслі побачила світ далекого 1931 р. Відтоді не вщухають дискусії щодо можливості існування суспільства, змальованого письменником. Зізнаюся: мені це суспільство видається привабливим - принаймні значно кращим і бездоганнішим, аніж те, яке маємо. Суспільство без вад і зайвих емоцій. Без хвороб і депресій. Саму назву - Brave New World - Гаслі запозичив із Вольтерового "Кандида" (le meilleur des mondes possibles). Як і Вольтер, Гакслі відзначався надмірними іронією та самоіронією. Звісно, змальований ним ідеальний кастовий світ не був тим, чого він прагнув. Це була свого роду жорстока пародія на модну в той час євгеніку (брат письменника, Джуліан Гасклі, був одним зі світил у цій галузі). І все ж Олдосові Гакслі мимоволі вдалося створити не просто антиутопію чи літературний твір. Це ніби натяк на те, що "могло б бути, якби". Незважаючи на іронію автора і співчуття до головного героя, якому з незбагненних причин чужий цей бездоганний світ і який намагається його зруйнувати, читач із захопленням дізнається все нові й нові подробиці про устрій і лад у світі "альф" і "бет". Новий - повний - переклад виходить дуже вчасно. Актуальна книжка.

Актуальне

Добробати. - Х.: Фоліо, 2016.

Чи існувала б нині наша країна, якби не кілька тисяч осіб, які, ризикуючи всім, першими виступили на її захист? Кілька тисяч, з яких зі степового краю Донбасу й Луганщини повернулися далеко не всі. Кілька тисяч синів (і доньок) України з усіх її куточків. Кілька тисяч, поділених на частинки-батальйони. Чи чуєте ви у новітньому словотворі "добробати" слово "добро"? Звісно, чуєте. Бо воно там є. Ці люди несли й несуть добро, захищали і досі захищають наш добробут тут, на поки що мирній землі. Часом - ціною власного життя…

Колектив авторів, серед яких - відомий соціальний психолог Олег Покальчук, речник МВС Артем Шевченко, молоді письменниці Катерина Гладка та Василіса Трофімович (остання сама два роки провела там, серед добровольців) - опитали найпомітніші постаті, причетні до добровольчого руху. Політики, військові, герої Майдану, волонтери, блогери, - у творенні масштабного полотна взяло участь кількадесят протагоністів. Автори простежують історію добровольчих батальйонів від зародження руху на Майдані і до повернення добровольців додому. Коли-небудь - у далекому майбутньому - про подвиг героїв Гомер складе "Іліаду", а поки що журналістам залишається збирати сухі факти і відсіювати справжні звитяги від сумнівних вчинків…

Особисте

Дроздов О. №1. - Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.

Остап Дроздов - людина, яка вміє дивувати. "Роман-вибух" - так охрестило видавництво першу спробу пера Остапа. За кордоном, скажімо у Франції, для перших романів існує безліч премій, фестивалів, їх збирають в окремі огляди, а найбільш вдалі часом миттю перетворюють авторів на зірок. В Україні, мабуть, Дроздов буде піонером у цій "терра інкоґніта" успішних перших романів.

Трагікомічну родинну сагу (не дуже велику за обсягом - усього 250 сторінок) написано з граничною відвертістю, - і це нагадує кращі зразки класичної французької літератури. Сам автор зізнається, що написав книжку для однодумців (для інтелектуалів?). Однак динамізм сюжету і віртуозне володіння мовою привернуть увагу до книжки і широких читацьких мас. Герой Дроздова нібито й схожий на кафкіанського (закомплексований одинак) - але значно успішніший і вдало соціалізований. Чи вдасться йому встояти перед спокусою і змінити світ під себе? Читайте № 1 (за яким, певно, буде і № 2).

Півострів

Крим, який ми любимо: антологія. - К.: Пульсари, 2016.

Крим.Реалії
Університетському видавництву "Пульсари" з великими труднощами вдалося вмовити державні структури підтримати проект антології кримськотатарської прози й поезії трьома мовами півострова. Упорядкувала досить велику за обсягом збірку літературознавець Людмила Тарнашинська. До тому увійшли як класики, так і сучасники. В умовах, коли в Криму систематично закривають кримськотатарські ЗМІ, а саме корінне населення цькують, поява таких книжок - очевидна необхідність. Певна річ, перекладачів з кримськотатарської дуже мало, - і все ж процес можна організувати. Саме Україна має підтримати кримськотатарську культуру у скрутні часи - а не якась інша держава.

Міжнародний скандал

Рушді С. Сатанинські вірші. - К.: Видавництво Жупанського, 2016.

Нарешті і в Україні побачить світ, певно, головний твір нобеліанта з Туреччини Салмана Рушді. Перше видання вийшло ще далекого 1988 р. "Сатанинські вірші" - одна з частин Корану, щодо канонічності й автентичності якої і досі точаться суперечки. Тема для 1988 р. була досить актуальна - емігранти та еміграція, - однак для середини другого десятиліття ХХІ ст. вже доволі заяложена. Про це у Європі списано тисячі томів. І все ж "Сатанинські вірші" - одна з головних новинок сезону. І на це є декілька причин. По-перше, це визнана класика. По-друге, починається книжка з того, що терористи підривають літак. По-третє, книжку було заборонено в низці країн - Індії, Єгипті, ПАР, Пакистані, Індонезії, Саудівській Аравії та решті "прогресивних" держав. Чому? І на це теж - низка причин. Найголовніша та, що Рушді дозволив собі вивести як персонажа самого пророка Мухаммеда. Аятола Хомейні (сатиру на якого теж можна помітити у творі) навіть запропонував винагороду за голову злощасного літератора. А втім, лихо не без добра. Саме з цієї книжки почався шлях Салмана Рушді на літературний Олімп. Ідеться про одну з тих книжок, що мали величезний вплив на хід історії наприкінці ХХ ст.

Сатира

Семесюк І. Фаршрутка. - К.: Люта справа, 2016

Нарешті хтось заповнив актуальну нішу візуальної літератури не для дітей! Після "Діри" Захарова - одного з хітів цьогорічного "Книжкового Арсеналу" - та "Мороків" Михеда читачам пропонують нову "бомбу". "Фаршрутка" - це мальований (адже Семесюк передусім художник) пригодницький роман, жорстока сатира на наше з вами життя-буття. Головний герой - "мавпоукраїнець". Томас Якович Сирота. Він опиняється у самому вирі досить химерних пригод та в оточенні екзотично-соковитих персонажів: Кривавого Пастора, Остапа Вішну, Репостислава Вакарчука та інших. Усе те, чим ми з вами нині живемо, - під однією обкладинкою. Телевізор можна не вмикати, на вулицю не виходити - знай гортай "Фаршрутку". Це вже не перша книжка Івана Семесюка. Два роки тому виходив блискучий роман-альбом "Щоденник україножера", а торік побачив світ перший том пригод мавпоукраїнця - "Еволюція або смерть!".

Двадцять п'ять

Я like Україну!: збірка оповідань. - К.: Нора-Друк, 2016.

Спеціально до 25-ї річниці незалежності України двадцять п'ять письменників об'єдналися під однією обкладинкою, аби сказати, як люблять свою батьківщину. Артем Чех, Юрій Винничук, Марина Гримич, Лариса Денисенко, Любко Дереш, Анатолій Дністровий та ще низка знаних у літературі і серед читачів прізвищ. Упорядники збірника - Капранови. Обкладинку створив відомий художник Андрій Єрмоленко. Скажу чесно - я не великий прихильник збірників. Твори, які входять до них, часто губляться, а читачі, зіштовхнувшись із невдалим текстом на початку, не дочитують до вдалих наприкінці. Однак тема - чверть століття незалежності в умовах жорстокої війни, коли на сході країни щодня гинуть українці, - зобов'язує письменників висловлюватися. Мовчати не можна. Треба сказати, що серед авторів є й ті, хто зі зброєю в руках захищав Україну. Митці не стоять осторонь. Митці просто не мають морального права стояти осторонь. Хоча все ж головна зброя митця - його мистецтво.