Гуру анимації — Юрій Норштейн |
Коли міжнародне анімаційне «сімейство» — а саме таку комфортно-сімейну, творчу атмосферу створила на «КРОКу» його одностайна команда на чолі з Іриною Капличною — весело заселилося на «острів» свого тимчасового проживання — теплохід «Генерал Ватутін», усі знали, що графік буде напруженим, спілкування продуктивним, а зустрічі із глядачами радісними. А ще хотілося й неквапливих розмов із друзями за духом і професією, на які зазвичай завжди бракує часу з огляду на зайнятість і географічні відстані. Саме такий «законсервований» у замкнутому просторі корабля кіноогляд дає неоціненну можливість побачити й зрозуміти всю картину поточного анімаційного процесу, узагальнити знахідки, проаналізувати невдачі, намітити шляхи подальшого руху. Велика конкурсна програма показала, що шляхи розвитку анімації нічим не різняться від пошуків «великого» кінематографа. Відсутність цікавих сценарних ідей, невміння чи небажання розповідати глядачу історії, перехід у формальні пошуки, песимізм, спроба самовираження, цікава хіба що вузькому колу близьких до митця людей. А найголовніше — погляд на світ, геть позбавлений позитивізму. Та все ж дозволю собі заперечити відомому російському критику Аллі Босарт, висловлену телеканалу «Культура», про те, що фестивальна програма була слабкою. Вона була радше еклектичною, але досить всеосяжною, щоб позначити тенденції світової анімації. Докладний огляд конкурсної програми висвітлено у матеріалі Сергія Тримбача, а ми просто пройдемо разом із «КРОКом» весь фестивальний шлях.
Попри «закритість» робочих переглядів, «КРОК» традиційно відкритий для дітей, які є найвдячнішими глядачами мультиплікаційного кіно. «Супермультишоу», котрі постійно проводяться фестивалем, і шість із яких передували відкриттю в Києві, зустрічі з глядачами на зупинках, переповнені зали, реакція на ці шоу дітей і їхніх батьків — яскравий тому показник. Хоча в останні роки дедалі частіше організатори «КРОКу» чують про те, що кінотеатри — комерційні, їм, мовляв, нецікаво собі в збиток звільняти сеанси для дітей. Але даруйте, дайте мінімальну рекламу і, упевнена, буде аншлаг, як, наприклад, у кінотеатрах на показах фільмів Юрія Норштейна. Тим більше що самі фільми, артистів, режисерів, клоунів і подарунки забезпечує «КРОК», зауважте, безоплатно. Така ситуація була два роки тому в Ялті, де «Мультишоу» «КРОК» проводив прямо на набережній біля корабля, за великого збігу народу. Аналогічна ситуація склалася і нинішнього року в Дніпропетровську — лежали готові до зустрічі з глядачами гори реквізиту, коробки з плівками, 600 подарунків для дітей, чекали зустрічі зі своїм глядачем суперзірки світової анімації, а кінотеатр був... порожній. Ні працівники кінотеатру, ні місцеві чиновники не подбали запросити глядачів. Безумовно, на кораблі усі були засмучені таким зневажливим ставленням.
Але на прес-конференції з’явилися два представники місцевої преси, позбавлені елементарних знань в галузі кіно, зате явно ангажовані кимось проти фестивалю. Досить згадати їхні безглузді запитання і поведінку в дусі завзятого слідчого-початківця в сумно відомі роки: «Тут запитання ставлю я!» Не бачачи фільмів, не знаючи суті і не поважаючи людей, талантом яких освячені роботи, що становлять золотий фонд світової анімації, можу лише уявити, яку інформацію про фестиваль донесуть ці мої колеги до своїх читачів.
Зате Севастополь зустрів «КРОК» фанфарами військового оркестру, і всі покази, усі «Супермультишоу», усі подарунки для дітей, дорослих і моряків були прийняті з вдячністю, а після показів фільмів у залі не вщухали оплески. Як не вщухали вони і на церемонії закриття, де зал кінотеатру «Росія» вщерть був заповнений севастопольцями, котрі із захватом скористалися можливістю подивитися обойму нової анімації — фільми—переможці «КРОКу-2003». Побував «КРОК» і в Артеку.
Серйозним робочим моментом фестивалю був «круглий стіл», присвячений проблемам сучасної анімації, її пошукам шляху до глядача. Виявилося, проблеми ці не залежать від географії. Юрій Норштейн назвав їх світоглядними, а Світлана Куценко (Україна), підкресливши розрив зв’язків між поколіннями, зупинилася на темі школи, адже це рівень, який дається ззовні, підкріпляючи даний від природи талант. Михайло Алдашин (Росія), глава журі фестивалю, додав, що сьогоднішні аніматори найчастіше забувають про глядача, працюючи винятково для власного задоволення і задоволення власних амбіцій. А представник Латвії Вілніс Калнієліс, співпродюсер гучного «Побачення в Бельвілі», бачить проблему в людях, які дають сьогодні гроші на дилетантське кіно. «Закон бізнесу, — підхватив продюсер із Москви Олександр Герасимов, — показувати те, що дає гроші, і в ТБ є жорсткий формат, через який багато фільмів на екран не потрапляють». Природно, одним «круглим столом» не вирішити всіх проблем сьогоднішнього анімакіно, але у професійних розмовах народжуються зерна істини, що, сподіватимемося, згодом дадуть врожай.
Одним із найпозитивніших моментів фестивалю стала поява у «КРОКу» нового надійного партнера. Спонсором став Київський ювелірний завод, вишукані вироби якого добре відомі далеко за межами України. КЮЗ виготовив для «КРОКу» чудові призи і подарунки. Альянс аніматорів і ювелірів говорить одночасно і про рівень самого фестивалю, і про рівень мислення художників по каменю та металу — усі великі кінофоруми співпрацюють із відомими ювелірними домами, тож славний список «Ювелірний дім Привалова», Tiffani, Cartier, поповнився ім’ям Київського ювелірного заводу.
— Анімація перестала бути лише дитячим кіно, — підкреслив ідею альянсу з аніматорами перший заступник голови правління ВАТ «КЮЗ» Сергій Мисников. — Це мистецтво, що має надзвичайно широкі виразні можливості. І, що дуже важливо, величезний соціальний вплив. Своєю співдружністю з «КРОКом» наш завод хоче зробити свій внесок у розвиток мультиплікації, підсилити її позитивний вплив на суспільство.
Є надія, що в ряд засновників (міністерств культури України й Росії, спілки кінематографістів обох країн, Київміськадміністрації й Конфедерації спілок кінематографістів) і постійних друзів-партнерів (Центру інноваційних проблем «Новоком», уряду Москви, Фонду сприяння розвитку мистецтв (Україна), авіакомпанії KLM, компанії Canon, «Уліс» і «Гопак») назавжди впишеться ім’я Київського ювелірного заводу.
«КРОК-2003», пройшовши спокійно і велично водами Дніпра, по-осінньому штормове Чорне море, кинув якір в Одесі. Гості й учасники розлетілися і роз’їхалися по 34 країнах світу, несучи із собою спогади про фільми і карнавали, вечори знайомств і суперечки до хрипоти, зустрічі з глядачами і, звісно ж, надію на зустріч наступного року, що має відбутися на території Росії.