Традиційно газета "Дзеркало тижня. Україна" однією з перших інформує своїх читачів-театралів про проекти, які з'являться на столичних сценах у новому сезоні. Отже, наразі - лонгрід - нові назви, а також імена режисерів, акторів. А заодно і творчі сподівання на майбутнє.
"Очищення". Григорій Гладій
Абсолютно нове ім'я на репертуарній мапі України. Фінська письменниця і драматургиня Софі Оксанен. Її відкриває для українців Григорій Гладій, відомий митець, що мешкає в Канаді, але не пориває своїх кровних зв'язків з Україною. Зокрема з Національним театром ім.І.Франка. Як відомо, ще в період Богдана Ступки (а саме 2004) на головній сцені з'явилася вистава Г.Гладія "Істерія" за п'єсою Террі Джонсона, і на той час вистава справді стала художнім відкриттям.
А вже восени 2018-го глядачі та критики відкриють фінську письменницю, яка часто пише про історію маленької гордої Естонії. Зокрема, її роман "Очищення" - в полі зору саме історія Естонії другої половини ХХ ст. - отримав силу-силенну літературних нагород. Цей твір екранізував режисер Антті Йокінен.
2012-го стрічка "Очищення" навіть була висунута від Фінляндії на "Оскара".
Отже, очима естонської селянки - всі жахи репресивної системи ХХ ст. І, очевидно, Гладій знайде паралелі на основі естонського сюжету і з українською історією? У головній ролі - Ксенія Баша-Довженко.
"Коріолан". Дмитро Богомазов
Одна з найскладніших шекспірівських трагедій; п'єса, яка, фактично, допоки не мала в Україні успішного сценічного життя. Можливо, багатьох режисерів лякали фатальні плутані взаємини Коріолана, Тіта Ларція, Волумнії, інших персонажів, народжених античними життєписами.
Багато складних тем-проблем у шекспірівській трагедії - народ і правитель, війна і політик, гординя політика і нетерпимість народу.
Можливо, Дмитро Богомазов бачить у цій п'єсі, як у дзеркалі, і химери нашого складного часу? Можливо. Майбутнє покаже, робота триває. І, очевидно, скоро стане відомо, хто з акторів-франківців вийде на сцену у "Коріолані" -- в шекспірівській трагедії, створеній великим Бардом у 1605-1608 рр.
Як час летить, і мало що змінилося.
"Москалиця". Ірина Ткаченко
Київський Національний театр оперети продовжує експериментувати з жанрами, форматами, простором. Черговий експеримент - вистава "Москалиця" за твором Марії Матіос. Режисерка - Влада Белозеренко. У головній ролі - актриса театру "Золоті Ворота" Ірина Ткаченко. Задіяні також потужні творчі ресурси Оперети - Дмитро Вівчарюк, Валерія Туліс, Ігор Левенець, інші.
Вже анотація до твору "Москалиця" у різних виданнях читача-глядача інтригує. "Немає межі жіночій винахідливості в час смертельної небезпеки. Немає страху, який позбавив би жінку волі чинити опір. Немає людини, здатної розгадати жінку, що тримає таємницю впродовж життя, як тримає власну честь…"
У новому сезоні Національна оперета також анонсує прем'єру рок-опери Геннадія Татарченка та Юрія Рибчинського "Біла Ворона" у постановці Максима Голенка.
"Тріумфальна арка". Анна Огій
За свою попередню виставу "Холодна м'ята" (мала проза Г.Тютюнника) Анна Огій отримала "Київську Пектораль" за найкращий режисерський дебют. Ця вистава також потрапила в хіт-парад всеукраїнської театральної премії "ГРА". Нова робота гарної дівчини - "Тріумфальна арка" за романом Еріха-Марії Ремарка у Київському Малому театрі.
Нагадаю, цей твір опублікований у США в 1945р. Є версії, що головна героїня на ймення Джоан "списана" Ремарком з кінозірки Марлен Дітріх, з якою у автора були цікаві стосунки.
Власне, дія твору відбувається у Франції впродовж 1938-1939 рр. А отже, напружена історична атмосфера, фатальна зустріч біля арки: любов, біль, втрати. У нової вистави є серйозний касовий потенціал.
"Фрекен Юлія". Віталіна Біблів
У новому сезоні на сцену модних "Золотих воріт" у бенефісній (без перебільшення) ролі виходить некоронована прима театру - Віталіна Біблів. Та ще й у якому матеріалі вона виходить! "Фрекен Юлія" Августа Стріндберга. У цієї п'єси якраз ювілей: відомій драмі цьогоріч - 130 років (п'єсу написано 1888-го у Данії).
Свого часу в деяких країнах п'єсу забороняла цензура через надмірну відвертість, навіть скандальність. Деякі перші постановки п'єси були грубими й невдалими, - не всі розуміли глибину Стріндберга. У ХІХ ст. твір також звинувачували в натуралізмі, фізіологізмі.
Саме ці так би мовити "вади" і зробили п'єсу надпопулярною вже у ХХ ст. Поки невідомо, як "прочитає" текст Стріндберга режисер-метафорист Іван Уривський. Єдине, про що можна казати, - про потужний акторський дует. Юлію грає харизматична Віталіна Біблів, у ролі Яна - талановитий Дмитро Олійник.
Напередодні наших прекрасних виборів афіша з написом "Юлія", очевидно, приверне додаткову увагу щирих поціновувачів українського театру.
"Біг". Роман Халаїмов
У Київського театрі на Подолі режисер Ігор Славінський згодом презентує нову постановку за п'єсою Михайла Булгакова. У зв'язку з назвою, у зв'язку з булгаковським та нашим теперішнім контекстом виринає багато цікавих конотацій. І, очевидно, режисер їх також врахує? Як врахував, наприклад, такі конотації Юрій Бутусов, коли ставив "Біг" на сцені Вахтанговського.
"Біг" - це чотири дії та вісім снів. Події - громадянська війна, Крим, білогвардійці, Хлудов, Чарнота, Голубков, Серафима Корзухіна.
У сталінські часи "Біг" на сцені Художнього театру заборонили (наприкінці 1920-х цю п'єсу ставив Ілля Судаков, а в головних ролях були всі великі - Тарасова, Прудкін, Яншин, Качалов, Хмельов).
У новій Київській виставі в головних ролях - Роман Халаїмов, Сергій Бойко, інші. До речі, також є сподівання на потенційний касовий хіт.
"Медея". Катерина Кістень
У новому сезоні на сцену Київського Молодого театру в ролі Медеї (у виставі "Медея") вийде Катерина Кістень. Для актриси і для режисера Олега Ліпцина це, вочевидь, не перше звернення до а-ля античного сюжету. Попередня сценічна версія була презентована 2017-го на сцені нічного клубу Freedoom. Тоді до проекту долучився навіть Євген Кошовий з "95-го кварталу". Я так і не дійшов, щось зупинило.
Втім, прем'єра в Молодому - впевнений - інша версія, інші акценти, нові актори (серед них є запрошені виконавці з інших київських театрів).
Вочевидь, є в історії Медеї, котра вбивала своїх дітей, якісь трагічні метафізичні паралелі і з нашим трагічним часом. Режисер Олег Ліпцин це, очевидно, також відчуває.
Одночасно з "Медеєю" пан Ліпцин випускатиме в Національному театрі ім.І.Франка також свою виставу на основі творів Бруно Шульца.
"Тарас Бульба". Микола Боклан
Ще один спільний проект, який народжується творчими зусиллями Малого театру та Молодого театру. Монументальний і міфологічний гоголівський "Тарас Бульба", очевидно, потребує чималенько зусиль. Отже, їх, напевно, вистачить, коли два театри на певний час об'єднають свої художні програми.
Як повідомляють у прес-службі Малого, з їхнього боку у проекті буде задіяна максимальна кількість виконавців. За попередньою інформаціюєю, у ролі Тараса Бульби - Микола Боклан. Його легендарний брат - Станіслав Боклан, кажуть, також з'явиться у спільному проекті (згодом афіша уточнить, у якій саме ролі).
Для молодого скромного режисера Дмитра Весельського така батальна сценічна фреска - виклик, відповідальність. Майбутній успіх зрозуміють, небажану поразку - не вибачать. Гоголь любить жартувати.
"Сірі бджоли". Андрій Курков
Ще одна прем'єра (але не на осінь, а трохи згодом) від Театру на Подолі - "Сірі бджоли" за романом Андрія Куркова. Режисер-постановник - Віталій Малахов. Це новий роман відомого українського прозаїка, це жива сучасна тематика.
Ось лише фрагмент анотації до твору, щоб ви все правильно зрозуміли.
"У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, лишилося жити всього дві людини - пенсіонер 49 років Сергій Сергійович та його колишній однокласник Пашка. І обидва з абсолютно протилежними поглядами на життя вимушені миритися один з одним. Хоча до одного в гості заходять українські військові, а до іншого - сепаратисти. Головна турбота Сергія Сергійовича сховати подалі від війни своїх бджіл - усі шість вуликів. Сховати їх туди, де не стріляють…"
Гадаю, лише стислий виклад подій на читача навіє відчуття трагічного розлому - у сірій зоні, в душах людей, які стали бранцями зони. Щиро бажаю майбутній виставі значного художнього успіху. Тема зобов'язує.
"Енеїда". Дмитро Усов
Гостра сучасна адаптація "Енеїди" Івана Котляревського, яку виготовив актуальний драматург Віталій Ченський (він автор "Віталіка"), зацікавила Одеський театр ім. В.Василька. Ця ж історія цікавить і столичний "Дикий театр", із яким тісно співпрацюють драматург Ченський та режисер Максим Голенко.
За словами продюсера Ярослави Кравченко, два театри знайдуть спільну мову, - і вже восени очікується прем'єра в Одесі, а взимку - київська версія.
Важливо, що "троянців", які завітають в Південну Пальміру, гратимуть виключно київські актори. У ролі Енея – Дмитро Усов. Тобто кияни щоразу мандруватимуть зі столиці в Одесу, аби надати проектові "географічної" атмосферності.
"Дикий театр", що традиційно не закриває сезон, а грає-грає-грає (навіть поза "Сценою 6"), улітку презентує виставу "Галка Моталко" за п'єсою Наталії Ворожбит. Згодом буде прем'єра вистави-антиутопії "Асексуали" за п'єсою Максима Курочкіна. У серпні - прем'єра на Петрівці (на книжковому базарі) на основі одного з творів Віктора Сорокіна.
"Жорж Санд". Лариса Кадочникова
Нині тривають перемовини театру "Сузір'я" і Лариси Кадочникової стосовно реалізації її авторського проекту - "Жорж Санд". Річ у тому, що видатна актриса вже давно як драматург написала п'єсу про видатну французьку письменницю ХІХ ст., про її романтичні взаємини з Шопеном. Але так сталося, що ця п'єса поки що не знайшла сценічного втілення.
І ось, можливо, в новому сезоні мрія актриси здійсниться - саме на сцені "Сузір'я", де вона не є гостею, де вона колись грала камерну версію "Насмішкуватого мого щастя". Втім, говорити про прем'єрні дати поки що зарано, наголошую - тривають лише перемовини.
"Погані дороги". Наталя Ворожбит
Незалежний проект режисерки Тамари Трунової за п'єсою Наталі Ворожбит планувався до прем'єрного показу цієї весни. Але робота складна, вона потребує надзвичайних зусиль, аби об'єднати сузір'я популярних українських акторів (серед них Римма Зюбіна, Роман Ясіновський, Олександр Ярема, Олена Хохлаткіна, інші). Як відомо, цей проект розкриває нашу "східну" тематику - війна, люди, дороги, дурні, трагедії, драми. Саме так - трагедії і драми, іншого жанру війна не передбачає, а режисер це розуміє.
P.S. Звісно, це далеко не всі назви проектів, які з'являться в афішах репертуарних і незалежних столичних театрів у новому сезоні. Зокрема, Національний театр ім.Лесі Українки поновлює свою знамениту постановку "Дерева помирають стоячи" з новим головним акторським дуетом – Ніна Ніжердзе та Віктор Алдошин. У планах театру також п'єса Жана Ануя – "Пасажир без багажу". Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра запропонує сучасну версію класики – "За двома зайцями" Михайла Старицького від режисерки Анастасії Осмоловської. У планах цього театру також – "Розпусник" за п'єсою Еріка-Еммануеля Шмітта (режисер Ігор Грінберг) та "Емілія Галотті" Лессінга (режисер Тамара Антропова). Столичний ТЮГ на Липках у новому сезоні презентує "Ідеального чоловіка" Оскара Вайлда (режисер Костянтин Дубінін) та "Останню подорож Синбада" (режисер Максим Михайліченко).