За даними каталогу «Укркниги», на дитячу літературу припадає 17% у загальній структурі книжкових видань. Це, як правило, недорогі книжечки малого обсягу, переважно українські народні казки, розмальовки та абетки. 54% їх виходить російською мовою. Тому сьогодні кожен вихід української книжки для дітей — подія. Приємно, що дедалі більше видавництв звертає на це увагу. Нещодавно свою дитячу серію презентувало і відоме насамперед своєю навчальною літературою львівське видавництво «Світ». Називається вона «Молодий «Світ» України». Це не метелики-одноденки, а солідно оформлені видання. Великий формат, тверда обкладинка, малюнки найкращих львівських художників роблять нову серію «Світу» як літературною, так і художньою подією. «У нинішні часи, коли дітвора годинами просиджує біля телевізорів і комп’ютерів, книжка має бути особливо привабливою, щоб захопити дітей», — вважає директор «Світу» Ігор Мельник.
На презентацію «Молодого «Світу» України», яка відбулася у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва, зійшлися зацікавлені сторони: видавці, письменники, бібліотекарі, художники, розповсюджувачі, журналісти. Крім уже виданих книжок у новій серії («Теплі сни» Василя Войтовича та «Злочинці з паралельного світу» Галини Малик), обговорювалися й наступні проекти. Це відома народна казка «Дідова та бабина донька», дитячі вірші Ігоря Калинця і Марії Людкевич. Більшість тиражу серії «Молодий «Світ» України» централізовано відсилається в бібліотеки по всій Україні.
Бібліотекарі відзначали великий голод на українську літературу для дітей середнього шкільного віку. Кожна книжка, видана для цієї категорії читачів, приречена стати бестселером. Ті, що є в бібліотеці, зачитані до дір. Тому таку увагу викликає нова фантастична повість Галини Малик «Злочинці з паралельного світу» про пригоди дітей, дорослих і тварин у нашому непростому сьогоденні.
Наважуся стверджувати, що ця книжка — не просто етапна у творчій біографії автора. Від попередньої повісті «Незвичайні пригоди Алі у країні Недоладії» її відрізняє зовсім інша тональність розмови і глибина. Це — дорослішання. Але не авторки, а її персонажів. Дорослішання не вікове, а за життєвими ситуаціями, в яких вони опиняються. Якщо Аля — звичайна дівчинка, яка мандрує казковою країною, то тут навпаки — казкові персонажі опиняються у реальному світі.
Завдяки поєднанню казки й реальності у книжку закладено кілька рівнів. Саме в цьому крився успіх таких дитячо-дорослих книжок, як «Мандри Гуллівера» та «Маленький принц». Як тут не згадати класичної фрази, що найкращою дитячою книжкою є та, яку цікаво читати дорослим.
Галині Малик це вдалося. М’який гумор, сумна іронія, чудові алегорії на людські характери — нахабний кіт Рата, егоїстичний хом’як Хомка, елегантна шотландська вівчарка Доллі. А крім того, такі знайомі нам з повсякдення бомжі, міліціонери, мери, продавці, лікарі. І, порівнюючи одних та других, справді доходиш думки, що в реальності люди не набагато кращі за тварин. Якщо не сказати різкіше.
Галина Малик привнесла в українську літературу те, чого їй бракувало: казкову повість про доросле життя. І дорослі, і діти шукатимуть у її книжці своє, і, хочеться вірити, знаходитимуть.
Окремого слова заслуговує робота львівського художника Сергія Храпова. Саме від ілюстратора часто залежить, як сприймуть книжку. Образи Аліси, Карлсона, Гуллівера, Робінзона Крузо стали класичними завдяки художникам, які вперше їх намалювали. Відтоді вони кочують із книжки в книжку, бо ніхто не наважується намалювати краще. Галині Малик неймовірно пощастило. Її герої відразу отримали талановиті портрети і житимуть у пам’яті читачів очима Сергія Храпова.
Заступник директора Львівської обласної бібліотеки для дітей Лариса Лугова відзначила, що ім’я Галини Малик — добре відоме бібліотекарям. «Злочинців з паралельного світу» вони почали пропагувати ще тоді, коли ця повість вийшла в «Барвінку». «Це динамічна, сучасна проза, — підкреслює пані Лариса. — Вона написана мовою теперішніх дітей і водночас порушує перед читачем гострі проблеми сьогодення. Час рожевих окулярів минув».
На думку бібліотекаря, «Злочинці з паралельного світу» ідеально підходять для діалогу з читачем, обговорення книжки. Часто педагоги просять дітей придумати своє закінчення твору. А повість Галини Малик якраз і не пропонує однозначної розв’язки.