Якщо чоловічому роду слова «художник» можна знайти прийнятний жіночий еквівалент «художниця», то до означення професії «скульптор» словник подає трошки непереконливий варіант «скульпторка». Можливо, це й не випадково. Жінку легко уявити втіленою в мармурі чи бронзі, але вона не дуже асоціюється з образом каменотеса, озброєного молотом, різцем.
Окрім несамовитої Віри Мухіної, важко когось поставити поряд із титанами-чоловіками. Хоча варто пригадати видатну роботу Марії Колло, юної помічниці Єтьєна Фальконе, котра змогла зробити те, що не вдавалося сивочолому майстру. Голова Петра Першого в знаменитому Мідному вершнику створена саме руками і талантом цієї дівчини.
Хоча київська галерея «Тадзіо» на моїй пам’яті ще жодного разу не пропонувала на огляд неякісне мистецтво, деякий страх перед відвідуванням чергової експозиції існував. Юний автор. Перша персональна виставка. Бронзова скульптура. Чи достатньо сили в дівочих руках? Але навіть перший погляд на твори Юлії Носар переконав — вона займається своєю справою, талант і майстерність аспірантки Української академії мистецтв дають чудові результати.
Майже мініатюрні роботи вміло поєднують природні елементи, камені, мушлі, відбитки реальних стеблин квітів, ягід, комах (авторка з посмішкою підкреслила, що жодна рослина чи жива істота при створенні скульптури не постраждали) та вправну руку вже досвідченого майстра. Юлія каже, що їй просто хотілося зберегти спогади про швидкоплинне літо. Деякі з робіт мені видалися схожими на такі собі бронзові дагеротипи. Навіть етапи створення — пластична глина, податливий віск, дзвінка бронза нагадують процеси виготовлення фотовідбитків. Колись у дитинстві, в розбитому шматку вугілля я знайшов закам’яніле зображення якоїсь химерної доісторичної рослини, яка таким чином отримала шанс на вічність. Квіти, що дали натхнення Юлії Носар, восени зав’януть, жуки заснуть під корою, равлики закопаються в мул. А бронзовий спогад про літо залишиться у витворах мистецтва. І навіть сірої осені та одноманітної зими вони будуть теплим фрагментом життя.