У Бердянську Запорізької області відбувається ювілейний (десятий за ліком) кінофестиваль «Бригантина». У нинішньому році журі конкурсу очолив відомий прибалтійський актор Регімантас Адомайтіс («Ніхто не хотів умирати», «Це солодке слово свобода»). До складу журі також увійшли Лариса Кадочникова, Борис Хімічев, Михайло Голубович, Сергій Сичов, Андреас Пантзіс. А президентом цього форуму (втім, як і деяких інших) значиться Богдан Ступка.
Богдан Сильвестрович вважає, що основна ідея кінофестивалю «Бригантина» — ще раз довести: жодні кордони не владні над мистецтвом. Звідси — участь у форумі кінематографістів із Росії, України та Білорусі.
За умовами конкурсу, у«Бригантині» беруть участь ігрові стрічки, створені за два останніх роки (включно з нинішнім). Цей фест, на думку організаторів, націлений на підтримку суто ігрового кіно.
У деяких ЗМІ повідомлялося, що «Бригантина» опинилася ледь не на межі зриву через нестабільну політичну обстановку в Україні. Через це нібито деякі кінематографісти з Росії і Білорусі відмовилися їхати на узбережжя Азовського моря. Тому форум перенесли з червня на кінець серпня. Та згодом, як відомо, із черговими виборами в країні визначилися — і кінозірки заспокоїлися.
Бюджет фестивалю не розголошується. Засновник «Бригантини» — продюсерський центр «Арт-Про», а співзасновників багато — мерія Бердянська, Мінкульт України, Спілка кінематографістів, Запорізька обласна адміністрація, Гільдія акторів кіно України, Росії і Білорусі, а також посольства дружніх країн.
З 32 картин відбірна комісія на чолі з Борисом Савченком відібрала 15. Із них чотири стрічки позиційовані як «суто українські» — «Інше життя, або Втеча із того світу» (2006, реж. Володимир Артеменко), «Моя дружина хвора на шизофренію», (2006, реж. Олександр Столяров), «Солодкі сни», (2006, реж. Олександр Давиденко) і «Запороги» (2007, реж. Володимир Онищенко та Олег Бійма). Остання стрічка створювалася на «Укртелефільмі», який нині «переслідується» і реорганізовується. Дія цього кінороману розгортається у двох часових вимірах — нашої сучасності та історичної дійсності другої половини сімнадцятого століття. Є два головних герої — козацький отаман Іван Сірко і його сучасний спадкоємець Крутояр...
Також на «Бригантині» представлені дві російсько-українські стрічки, можна сказати — картини-мандрівниці (із фестивалю на фестиваль) — «Два в одному» Кіри Муратової та «Інді» Саші Кириєнко.
З російських стрічок у Бердянську показали «Блюз опадаючого листя» (2006, реж. Олександр Михайлов), «Одинадцять листів до Бога» (2007, реж. Акім Салбієв), «Прості речі» (Росія, реж. Олексій Попогребський), «Три дні в Одесі» (2006, Олексій Піманов), «Ювілей» (Росія, реж. Нонна Агаджанова), «Вороги» (Росія/Білорусь, 2007, реж. Марія Можар). А Білорусь представляють «Лист Фелліні» (2006, реж. Дмитро Зайцев), «Римується з любов’ю» (2007, реж. Олександр Єфремов) і «Спокуса» (2006, реж. Маргарита Касимова, Іван Павлов).
Вхід на конкурсні перегляди (втім, як і на позаконкурсні) вільний. Це вже, можна сказати, стало традицією регіональних кінофорумів. Із зоряного десанту на «Бригантину» висадилися Юрій Бєляєв, Олександр Носик, Ольга Сумська, Віталій Борисюк, Євген Паперний, Володимир Бистряков...
— Усі фестивалі позиціюють себе по-різному, тому в нас немає жодної конкуренції ні зі «Стожарами», ні з Севастопольським фестом, який завершився недавно, — сказав «ДТ» генпродюсер «Бригантини» Федір Крат. — Бердянська «Бригантина» — режисерсько-акторське змагання. Причому цей форум — єдиний у СНД, на якому представлені фільми суто
трьох слов’янських держав. Може, це й гучно сказано, але єдність наших народів на культурній ниві треба пропагувати. У нас на нинішньому фестивалі збіглося відразу кілька серпневих іменин... Ось 27-го вітали Богдана Сильвестровича,
28-го — Юрія Бєляєва, а 30-го народилися Лариса Кадочникова і Ніна Ільїна. Що ж до розширення формату за рахунок телекіно, якого, як відомо, в Україні знімається більше, ніж прокатного, то дирекція виконує волю журі-профі і підпорядковується його рішенням. Тому, якщо вважатимуть за потрібне організувати якісь заохочення позаконкурсні, наприклад «за честь і гідність», ми з радістю підтримаємо такий почин.