Нотатки про фестивальне закулісся
"Трикутник - це місце, де зустрічаються друзі", - значилося на браслеті, який видавали під час реєстрації. Цього разу мені вдалося побувати на арт-фестивалі не як журналістові, а як музиканту, що дозволило побачити події із зовсім іншого боку.
Фестиваль, який об'єднує у своїх рамках найрізноманітніші види мистецтва, уже вчетверте відбувся неподалік м. Коломиї Івано-Франківської області, серед лісів. На початку липня всі охочі (за 150 гривень) могли послухати музичні групи, взяти участь у майстер-класах, насолодитися сучасною поезією, фотографіями, картинами, придбати речі ручної роботи та пожити в наметах.
Для дітей спеціально обладнали майданчик, де пропонували розмалювати обличчя аква-гримом. Програма фестивалю була дуже насиченою і багатообіцяючою: по полудні виступали молоді групи, ближче до вечора - хедлайнери, такі як "Оркестр Че", Vivenne Mort, Vася Club, "Без обмежень".
На літературній сцені можна було послухати Тараса Прохаська й інших письменників, подивитися вистави від театру "Склад2'0", і не тільки, а з третьої до шостої ранку зустріти світанок із фільмами молодих режисерів.
Також у фестивальних локаціях можна було помедитувати, зайнятися йогою, розписати спину хною або ж зробити власний глечик на гончарному крузі Але, як буває, на таких масштабних заходах не завжди все йде за програмою. Ось і цього разу очікування не зістикувалися з реальністю.
Звукорежисер спізнився на годину на саунд-чек, і перша група почала репетирувати ближче до одинадцятої, а не о дев'ятій, як було заплановано. Не встигли музиканти зіграти пісню, як зламався генератор. Музиканти й гості фестивалю запанікували, адже жодної інформації про час виступів не надходило тривалий час. Не було зрозуміло, чи полагодять генератор взагалі.
Генератор лагодили довго, а новий везли зі Львова... Групам пообіцяли вихід на сцену не раніше 18 години. Музиканти, чиї виступи мали відбутися вдень, взяли квитки додому на вечір і просто не могли виступити пізніше.
Організатори пішли назустріч і готові були змінити порядок виступів деяких груп. Але точного часу ніхто вказати не міг (адже генератор досі ще везли, і вже треба було виступати хедлайнерам).
Невідання втомлює. Після дзвінка організатору музичної сцени Андрієві Михайлову стало відомо, що жодна з денних груп у перший день фестивалю не виступатиме, їх змістили на другий і значно обмежили в часі. Замість півгодини тепер грали тільки 20 хвилин.
Недовго думаючи більшість груп просто розвернулися й поїхали додому.
До речі, власним ходом.
Зустріч і доставка музикантів до автостанції в місто Коломия передбачені не були. Нашій групі, "Станция некоторых", нічого не залишалося, як добитися часткової компенсації оплати проїзду на фестиваль. Гроші повернули. Але, на жаль, добитися повернення грошей зуміли не всі групи. А сумнозвісний генератор привезли ближче до 21 години, і хедлайнери успішно відіграли.
Звісно, не все було погано. Такі фестивалі дають можливість познайомитися з новими людьми з різних куточків України, насолодитися музикою чудових груп, скуштувати традиційних страв (на вечерю подавали неймовірно смачний бануш) і просто відпочити душею в гарному місці.
Проте післясмак цих проведених двох днів на "Трикутнику"… Адже, крім технічних проблем, вистачало й безлічі інших негараздів. Зокрема, відсутність "швидкої допомоги" (сумно, що ті ж таки волонтери шукали градусник у відвідувачів), відсутність деяких майстер-класів (наприклад, сухої різьби по дереву), відсутність обіцяного душу, і навіть телефони зарядити було проблемою…
Можливо, ця історія хоч у когось розбудить відчуття відповідальності на майбутнє, коли доведеться організовувати схожі заходи? Недбальство - нині чи не головна проблема суспільства.