У Київському Національному театрі імені Івана Франка - прем’єра. Чехов. Антон Павлович. Але в афіші не класична його п’єса («Вишневий сад» чи «Три сестри»), а водевіль-попурі на основі семи оповідань геніального письменника. Спектакль називається «Дружина є дружина». І, власне, у назві зчитується репліка Андрія Прозорова з «Трьох сестер».
Як виявилося, і самі сестри, і навіть брат їхній Андрій теж з’являться. Примкнуть до компанії і Вершинін, і Тузенбах, і Солоний... Бо режисер-постановник Валентин Козьменко-Делінде вирішив трохи «ускладнити» дійство, хоча головних партій усе-таки дві. І ведуть їх чудові артисти - Богдан Бенюк і Поліна Лазова. Чоловік і дружина. Власне кажучи, «муж та жона - одна сатана».
Режисер і актори на основі оповідань Чехова запропонують глядачеві різні варіації сімейних «комбінацій», у яких немає правих чи винуватих, немає дурнів чи розумних... Як зауважив з цього приводу Богдан Бенюк, «...супруги любят друг друга, но странною любовью!».
Між іншим, Богдан Михайлович виступив у цій постановці ще й як асистент режисера... І, можливо, незабаром побачимо і його самостійну режисерську роботу?
...А поки що в залі - приглушене світло. Лунає музика Белліні. Змінюються декорації. Козьменко - за «диригентським» пультом. «Бодю, Бодю, подивися на Полю ласкавіше... Зроби вигляд, що між вашими героями нічого не сталося, і ви, як і раніше, кохаєте одне одного...» Бенюк-чоловік у дорогому халаті. Лазова-дружина у весільній сукні.
Актори слухаються і підкоряються. Адже прем’єра - ось-ось... А там і - рецензії... Адже тема дуже відповідальна - Чехов.