Цього тижня з нагоди відзначення в Україні 220-річчя від дня народження Оноре де Бальзака в столиці на вулиці Бульварно-Кудрявській встановлено бюст письменника, який іще 1965 року створив український скульптор Василь Бородай.
А вже 21 вересня відбудеться завершальна подія міжнародного фестивалю Balzac Fest - Balzac Weekend: шанувальників Бальзака зустрічатимуть у садибі Ганських у селі Верхівня.
У рамках святкування асоціяція "Бальзак-Ганська", засновником і президентом якої є кавалер ордена Почесного легіону пан Жан Рош, провела понад тридцять різноманітних заходів у трьох містах України, які відвідував Бальзак, - Києві, Житомирі, Бердичеві - та селі Верхівня. Крім того, напередодні заходу відремонтували дороги і встановили туристичну навігацію, щоб гості фестивалю могли безперешкодно дістатися садиби.
Радниця з питань культури та співробітництва Посольства Франції в Україні пані Наталі Берас розповіла DT.UA про нинішній стан меморіяльних та історичних місць, пов'язаних із перебуванням великого французького письменника в Україні, про деталі встановлення бюста письменникові в Києві, про нові видання Бальзака в ювілейний період.
- Бальзак здійснив дві подорожі до України: перша тривала півроку, друга - довше, понад півтора року. Він гостював у маєтку Евеліни Ганської з вересня 1847-го до лютого 1848-го і з вересня 1848-го до кінця квітня 1850-го. 14 березня 1850 року Оноре де Бальзак та Евеліна Ганська побралися в церкві Св. Варвари в Бердичеві. На жаль, Бальзак на той час був уже дуже хворий і за півроку після цього помер у Парижі. А сама історія їхнього кохання тривала 17 років, переважно в епістолярній формі, і письменник довго не знав навіть імени своєї коханої, позаяк вона підписувалася "іноземка".
Життя Бальзака було доволі сумним. Маючи постійні проблеми з грішми, він рідко міг відчути душевний спокій. Саме в Україні, поруч із пані Ганською, він міг, мабуть, нарешті насолодитися затишком, якого так потребував для втілення своїх творчих задумів. Багато його творів, які є літературними шедеврами, написані саме у Верхівні.
Церква в Бердичеві, де вінчалися Бальзак і Ганська, доволі добре збереглася завдяки зусиллям місцевої польської громади. А ось садиба Ганських, у якій нині Верхівнянська філія Житомирського аграрного коледжу, потребує реставрації. Якби її перетворити на музей Оноре де Бальзака, це направду неабияк посприяло би розвитку туризму.
У рамках децентралізованого співробітництва делегація мерії міста Тур, де народився Бальзак, 20–21 вересня відвідала Київ, щоб узяти участь в урочистостях і засвідчити свій інтерес до співпраці з українською стороною з метою включення місць, пов'язаних з іменем Бальзака, до європейських літературних маршрутів стежками Бальзака. Посольство Франції та Французький інститут в Україні підтримують цю ідею.
- Пані Наталі, розкажіть детальніше про встановлення бюста великому письменникові в столиці України? Чому обрали саме вулицю Бульварно-Кудрявську?
- Ініціатива встановити бюст Оноре де Бальзака до 220-річчя від дня його народження належить Шевченківській РДА міста Києва та асоціяції "Бальзак-Ганська". Бюст іще 1965 року створив видатний український скульптор Василь Бородай, відомий багатьма пам'ятниками в Києві, які з плином часу стали візитівкою української столиці. Це, зокрема, монумент "Батьківщина-Мати" і пам'ятник легендарним засновникам Києва Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либеді.
Що ж до вулиці Бульварно-Кудрявської, то, на мій погляд, це дуже добрий вибір, позаяк ця вулиця з'єднує площу Перемоги і Львівську площу з її сквером Франкофонії, де встановлено статую Анни Київської. Тепер пам'ятники двом славетним постатям французько-української історії будуть майже поруч і до того ж неподалік від Посольства Франції! І якщо пам'ятник Анні Київській уже став традиційним місцем відкриття фестивалю Anne de Kiev Fest, то такого самого успіху ми бажаємо й бюсту Бальзака, аби він став емблемою фестивалю Festival Balzac.
- В Україні ще в середині ХХ століття зняли художній фільм "Помилка Оноре де Бальзака", присвячений цікавій колізії в житті геніяльного автора. Чи можливі спеціяльні покази цієї стрічки в рамках святкування ювілею?
- Було б дуже цікаво показати "Помилку Оноре де Бальзака" - фільм про знайомство автора з Україною і, зокрема, українським селом. До речі, Бальзак хотів писати на цю тему, втім, іще не знаючи її.
Твори Бальзака екранізовано безліч разів у різні періоди: від "Шуанів" - стрічки 1947 року режисера Генрі Калефа з Жаном Маре в головній ролі, до "Шагреневої шкіри" режисера Алена Берлінера, яка вийшла 2010 року.
До 220-ї річниці цілком можливо було запланувати покази фільмів на відвічні теми, які й досі хвилюють нас у творчості Бальзака, а також про його дивовижний життєвий шлях. Вибір для цього доволі широкий!
- Запитаю про театр. У нас мало хто знає, що Бальзак іще й цікавий драматург. Зокрема, у нього є цікава п'єса "Мачуха", яку колись мали намір ставити у МХАТі. Чи може Французький культурний центр ініціювати театральні проєкти, пов'язані з іменем Бальзака, для більшої популяризації його творчости?
- Знову ж таки, як цікаво бачити, наскільки значним є вплив Бальзака на розвиток світової літератури. Я зовсім не здивована, що його п'єса перетнула Європу, і дуже шкода, що цей проєкт не був утілений. Справді, Бальзак більше відомий своїми романами, ніж театральною творчістю. До речі, французький театр широко використовував у своєму репертуарі "Людську комедію". В Україні варто згадати про виставу "Ігри вовків бальзаківського віку" в постановці 2017 року НЦТМ імени Леся Курбаса та київського театру "Міст". Її дуже тепло зустріла публіка.
- А що можна сказати про нові видання Бальзака в ювілейний період? Хто з сучасних перекладачів професійно займається цим напрямом? І які видавництва дають змогу побачити світ книжкам автора "Шагреневої шкіри", "Євгенії Гранде" та інших шедеврів?
- Численні переклади творів Бальзака виходили в Україні завдяки праці українських видавців та перекладачів. Так, п'ять томів з десятитомного зібрання творів Бальзака вийшли в 1989–1991 роках.
Крім того, у рамках Програми сприяння видавничій справі в Україні "Сковорода" Посольство Франції та Французький інститут в Україні підтримують переклад і видання українською мовою творів французьких та франкомовних письменників-класиків і сучасних авторів. На знак особливої пошани до видатного письменника його твори "Євгенія Гранде" та "Батько Горіо" були видані - і це єдиний виняток - французькою мовою київським видавництвом "Дух і літера".
Цього року, з нагоди 220-річчя письменника, українське видавництво "Леополь" (Львів), засноване французом українського походження Кирилом Горішним, видало українською мовою графічний роман "Батько Горіо Бальзака", авторами якого є Тьєррі Ламі, Філіп Тіро і Брюно Дюамель. Французький інститут в Україні запросив Брюно Дюамеля спеціяльно приїхати до України, щоб разом із його українським видавцем зустрітися з публікою на Львівському форумі видавців 20 вересня, а також виступити на фестивалі Comic Con Ukraine 22 вересня в Києві. Графічний роман в Україні поки що не набув такого розвитку, як у Франції, де він є одним з найрозвиненіших і найпопулярніших літературних жанрів. А тим часом він заслуговує на те, щоб і українські читачі його відкрили й оцінили.