Донецька паливно-енергетична компанія (ДПЕК), що належить Рінату Ахметову, виступить інвестором двох великих державних шахт - "Ровенькиантрацит" і "Свердловантрацит". Про це сьогодні, 13 липня, пише видання «Коммерсантъ-Украина».За інформацією видання, компанія домовилася про залучення 500 мільйонів гривень на закупівлю обладнання для підприємств в обмін на вугілля антрацитної групи. Вигода для державних шахт у подібному співробітництві - це єдиний спосіб зупинити зниження обсягів видобутку, говорять на підприємствах. У Мінвуглепромі зазначають, що аналогічні проекти можуть бути реалізовані також і на інших шахтах.
Так, 9 липня ДПЕК погодив із Мінвуглепромом підписання договору стосовно інвестицій з "Ровенькиантрациту" і "Свердловантрациту", пише видання. Документ укладено строком на п'ять років із можливістю продовження. "Державні об'єднання отримають стабільного покупця своєї продукції, який буде сприяти їхньому розвитку. Ми, у свою чергу, забезпечимо вугіллям антрацитових марок наші генеруючі підприємства", - пояснив генеральний директор ДПЕК Максим Тимченко.
Згідно з угодою, до кінця року ДПЕК профінансує проекти підприємств із технічного переоснащення, модернізації і розвитку із застосуванням механізму державно-приватного партнерства. У "Ровенькиантрацит" буде інвестовано 300 млн гривень, у "Свердловантрацит" - 200 млн гривень.
Видання відзначає, що основну частину коштів буде скеровано на капітальне будівництво, закупівлю очисного та прохідницького обладнання, що дозволить підготувати до кінця року 30 нових лав в обох держпідприємствах. До 2015 року планується ввести 150 нових лав.
ДПЕК також буде здійснювати контроль над цільовим використанням та ефективністю розподілу наданих капітальних ресурсів. У Мінвуглепромі розраховують завдяки інвестиціям ДТЕК до 2014 року збільшити загальний річний видобуток двох шахт на 3 млн тонн вугілля (зараз - 10-12 млн тонн).
На шахтах відзначають, що без модернізації обсяг видобутку вугілля вже найближчим часом міг різко знизитися.
"Без нового обладнання ми не змогли б підтримати нинішній рівень видобутку", - вважає директор із капітального будівництва та інвестиційної діяльності "Ровенькиантрациту" Андрій Берсенєв. За його оцінками, видобуток міг би зменшитись із 6 млн тонн до 3,5-4 млн тонн на рік.
У "Свердловантрациті" також відзначили, що за нинішньої ціни на вугілля він не може залучати банківські кредити. "Це замкнене коло: у нас не вистачає прибутку, щоб погашати кредити, тому ми не можемо почати видобувати більше вугілля, щоб збільшити розмір прибутку", - говорять у прес-службі компанії.
Аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Єгор Самусенко розповів «Коммерсанту», що у ДПЕК зараз надлишок вугілля газових марок і недостача антрациту. "Обидва види вугілля використовуються ТЕС, але кожен блок може працювати тільки на своєму типі вугілля, - говорить він .- Отримавши доступ до вугілля, видобутого на цих шахтах, компанія зможе повністю заповнити свої потреби в антрациті". Аналітик Інвесткомпанії Eavex Capital Іван Дзвінка впевнений, що держпідприємства у свою чергу отримають стабільного покупця в особі ДПЕК, що дозволить їм не залежати від сезонних коливань попиту (влітку споживання вугілля падає).
На думку аналітика інвесткомпанії "Трійка Діалог Україна" Марії Репко, надалі аналогічна схема буде впроваджена і на інших вугільних держпідприємствах. У Мінвуглепромі повідомили, що російське МПО "Кузбас", що входить до складу групи "Юрмаш-холдинг", зацікавлене в інвестуванні в шахту ім. Стаханова за схемою, подібної до тієї, про яку домовився ДПЕК.
"Зима цього року показала, що нестача коштів для інвестицій може призвести до дефіциту вугілля. Така форма співпраці дозволить зупинити падіння видобутку і уникнути дефіциту", - розповів Самусенко. Він нагадав, що за підсумками 2009 року видобуток вугілля в Україні зменшився у порівнянні з попереднім періодом на 7% - до 72220 тисяч тонн. Причому на держшахтах падіння склало 12%, тоді як на приватних обсяг видобутку навіть збільшився.
Начальник інвестиційного відділу інвесткомпанії "Брокеркредитсервіс" Максим Шеїн нагадав, що у Росії аналогічна схема державно-приватного партнерства була використана напередодні приватизації великих вугільних підприємств. "Це дозволило покращити економічну ситуацію на вугільних підприємствах і потім приватизувати їх за ціною у півтора-два рази вищою ніж та, за якою розраховували продати до того, як проекти були реалізовані", - відзначає він.
Нагадаємо, Верховна Рада України на своєму засіданні 1 липня прийняла Закон «Про основи взаємодії держави з приватними партнерами» (№ 5239). Документ визначає правові, економічні та організаційні засади взаємодії держави та приватних партнерів, регулює відносини, пов'язані з підготовкою, виконанням та припиненням договорів, що підписуються у рамках державно-приватного партнерства, а також встановлює гарантії дотримання прав і законних інтересів сторін цих договорів.За матеріалами: "Коммерсантъ-Украина"
