За даними російського Міністерства внутрішніх справ, у країні діють близько 150 радикальних угруповань неонацистів, і число скоєних ними злочинів зростає щороку. Про це 28 жовтня повідомив керівник Всеросійського науково-дослідного інституту МВС Росії Сергій Гірко.Тільки в першому півріччі 2010 року в країні зареєстровано 370 злочинів екстремістського спрямування, а це істотно більше, ніж за весь минулий рік, зазначив Гірко. Водночас, російські правозахисники відзначають деяке зниження кількості тяжких злочинів на грунті ксенофобії. За даними аналітичного центру "Сова", що відслідковує такі злочини, в першій половині 2010 року в Росії від расистсько і неонацистсько мотивованого насильства постраждало не менше 167 осіб, 19 з яких загинули. При цьому, в січні-червні 2009 року було вбито 52 і поранено 242 людини. Експерти називають підрахунки МВС вкрай умовними. Вони сходяться на думці, що точних даних немає ні в кого. "Перевірити неможливо. Абсолютно незрозуміло, що МВС має на увазі, коли говорить про екстремістські угруповання і називає якісь цифри", - заявила заступник директора аналітичного центру "Сова" Галина Кожевникова. За її словами, це пов'язано з тим, що більшість неонацистських банд розпалися на дрібні, глибоко законспіровані групи по п'ять-шість осіб. Експерт Московського бюро з прав людини Семен Чарний, у свою чергу, припускає, що підрахунки МВС вірні - якщо говорити тільки про неонацистські угруповання. Водночас Чарний згоден з Галиною Кожевніковою в тому, що групки ці малі, і про їх точну кількість говорити дуже складно. "У принципі, може бути і більше, тому що про багатьох угрупованнях - власне, про більшість - мало що відомо, поки міліція їх не зловить", - сказав Чарний. Парадоксально, але в той час як МВС відзначає зростання числа "екстремістських" злочинів, правозахисники кажуть, що їх кількість зменшується. Експерти пояснюють цю різноспрямованість тенденцій тим, що з 2008 року міліція стала набагато охочіше реєструвати злочини на грунті екстремізму і активніше переслідувати неонаці. У результаті кількість зафіксованих правопорушень зростає за рахунок відносно дрібних інцидентів, а також випадків, коли екстремізм приписують з політичних мотивів правозахисникам чи засобам масової інформації. При цьому число вбивств іноземців після розгрому великих угруповань істотно знизилося, відзначають аналітики. Експерт Московського бюро з прав людини Семен Чарний нагадує, що восени 2008 року в МВС було створено окремий Департамент по боротьбі з екстремізмом. "Раніше це висіло на тих же міліціонерів і слідчих, на яких було все - від вбивств до дрібних порушень. А тепер в МВС з'явилася група людей, які усвідомили, що їх чини та нагороди залежать від того, як вони будуть тиснути екстремізм", - говорить експерт. Заступник директора аналітичного центру "Сова" Галина Кожевнікова відзначає, що фахівці центру і до цих пір фіксують більше злочинів на національному грунті, ніж МВС, проте відзначає, що міліція тепер більш охоче визнає і розслідує такі злочини. "Це і політичний сигнал суспільству, і сигнал правоохоронних органів, і, дійсно, свідчення зміни ставлення до такого роду злочинів", - говорить Кожевнікова. Нагадаємо, у четвер Московський міський суд засудив до довічного ув'язнення за 15 вбивств на грунті міжнаціональної ненависті колишнього студента Василя Кривця - за даними російської преси, він був лідером однієї з скінхедських угруповань. Його поплічник Дмитро Уфімцев засуджений до 22 років ув'язнення. Кривець був арештований в 2008 році. У Санкт-Петербурзі наразі розслідується діяльність угруповання з 25 осіб, яка, за даними слідства, здійснила 12 нападів на вихідців з Кавказу, азіатів і африканців, в тому числі 2 вбивства. Два тижні тому суд повернув цю справу на дорозслідування в прокуратуру. Звинувачення стверджує, що ця група під назвою "Лінкольн-88" на чолі з Андрієм Ліноком здійснювала свої злочини в другій половині 2007 року, знімаючи їх на відео і вивішуючи їх в інтернет. За матеріалами: BBC Russian