У Росії в четвер, 12 серпня, проходять траурні заходи, присвячені пам'яті екіпажу атомного підводного човна "Курск". Трагедія, що відбулася у 2000 році, забрала життя 118 людей. Тим часом до десятої річниці загибелі підводників їхні родичі втратили пільги.
Як розповіла Софія Дудко, мати одного із загиблих - старшого помічника командира АПЧ капітана 2-го рангу Сергія Дудка, ані представники Міністерства оборони, ані ВМФ не зв'язалися з родичами загиблих напередодні річниці. "Думали, що хтось з керівництва країни приїде вшанувати пам'ять наших хлопчиків. Жаль", - заявила мати загиблого підводника.
"Особливо із нас-то ніхто і не просив нічого. Але ось до недавнього часу ми мали пільги на санаторне лікування, а тепер комісію, яка займалася цим, розформували", - розповіла вона.
"Нова газета" також із посиланням на Софію Дудко повідомляє, що родичі загиблих на АПЧ "Курск" безуспішно намагаються домогтися, щоб меморіальний комплекс в Петербурзі набув завершеності. Для цього не вистачає лавок та огорожі. Вони попросили деталі, що їх бракує, у пітерської мерії, проте міська влада погодилася тільки оплатити установку лавок за умови, що їх нададуть самі родичі загиблих.
Напередодні річниці трагедії голова петербурзького клубу підводників капітан 1-го рангу Ігор Курдін заявив, що причина вибуху торпеди на атомному підводному човні "Курск" досі невідома.
"Очевидно, що причиною детонації торпеди у першому відсіку могли послужити дві причини - внутрішня і зовнішня. Багато хто говорить про те, що "Курск" міг зіткнутися з іншим підводним човном або навіть піддатися торпедній атаці", - зазначив Курдін.
Водночас, за його словами, версія зіткнення човна "Курск" із зовнішнім предметом не підтверджується. "Немає жодного доказу торпедної атаки на крейсер. А ті, хто говорять про зіткнення з американським підводним човном, перекладають з хворої голови на здорову", - сказав підводник. "Нам дуже зручно мати "американську" версію", - зауважив Курдін.
Тим часом голова клубу підводників не виключив, що вибух торпеди міг бути спровокований помилковими діями самого екіпажу.
Говорячи про заходи, вжиті для порятунку екіпажу атомохода у перші години після трагедії, Курдін охарактеризував їх як "бездарні".
"Найбільша бездарна операція - це рятувальна операція. Її просто не було", - вважає колишній підводник. Він підкреслив, що "якщо підводний човен тоне у 100 кілометрах від входу до Кольської затоки на глибині 108 метрів - його зобов'язані були врятувати".
У свою чергу, керівник із спеціальної тематики ВАТ ЦКБ МТ "Рубин" академік Ігор Спаський, який під час операції з підйому підводного човна очолював конструкторське бюро і входив до групи з керівництва підйомними роботами, вважає, що причина вибуху торпеди на АПЧ "Курск" криється у розгерметизації корпусу торпеди.
"Мабуть, торпеда втратила герметичність і перекис водню став поступово випливати з неї, поки не стався вибух", - сказав І.Спаський.
При цьому вчений підкреслив, що самі по собі торпеди подібної схеми абсолютно безпечні при належному догляді.
"Матроси навіть любили на цих торпедах спати. Через постійну хімічну реакцію в них вони були постійно теплими", - зауважив І.Спаський.
АПЧ "Курск" затонув у Баренцевому морі 12 серпня 2000 року під час навчань. За офіційною версією, загибель підводного човна сталася в результаті вибуху торпеди на його борту в ході підготовки до умовної торпедної атаки. Тоді загинули всі 118 осіб екіпажу, представники командування Північного флоту і дагестанського заводу "Дагдизель".
У 2001 році в результаті великомасштабної міжнародної операції АПЧ був піднятий із дна моря, доставлений на завод у Рослякове, звідки його переправили на СРЗ "Нерпа" у Сніжногорськ для подальшої утилізації. У березні 2009 року іржавіючу рубку "Курска" виявили на звалищі металобрухту у Мурманській промзоні.
За матеріалами Граней.ру, Інтерфакса