Про це заявив директор Департаменту управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст під час Фінансового прес-клубу «Ресурси для кредитування: як боротися із дефіцитом довгої та дешевої гривні?», який 21 вересня провела ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та «Дзеркала тижня. Україна».
За словами представника НБУ, у випадку з плаваючими ставками банкам вдається здешевити кредити за рахунок того, що вони не закладають у вартість позики премію за процентний ризик, невизначеність на ринку. Плаваюча ставка включає в себе лише вартість ресурсу та маржу банку. «Це працює в усьому світі, має спрацювати і в нас», - зауважив О.Дубихвіст.
Як запевнив голова правління «Ерсте Банку» Павел Цетковський, клієнтам не потрібно боятися того, що банки зловживатимуть плаваючими ставками. Згідно міжнародного досвіду, цей механізм цілком ефективний для позичальників. Банкір розповів, що базу для розрахунку плаваючих ставок у різних країнах встановлюють по-різному. Її може розраховувати або центробанк, або третя незацікавлена сторона (у випадку з Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб – це агентство Thomson Reuters – ред.). У Чехії ж, наприклад, у кредитних договорах передбачається, що відсоткова ставка щорічно переглядається банком, а якщо вона не подобається клієнту, він має змогу перекредитуватися в іншій фінустанові.