Національний банк України (НБУ) пропонує скерувати 10 млрд гривень на створення санаційного банку, повідомив журналістам заступник голови НБУ Василь Пасічник у середу, 7 липня.
За його словами, передбачається, що ця кредитно-фінансова установа буде викуповувати проблемні активи комерційних банків. Це дозволить покращити баланси банків, розширивши можливості кредитно-фінансових установ стосовно кредитування.
При цьому заступник голови НБУ відзначив, що Національний банк пропонує створити такий банк за участю міжнародних фінансових організацій (МФО). Нацбанк уже розробив відповідне положення про санаційний банк і передав його до міністерства фінансів.
"Положення про санаційний банк передбачає, що учасником або засновником цього банку має бути не тільки держава, але і міжнародні фінансові організації. І приватні інвестори можуть бути", - зазначив Пасічник.
Разом з тим, заступник голови НБУ визнав, що створення такого інституту найближчим часом малоймовірно.
"Іде листування з Мінфіном. Питання знаходиться на стадії позиційної дискусії", - додав банкір.
При цьому Пасічник зазначив, що Нацбанк продовжує діалог із МФО щодо збільшення ефективності санаційного банку або бридж-банку.
"Ми вважаємо, що у наявності мають бути всі інструменти. Залежно від ситуації ми могли б використовувати той або інший з них", - зазначив фінансист. За словами Пасічника, ідея бридж-банку відображена у законопроекті, скерованому на вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Нагадаємо, раніше "Дзеркало тижня" писало про термінологічу плутанину, що виникла в Україні у зв'язку з поняттями "санаційний банк" і "бридж-банк", та якого роду активами вони займаються. Існує дві принципово різних схеми функціонування подібних фінансових установ. Перша передбачає передачу до спеціальної установи проблемних активів і пасивів (найбільш відомий - шведський досвід зразка першої половини 1990-х). Друга, протилежна за суттю, - це схема передачі з проблемної установи до нормального, живого банку здорових активів і пасивів, що дозволяє таким чином зберегти цю частину бізнесу (бридж-банк), причому друга схема не вимагає вливання бюджетних коштів, які держава витрачає, купуючи проблемні активи для вирішення проблем вкладників проблемного банку.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна