UA / RU
Підтримати ZN.ua

Литвин вважає, що фракціям у парламенті заважає домовитися Тимошенко

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що основною причиною порушення домовленостей між парламентськими фракціями є вказівки лідера БЮТ Юлії Тимошенко. Про це він сказав в інтерв'ю «Главреду».

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що основною причиною порушення домовленостей між парламентськими фракціями є вказівки лідера БЮТ Юлії Тимошенко. Про це він сказав в інтерв'ю «Главреду».У якості прикладу спікер навів перший тиждень пленарних засідань, коли опозиція заблокувала роботу парламенту. «Була домовленість про те, що заслухавши інформацію Кабміну щодо роботи над податковим кодексом, на вимогу опозиції ми розглянемо два їхніх питання, які вони вважають невідкладними для країни», - сказав Литвин. «Ми бачимо, що ці домовленості не були виконані, і на це була своя причина, - підкреслив спікер. - Із п'яти фракцій...тільки дві приймають рішення самостійно - фракція комуністів і фракція, до якої належу я (Блок Литвина) Іншими керують поза межами парламенту». «Домовленості, досягнуті з керівництвом фракції БЮТ, були відкинуті, як я вважаю, лідером цієї партії», - заявив голова парламенту. Литвин також заявив, що його, як і населення, турбує цілісність Верховної Ради. «Людей не цікавить розділення парламенту на коаліцію і опозицію, вони всіх нас в цілому оцінюють негативно», - вважає спікер. Він також висловив думку, що у даний час немає причин для зміни розстановки політичних сил у парламенті. «З коаліції ніхто не піде, так само, як і не буде суттєвого напливу з опозиції до влади. Основна маса визначилася, і можна буде говорити хіба що про незначні переміщення», - сказав Литвин. Спікер також відзначив, що він украй зацікавлений у стабільній роботі парламенту. «Я як ніхто інший зацікавлений у тому, щоб стабілізувати ситуацію, і суто із прагматичних міркувань не зацікавлений у тому, щоб у коаліції була конституційна більшість», - сказав спікер. За словами голови паралмента, це не дозволить більшості приймати «складні питання простим шляхом». «Такі рішення мають прийматися відповідально, а не за помахом руки. Тому що вони будуть мати велике значення для України, і я хочу, щоб вони були позитивними або переважно позитивними», - зазначив Литвин. Окрім того, Литвин заявив, що зміни до Конституції необхідно вносити через парламент, а не всенародний референдум. «Щоб пригасити ажіотаж (навколо змін до Конституції) необхідно перевести його в площину практичної роботи і...сформувати відповідну робочу групу», - сказав Литвин. Однак у випадку, якщо мова зайде про переписування Основного закону, спікер допускає і проведення референдуму. «У діючій Конституції зафіксовано, що, коли зміни стосуються певної низки розділів, їх потрібно виносити на референдум. Якщо мова зайде про тотальне переосмислення Основного закону, звичайно, референдуму не уникнути, - сказав Литвин. - Але в остаточному підсумку продукт, який отримає суспільство, буде приймати Верховна Рада України». Литвин також застеріг парламентаріїв від «ігор з народом». «У питаннях Основного закону грати з народом - це все одно, що гратися з сірниками на цистерні з бензином. Не варто цього робити», - сказав спікер. «Сподіваюся, ніхто не буде намагатися обіграти певні питання на свою користь - життя йде, і прийняті новації можуть обернутися проти їхніх же  ініціаторів», - підкреслив Литвин. Нагадаємо, до Конституційного суду 14 липня направлено подання за підписом 252 народних депутатів, у якому вони просять КС перевірити на відповідність Конституції закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року, N2222-IV. 20 липня стало відомо, що КСУ відкрив провадження за даною справою. Суддею-доповідачем призначений суддя КС Сергій Вдовиченко. Як писало «Дзеркало тижня», рішення КСУ про скасування політреформи очікується на початку осені. Імовірно - не пізніше першої декади жовтня. 24 серпня Янукович знову заявив про необхідність вдосконалення Конституції. Його підтримав спікер Литвин. Відзначимо також, що згідно з прийнятими у 2004 році поправками президент втратив, а парламент і уряд, навпаки,  набули низку повноважень. Так, парламент отримав право обирати прем'єра і міністрів, членів ЦВК та суддів. За президентом залишилося право вносити на затвердження парламенту кандидатури міністра оборони, міністра закордонних справ, генерального прокурора і голови Служби безпеки України.

За матеріалами «Главред»