UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кредитування малого та середнього бізнесу. Прес-реліз

Розширення доступу малого та середнього бізнесу до банківських кредитів можливе лише за умови створення державою прозорої податкової системи.

Таким було резюме учасників засідання Фінансового прес-клубу «Кредитування малого та середнього бізнесу», яке відбулося 18 травня поточного року за ініціативи ГО «Ліга фінансового розвитку», а також підтримки компанії OPEN Knowledge, Київської торгівельно-промислової палати й тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

У заході взяли участь (за алфавітом):
Віктор ГЛАДКИЙ,
директор головного управління корпоративного бізнесу «Правекс-Банку»;
Тетяна ЗАЦЕРКОВНА,
голова Ради підприємців та роботодавців України;
Андрій КРИВОНОС,
голова директорату Асоціації франчайзингу;
Олексій ТИХОНОВ,
заступник голови правління «УкрСиббанку»;
Андрій ТОЛОЧКО,
заступник директора департаменту корпоративного бізнесу «Ерсте Банку»;
Володимир ХЛИВНЮК,
голова правління банку «Фінанси та кредит».
За словами Володимир ХЛИВНЮКА, основним реципієнтом банківського кредитування на сьогодні є великі підприємства. Натомість видача позик малому та мікробізнесу фактично заморожена. На думку банкіра, не надто велика кількість якісних кредитних заявок від малих суб’єктів господарювання зумовлена відсутністю у підприємців чітких планів щодо розвитку власної справи, що в свою чергу стало наслідком невизначеності у фіскальному законодавстві.
До числа факторів, що утримують фінустанови від кредитування МСБ, В. Хливнюк відніс закредитованість багатьох потенційних позичальників, відсутність в них належної застави (зазвичай майно неліквідне або ж знаходиться в заставі в іншого банку), непрозорість фінансової звітності. Крім того, запал банків кредитувати МСБ охолоджує наявність великого обсягу проблемних кредитів в портфелі цього сегменту клієнтури, а також проблеми в судовій системі, системі виконавчого провадження і т.д.
Як зазначила Тетяна ЗАЦЕРКОВНА, на державному рівні проблеми МСБ наразі не вирішуються комплексно. На думку експерта, збільшенню попиту на банківські кредити та розвитку економіки сприяло б підвищення фінансової грамотності підприємців, зокрема, в частині обізнаності в тонкощах податкової системи. За словами голови Ради підприємців та роботодавців, отримати ці знання бізнесмени могли в спеціальних консультаційних центрах, створювати які можна було б за бюджетні кошти. Вона вважає, що сказати своє вагоме слово у цій справі могли б і банки.
На глибоке переконання Т. Зацерковної, держава мала б стимулювати бізнес займатися реальним виробництвом (в т.ч. інноваційних галузях) за допомогою надання доступу до недорогих кредитів, як це практикується у всьому світі. Для того ж, щоб усунути проблему відсутності в малих та середніх підприємців якісного заставного майна, очільниця Ради підприємців та роботодавців запропонувала створити спільні фонди гарантування, в які б входили представники малого бізнесу і через які надавалися певні гарантії за кредитами.
Під час свого виступу Віктор ГЛАДКИЙ зауважив, що реальна частка малого бізнесу в українському ВВП становить сьогодні менше декларованих 15-16%, якщо виключити з цього числа обсяги роботи податкових оптимізаторів. Експерт наголосив, що отримані в результаті показники – дуже невисокі на фоні інших країн
Також В. Гладкий зазначив, що МСБ наразі більш ризикований позичальник, ніж великий бізнес, а тому й позики для нього дорожчі. Зниження ж кредитних ставок можливе при зменшенні розмірів депозитних ставок.
Говорячи про різноманітні формати державної підтримки МСБ, експерт зауважив, що в цих питаннях не потрібно вигадувати велосипед. Які зі світових практик краще було б використати в Україні, мали б вирішити урядові структури. Водночас на думку В. Гладкого, більш важливим завданням для стимулювання розвитку МСБ є створення сприятливого інвестиційного клімату, комфортної правової та дозвільної системи, належного податкового регулювання. Тільки після вирішення комплексу цих питань, вважає представник «Правекс-Банку», логічно братися за стимулювання розвитку МСБ.
За словами Андрія ТОЛОЧКА, доволі складно підвести до спільного знаменника умови кредитування малих та середніх підприємств, враховуючи величезну різноманітність їх бізнесів – в кожного з них різна швидкість та обсяги обороту капіталу, різна маржинальність тощо, що зрештою відбивається, зокрема, на вартості кредитів.
Експерт неодноразово наголошував, що незалежно від специфіки бізнесу, для отримання банківського фінансування він має бути настільки прибутковим, щоб як мінімум бути спроможним повністю виконувати кредитні зобов’язанні.
А. Толочко підтримав думку В. Гладкого в тому, що оптимальним способом стимулювання бізнесу з боку держави є встановлення прозорих та зрозумілих правил гри, які б дозволи підприємцям більш якісно планувати та вести свою роботу.
Взявши слово, Андрій КРИВОНОС висловив думку про можливість взаємодії між банками та франчайзинговими мережами щодо розвитку малого підприємництва. Як приклад кооперації, експерт назвав ймовірність придбання або лізинг обладнання для підприємців-початківців, які, використовуючи вже відпрацьовані франчайзинговими структурами бізнес-механізми, могли б розвиватися.
«Ми готові брати підприємця, який ступає в бізнес на 10-20%, решта суми кредитується і фінансується франчайзинговою мережею та фінансовою установою …> За півтора-два роки підприємець, в залежності від формату та ефективності ведення бізнесу, стане майже 100-процентним його власником», - зауважив А. Кривонос.
У своєму виступі Олексій ТИХОНОВ зазначив, що Податковий кодекс катастрофічно не погіршив фінансовий стан позичальників-юросіб. Представник «Укрсиббанку» зауважив, що кредитних заявок стає дедалі більше. При цьому є й клієнти, яких «можна і потрібно фінансувати». Експерт констатував, що на ринку чітко окреслилася тенденція зниження кредитних ставок. Він спрогнозував, що вже на вересень-жовтень вони будуть не набагато вищими за інфляцію. «Тоді про ставки можна буде говорити як про доволі ринкові для МСБ, якщо сьогодні вони підприємців не влаштовують», - зазначив О. Тихонов
Говорячи ж про дрібних позичальників-фізосіб, він констатував, що за цим сегментом ще потрібно поспостерігати – власне за тим, як він адаптується до нового фіскального середовища. Водночас заступник голови правління «УкрСиббанку» спрогнозував, що мікрокредитування може відновитися вже в другій половині поточного року. Поліпшити ситуацію може відновлення норми про можливість віднесення великими підприємствами на витрати операції зі «спрощенцями» (як це пропонується в урядовому законопроекті щодо реформи спрощеної системи оподатковування, зареєстрованої в парламенті 17 травня поточного року).