Питома вага малого бізнесу в економіці України не перевищує 15%, у той час як в США відповідний показник сягає 50% ВВП, у деяких європейський країнах – 60-65%.
До 2008 року співпраця з МСБ реально не належала до стратегічних напрямків роботи вітчизняної банківської системи. Рівень кредитування цього сегменту клієнтури в Україні був одним з найнижчих в Європі (у великих банках він не завжди перевищував 10% портфелю). Криза ж лише погіршила ситуацію через фактичне замороження кредитування. За даними директора департаменту продуктів для МСБ «Альфа-Банку» Андрія Репка, з початку кризи кредитний портфель МСБ банків зменшився подекуди удвічі-втричі.
Серед лідерів ринку кредитування МСБ в Україні – «Приватбанк», «Альфа-Банк», «Прокредитбанк», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», «Райффайзен Банк Аваль», «ОТП-Банк», «ВТБ Банк», «Індекс-банк».
На сьогодні далеко не всі фінустанови відновили кредитування (в т.ч. з ТОП-10). При цьому позики видаються малим та середнім підприємствам менш інтенсивно у порівнянні з великими корпоративними клієнтами та населенням (переважно – на поповнення обігових коштів). Такий статус-кво зумовлений низкою причин.
По-перше, на фоні великого бізнесу МСБ – менш якісний позичальник. За даними Fitch, за 2010 рік частка кредитів МСБ з прострочкою більш ніж на 90 днів у портфелі 12 вітчизняних фінустанов, що рейтингуються агентством (43% активів банківської системи), становила 21%, тоді як в корпоративному секторі відповідний показник був меншим – 15,5%. По-друге, банкам складніше працювати з малими та середніми підприємствами, ніж з великими, враховуючи, зокрема, такі «технічні» моменти, як необхідність задійснення більшої кількості персоналу, більшу складність адекватного оцінювання платоспроможності тощо. По-третє, у порівнянні, скажімо, з населенням МСБ хоч дещо і більш сумлінний позичальник (за даними Fitch, прострочка понад 90 днів у кредитах фізосіб за 2010 рік становила 29,6%), однак дохідність при роботі з ним менша, ніж у споживчому кредитуванні.
Одним з ключових факторів, що визначає наразі динаміку кредитування МСБ, є не надміру високий попит на позики з боку клієнтів. За словами голови правління банку «Фінанси та кредит» Володимира Хливнюка, зацікавленість МСБ у залученні кредитів знизилася через невпевненість у власних перспективах після прийняття Податкового кодексу. «Ті заявки на позики представників малого бізнесу, які з’являються сьогодні, у докризові часи навіть не розглядалися б», - наголошував банкір.
Не сприяє залученню кредитів представниками МСБ також
- висока вартість кредитів (попри певне зниження в порівнянні з минулим роком на 5-6% ефективні відсоткові ставки за позиками на ринку здебільшого перевищують 20%);
- високі вимоги банків до забезпечення за кредитами, неготовність кредиторів інтенсивно видавати доступні бланкові позики;
- високий поріг для власної фінансової участі підприємців в інвестиційних проектах;
- короткостроковість кредитування (позики видаються в основному на 1 рік);
- неготовність більшості банків фінансувати стартапи;
- нестабільність макроекономічної ситуації, невисокий рівень ділової активності в державі тощо.
Для кредиторів більш активно видавати кредити представниками МСБ заважає
- тінізація МСБ після вступу в дію Податкового кодексу;
- традиційна відсутність якісної фінансової звітності в потенційних позичальників;
- непрозора структура власності МСБ;
- високий рівень кредитного навантаження значної частини позичальників;
- часто-густо низький рівень фінансової грамотності підприємців, що не дає багатьом з них підготувати більш-менш якісний бізнес-план;
- недостатній рівень захищеності прав кредиторів на рівні законодавства та судової системи;
- невисокий рівень дохідності більшості видів бізнесу, стагнація окремих галузей економіки (як приклад – попри певне відновлення економіки навіть після повторної реструктуризації проблемної заборгованості значна частина «старих» позичальників не зуміли повернути собі повноцінну платоспроможність) тощо.
Банки готові переважно кредитувати підприємців, які працюють в оптовій та роздрібній торгівлі, у сільському господарстві, виробляють продукти харчування, товари народного вжитку, обслуговують державні замовлення, експортують готову продукцію та напівфабрикати.
Перспективи
На думку члена правління «Ерсте Банку» Світлани Черкай фінансиста, важко однозначно сказати з впевненістю, яка з тенденцій переважатиме в поточному році – зменшення обсягу кредитних портфелів, сформованих ще до початку кризи, чи приріст обсягу нових позик.
Перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В'ячеслав Юткін зазначав, що динаміка зростання кредитів МСБ в будь-якому разі буде меншою, ніж кредитного портфеля корпоративних клієнтів.
За оцінками інших учасників ринку, в поточному ж році кредитний портфель представників МСБ збільшиться не більш ніж на 10-15%, а докризовий рівень кредитування МСБ буде досягнутий не раніше 2012 року.
Більшість представників банківського сектору не очікують суттєвого зниження вартості кредитів й прогнозують його на рівні максимум 2-3%. Сприяти цьому має не тільки можливе зниження депозитних ставок, але й загострення конкуренції за платоспроможних клієнтів за рахунок демпінгу банків, які виходитимуть на цей ринок.
Позитивний сигнал для потенційних позичальників на сьогодні – зростаюча готовність фінустанов брати на себе дедалі більші ризики. Деякі банки зменшують вимоги до рівня покриття кредиту вартістю застави, подекуди більше уваги звертають не стільки на заставу, скільки на фінансову стабільність та перспективність бізнесу клієнта.
Очевидно, що зростання попиту на банківські кредити також корелюватимуться з адаптацією МСБ до оновленого фіскального середовища (після прийняття Податкового кодексу). Сприяти цьому можуть в т.ч. консультаційні центри банків, які все активніше створюються в регіонах та надають підприємцям різноманітну інформаційну підтримку.
«Ми навіть готові йти шляхом створення безплатних юридичних консультацій для всіх. Щоб підприємець міг це зробити анонімно, він може подзвонити до інформаційного центру та отримати впродовж доби відповідь на будь-яке запитання з банківського, фінансового, господарського права. Підприємець може зайти на сайт банку, поставити запитання та анонімно одержати відповідь. Ця ініціатива вже працює», - розповідав директор Центру підтримки та розвитку підприємництва «OTP Bank» Богдан Ропотилов.
Держава: мовчання – золото?
У період кризи інші держави намагалися фінансово підтримати малий та середній бізнес. Так, тільки в 2009 році у Німеччині банк розвитку KfW видав МСБ кредитів на 27 млрд. євро, у США в 2010 році на відповідне кредитування з держбюджету було виділено 30 млрд доларів, в Росії на поточний рік з федерального бюджету на аналогічні цілі передбачено понад 20 млрд рублів. Україна ж в цьому вимірі відверто пасе задніх.
У державному бюджеті на 2010 рік передбачалося виділити 15 млн грн. на підтримку суб’єктів малого підприємництва через Український фонд підтримки підприємництва. Він мав видавати позики під 11,63% річних (1,5 облікової ставки НБУ на момент укладання договору) на суму 50-100 тисяч гривень на термін до року і 100-250 тисяч гривень – на термін до трьох років з відстрочкою повернення основної суми боргу до одного року. Одержати позику мали шанс підприємці, чисельність співробітників яких не перевищувала 50 чоловік, а річний валовий дохід не був більшим ніж 70 млн грн. Однак попри те, що були проведені конкурси на отримання пільгових кредитів (визначено 63 переможці), прокредитуватися нікому не вдалося. Кошти були перераховані Держкомпідприємництву (як головному розпоряднику) 30 грудня 2010 року в 20:00, а до УФПП вони так і не потрапили… В 2011 році на аналогічні цілі з держбюджету має поступити «аж» 10,3 млн грн. Якщо поступить…
Дещо продуктивнішою була робота УФПП на рівні створених за його участі регіональних фондів підтримки підприємництва (ФПП). Впродовж 2010 року відповідно до заходів регіональних програм ФПП надали кредитну підтримку за рахунок коштів бюджетів різних рівнів (переважно - місцевих) 108 малим підприємцям на загальну суму 18,3 млн. грн., зокрема:
- на пільгове кредитування – 2,9 млн. грн.;
- на компенсацію відсоткових ставок по кредитах комерційних банків – 1,4 млн грн;
- на надання позик – 14 млн грн.;
- безповоротна фінансова допомога – 8,0 тис. грн…
Загальний обсяг фінансових ресурсів, який знаходиться в управлінні ФПП та використовується для здійснення фінансово-кредитної підтримки на поворотній основі, станом на 31.12.2010 становив 42,6 млн. грн.
Графік: Розміри «кредитних портфелів» фондів підтримки підприємництва
Третій напрям діяльності УФПП щодо підтримки малого підприємництва – надання кредитів спільно з уповноваженим банком (за результатами процедури запиту цінових пропозицій ним визначено «Укрексімбанк»). Суть програми полягає в тому, що Фонд разом з банківською установою дають по 50% суми пільгового кредиту. Кредитна ставка при цьому – плаваюча, оскільки УФПП надає свою частку позики під 7,75% річних, решта суми позики – від «Укрексімбанку» – ринкова; максимальний розмір кредиту – 2 млн грн., мінімальний – 250 тис грн..; термін кредитування – 3 роки. Вимоги до позичальників такі ж, як в інших програмах – валовий дохід за рік не більше 70 млн грн., чисельність співробітників – не більше 50. Враховуючи ж, що в УФПП на зазначені цілі в розпорядженні є 12 млн грн, потенційний сукупний масштаб фінансування МСБ – 24 млн млн. грн. Однак, як розповідала керівник УФПП Любов Стасів, отримати на сьогодні кредит за цією програмою не можливо. Одна з причин – відсутність у зв’язку з ліквідацією Держкомпідприємництва Спостережної ради, без якої Фонд не має права розпоряджатися коштами.
На думку голови наглядової ради банку «Національний кредит» Андрія Оністрата, якби держава забезпечила здешевлення кредитів для МСБ за рахунок, наприклад, компенсації кредитної ставки або через видачу кредитів рефінансування під адресні програми, малий і середній бізнес в Україні почав би розвиватися набагато швидше. «Такі програми можна було б розробити з метою стимуляції окремих секторів економіки. Переконаний, що їх реалізація принесла б непоганий системний результат», - додавав банкір.
У світі існує чимало різних моделей державної підтримки МСБ. У США, наприклад, кредитування малих підприємств здійснюється, зокрема, через мережу приватних інвестиційних компаній, які надають акціонерний капітал, довгострокові та облігаційні позики, послуги з фінансового менеджменту (спонукальний стимул для них - можливість участі в прибутках малих компаній), використовуючи при цьому не лише власний, але й позиковий капітал під гарантії Адміністрації малого бізнесу США (SBA), яка підпорядковується президентові країни.
Щорічний бюджет SBA становить понад 2 млрд. дол. Бюджетні кошти витрачаються як на пряме субсидування деяких видів підприємницької діяльності, так і на непряме стимулювання розвитку бізнесу. Також SBA сприяє розвитку інноваційної діяльності, комерціалізації високотехнологічних проектів. За даними статистики, кожен вкладений у підтримку малого бізнесу долар повертається державі у півтора рази більшим прибутком.