Киргизія розраховує безкоштовно отримувати російську зброю за рахунок оренди російської бази, яку вона готова розмістити на своїй території на 49 років.
Як пише "Коммерсант", пропозиція підписати угоду про об'єднання п'яти російських військових об'єктів, розташованих на киргизькій території, в єдину базу озвучив міністр оборони Киргизії Абібулла Кудайбердієв під час зустрічі з російським колегою Анатолієм Сердюковим у Москві.
За словами джерела видання у киргизькому військовому відомстві, умови перебування цієї бази Бішкек пропонує оформити у вигляді міждержавної угоди. Уряд Киргизії пропонує укласти договір, який буде діяти 49 років із моменту підписання з можливістю подальшого продовження на 25-річні періоди.
Зараз умови перебування російських військових об'єктів на території Киргизії регулюються різними документами. Із п'яти об'єктів центральну роль відіграє 999-а авіабаза у Канті. У радянські часи там базувався навчальний авіаполк, у 1992 році він був переданий під юрисдикцію Киргизії. Однак влітку 2002 року незабаром після появи в аеропорту Манас авіабази США Росія вирішила розмістити у Канті свою базу.
Відповідна міжурядова угода була підписана 22 вересня 2003 і набула чинності 11 серпня 2005 року. У Канті дислоковані п'ять штурмовиків Су-25, чотири навчально-тренувальних літака Л-39 і два вертольоти Мі-8. Завдання авіагрупи - контроль повітряного простору Центральної Азії. Базу обслуговують 140 льотчиків і технічних фахівців, на її утримання виділяється 130 мільйонів рублів на рік.
Статус ще двох об'єктів регулюється угодою між Росією і Киргизією від 5 липня 1993 року. Це 338-й вузол далекого зв'язку ВМФ Росії у селищі Кара-Балта (Спартак, Чалдовар) Чуйської області та 954-а випробувальна база протичовнового озброєння "Койсари" в Караколі на озері Іссик-Куль. Перший об'єкт здійснює радіозв'язок з кораблями та підводними човнами, а також проводить радіотехнічну розвідку і РЕБ. За словами джерела газети в уряді Киргизії, за цей об'єкт Росія повинна вносити орендну плату у розмірі близько 150 мільйонів сомів (близько 3 мільйонів доларів) на рік, проте на практиці замість грошей Міноборони Росії безкоштовно навчав киргизьких офіцерів. Об'єкт на озері Іссик-Куль є російською власністю. Тут же розташоване російсько-киргизьке СП "Озеро", що займається розробкою і випробуваннями торпед. У ньому Росії належить 95 відсотків акцій. Окрім того, на Іссик-Кулі знаходиться завод з виробництва торпед "Дастан", 48 відсотків якого Бішкек обіцяв передати Москві в обмін на списання частини держборгу, але так і не виконав обіцянки.
Останні два об'єкти входять до складу єдиної автоматизованої системи сейсмічного контролю сейсмічної служби Міноборони Росії. Перший - автоматична сейсмічна станція N1 в Ічке-Суу, другий - радіосейсміческая лабораторія N17 в Майлуу-Суу. Об'єкти призначені для контролю за випробуваннями і застосуванням ядерної зброї в усьому світі, а також за землетрусами.
За словами джерела у тимчасовому уряді Киргизії, питання про об'єднання цих об'єктів в єдину базу обговорювалося Москвою ще з екс-президентом Курманбеком Бакієвим. Це підтверджує співрозмовник видання у російському МЗС. Обидва джерела відзначають, що принципових домовленостей було досягнуто у серпні 2009 року у ході неформального саміту Організації договору про колективну безпеку в киргизькій Чолпон-Аті.
За матеріалами "Коммерсанта"