Українці виступають за більш активну участь держави у таких питаннях, як скорочення різниці в доходах громадян, соціальне та медичне забезпечення і так далі, свідчить результат аналізу опитувань у рамках проекту «Європейське соціальне дослідження» (ESS).Про це у своєму інтерв'ю для «Дзеркала тижня» розповіла доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, в.о. завідувача відділом економічної соціології Інституту соціології НАНУ Тетяна Петрушина. Українці орієнтовані на збільшення ролі держави в економіці, розповіла Петрушина. «Більше половини наших співгромадян (55%) вважає, що капіталізм має певні проблеми, але їх можна вирішувати шляхом подальшого регулювання і реформування. Майже третина (31%) згодна із твердженням про необхідність іншої економічної системи, оскільки вільний ринковий капіталізм тріщить остаточно, і лише 6% зазначили, що нинішня капіталістична система працює добре, а посилення регулювання тільки знизить її ефективність», - говорить експерт. При цьому практично половина населення (48,9%) віддає перевагу економічному розвитку країни на паритетних засадах державного управління та ринкових методів, третина (31,9%) - на основі державної власності і лише 5,4% громадян виступають виключно за ринкове регулювання, відзначила соціолог. Експерт відзначає, що патерналістські установки в українців, як і раніше дуже сильні і є провідними ціннісними установками суспільства. «За даними четвертої хвилі ESS («Європейське соціальне дослідження», 2009 рік), на питання, чи повинен уряд вжити заходів для скорочення різниці у рівні доходів людей, 71,6% респондентів дали ствердну відповідь. 74,3% опитаних переконані, що обов'язком держави має бути забезпечення населення необхідною медичною допомогою, а 75,4% вважають, що держава повинна створити прийнятний рівень життя людям похилого віку. На думку 63,5% респондентів, однозначним обов'язком держави має бути і забезпечення роботою всіх бажаючих», - розповіла експерт. При цьому Петрушина  відзначає, що за моніторинговими дослідженнями Інституту соціології, у громадських настроях все ж таки простежується тенденція зсуву. «Так, за останні роки в Україні збільшилося число «інтерналів» - людей, які перш за все на самих себе, а не на зовнішні обставини покладають відповідальність за те, як складається їхнє життя», - додала соціолог. Окрім того, за словами експерта, з одного боку зберігається переважання позитивного ставлення людей до розвитку приватного підприємництва та приватизації малих підприємств: розвиток бізнесу в Україні схвалює більше половини населення (54,4%), не схвалює одна п'ята (19,9%); до передачі у приватну власність малих підприємств позитивно ставиться 40,5%, негативно - 28,5%. «Водночас практика конкретних форм реалізації приватної власності, особливо на великі підприємства й землю, критичне сприйняття використаних в Україні механізмів приватизації призвели до поширення антиринкових настроїв і навіть до появи реприватизаційних ідей», - додала Петрушина. Так, за її словами, негативно до приватизації великих підприємств належать 62,1% населення, позитивно - 13,1%. До приватизації землі негативно ставляться 52,2% населення, позитивно - 24,3%. Негативізм переважає і щодо можливості купівлі-продажу землі: проти такого рішення висловилися 57,3% опитаних, за - 25,8%. Детальніше про це читайте у статті Ірини Кириченко «Українська подоба капіталізму: життя в економ-варіанті» у свіжому номері «ДТ»