У кінці серпня 14 ув'язнених порізали собі вени при виході з автозаку, щоб не вирушити по етапу до заменитого СІЗО Кривого Рогу Дніпропетровської області. Криваве жертвоприношення було прийнято - вони залишилися у лікарнях Херсона. Тимчасово.Як розповіла «Дзеркалу тижня» мати засудженого, який перебував у Криворізькому СІЗО, Ірина Гришкова, їй стали відомі жахливі випадки про перші два етапи, які потрапили до Кривого Рогу. Так, на 20 прибулих вискакують людей 60 у масках, з палицями, електрошокерами. Голову не чіпають, б'ють по ногах, спині, нирках, животі. Бувало, від цих побоїв у зеків м'ясо відривалося від кісток. Потім кидають у карцер, куди виливають воду з хлоркою. Батьки намагалися протестувати під СІЗО. «До них випустили якогось хлопця, ув'язненого, який сказав, що у них все добре... Були там і телевізійники. Щоравда, потім вони майже нічого не дали в ефір - сюжет був двохвилинний. А матеріали, надані батьками етапованих, вони не повернули», - розповідає Ірина Гришкова. За інформацією Гришкова, 14 хлопців, які йшли з її сином етапом, відбули свої суди, і їх повинні були відправити назад до Кривого Рогу. «Їх завантажили в «воронки» і привезли на залізничний вокзал. Там повинні були помістити у «столипінські» вагони і відправити у Кривий Ріг. Як тільки відкрилися двері «воронка», вони порізали (вени. - ред.)», - повідомила вона. Як з'ясувалося, ув'язнені зробили це для того щоб не потрапити до Кривого Рогу. За словами правозахисника Олени Повідайчик, такі події відбуваються в Кривому Розі не один рік. Коли приходить етап, тих, хто виходить з автозаку, б'ють смертним боєм. Потім теж. Якщо ти вночі нечітко назвав своє прізвище, будуть бити, не тільки «винного», але і всю камеру. Хто може собі це дозволити, купує спокій за гроші, поки вони є. За той період, про який ми говоримо, до Кривого Рогу привезли 150 осіб. Троє з них вже трупи. Кажуть, серцева недостатність. Доля ще двох невідома. «Коли в'язні не витримують тортур, побоїв і сильно бояться за своє життя, їм залишається тільки різати вени. Це дає їм деякий перепочинок», - говорить Олена Повідайчик. Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня» у статті Олександри Примаченко «Український ГУЛАГ, або Сім кіл «Бублика».