Друга хвиля світової фінансової кризи: чи готова Україна до неї? Прес-реліз

У заході взяли участь (за алфавітом):

Юрій БЛАЩУК,

заступник голови ради АУБ, голова спостережної ради «Platinum Bank»;

Анатолій ВОЛОК,

президент Харківського банківського союзу;

Анатолій ГУЛЕЙ,

член спостережної ради Українського кредитно-банківського союзу;

Ірина ЗАРЯ,

президент асоціації «Фондове Партнерство»;

Сергій КРУГЛИК,

директор Департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ;

Антоніна ПАЛАМАРЧУК,

член ради АУБ, голова правління ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій»;

Борис СОБОЛЄВ,

голова координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу;

Дмитро ТЕВЕЛЄВ,

голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

Борис ТИМОНЬКИН,

голова правління «Укрсоцбанку»;

Юрій ЯРЕМЕНКО,

заступник голови ради АУБ, голова правління банку «Старокиївський».

Розпочавши дискусію з аналізу ситуації у світовій та вітчизняній фінансовій системі, учасники засідання прес-клубу зрештою звели її переважно до обговорення питання ефективності діючих банківських об’єднань та перспектив створення галузевого об'єднання банків на противагу АУБ та УКБС (ініціатива, нещодавно озвучена в «Декларації про консолідацію банківської спільноти» - листі-зверненні до учасників ринку, підписаному головою правління Укрсоцбанку Б.Тимонькіним, головою правління «Приватбанку» О.Дубілетом, головою правління «Райффайзен банку Аваль» В.Лавренчуком, головою спостережної ради «Platinum Bank» Ю.Блащуком, головою правління банку «Хрещатик» Д.Гриджуком, головою правління «Першого всеукраїнського бюро кредитних історій» А.Паламарчук) та іншими банкірами.

Як зазначив в своєму виступі Борис СОБОЛЄВ, наразі банківська система України знаходиться в менш скрутному становищі, аніж їй доводилося вже бувати. На думку представника УКБС, уроки кризи були засвоєні учасниками ринку, і більшість банків наразі готові до нових гіпотетичних випробувань. Експерт наголосив на доцільності консолідації зусиль кредитно-фінансових установ в рамках громадських об’єднань. За його словами, члени таких «клубів» є успішнішими в порівнянні з тими, хто перебуває поза ними.

На думку ж Анатолія ГУЛЕЯ, реакція банківського співтовариства на кризові виклики доволі повільна. Більше того, експерт наголосив, що банки фактично не зробили висновків після кризи 1998 року. Екс-керівник «Ощадбанку» вважає, що наразі відсутнє банківське лоббі, яке могло б консолідувати систему. Однак з причин такого стаус-кво – «дефіцит спілкування».

Діяльність АУБ та УКБС А. Гулей назвав неефективною. Як аргумент експерт навів неоднозначну з точки зору якості роботу цих банківських об’єднань при ухваленні закону №0884 («Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)»). На думку А. Гулея, для вирішення поточних проблем потрібно створити «нову конфігурацію».

Як підкреслив у своєму виступі Борис ТИМОНЬКИН, посилення конкуренції між банківськими об’єднаннями сприятиме підвищенню ефективності їх роботи. Розкритикувавши роботу нинішнього керівництва АУБ, банкір означив й недопрацювання в УКБС, зокрема, в системі організації роботи (проте, зрештою, констатував й певні позитивні здобутки цього об’єднання, в т. ч. в частині проведення юридичної експертизи тощо). Можливим прикладом для наслідування Б. Тимонькін назвав формат роботи Форуму провідних міжнародних фінансових установ.

Згадуючи процес розгортання кризових явищ в банківському секторі в жовтні 2008 року, Сергій КРУГЛИК констатував, що регулятору тоді фактично «не було з ким консультуватися». З одного боку, НБУ проводив наради за участі банкірів, за підсумками яких готувалися різноманітні заяви, декларації тощо. З іншого боку, за словами представника Нацбанку, не було «детонатора», який би об’єднав більшість фінансових установ та чітко артикулював їх позицію.

Аналізуючи ж судові перипетії навколо постанови №273 (зобов’язувала банки збільшити регулятивний капітал до 120 млн. грн. до 1 січня 2012 року), керівник департаменту НБУ підкреслив, що в іноземній практиці не було подібних прецедентів, щоб банківські асоціації судилися з регулятором. «Це не є правильно, це не є цивілізовано», - наголосив С. Круглик.

Оцінюючи можливість створення ще одного банківського об’єднання, представник регулятора зазначив, що Нацбанк взаємодіятиме з усіма, хто готовий працювати в інтересах системи. Однак й додав, що таку роботу легше було б проводити з не надто багатьма СРО – чим більш консолідованим, більш організованим був би банківський сектор, тим краще.

Як наголосив Юрій БЛАЩУК, за саморегуляцією – майбутнє банківської системи. При цьому банкір послався на дослідження лауреата Нобелівської премії Елінор Остром, яка визначила 8 вісім принципів, за допомогою яких можна побудувати ефективну діяльність саморегулювальних організацій (СРО):

Банкір зазначив, що одним з найбільших на сьогодні викликів для банківського сектору є подолання нестачі довіри між кредитно-фінансовими установами.

У своєму виступі Юрій ЯРЕМЕНКО іронічно подякував нинішньому керівництву АУБ (прим. –представники асоціації були запрошені до дискусії, але так і не з’явилися на ній) за намагання розділити й розсварити банківську систему, оскільки б в результаті так гостро не постало питання про необхідність порозуміння між фінустановами й проведення відповідної роботи в цьому напрямі. На думку банкіра, розвиток ринку без консолідації його учасників (на базі в т.ч. принципів, озвучених Ю. Блащуком) просто неможливий. «В організації [АУБ] занадто негативний імідж, щоб на її основі вибудовувати щось», - зазначив Ю. Яременко. Фінансист констатував, що якщо суперечності між банками дійсно існують, то вони зумовлені, передусім, конкурентною боротьбою й не проходять по лінії, скажімо, походження чи розміру фінустанов.

Про неготовність до конструктивного діалогу поточних керманичів АУБ говорив і Анатолій ВОЛОК. Він зауважив, що Харківський банківський союз з острахом спостерігав за бездіяльністю асоціації. Його ж вимога про скликання з’їзду АУБ «висить в повітрі» з 2009 року. «Ми можемо показати приклад консолідації», - запевнив А. Волок.

Як наголосила Антоніна ПАЛАМАРЧУК, лобіювання інтересів банківських установ потребує великого професіоналізму. На думку експерта, консолідація учасників ринку дійсно потрібна, а можливості для діалогу не вичерпані. Консолідацію А. Паламарчук означила як засіб збалансування інтересів у системі через призму, зокрема, гіпотетичного посилення повноважень регулятора, яких у нього й так наразі дуже багато.

На думку Дмитра ТЕВЕЛЄВА, відкритість, рух назустріч, бажання почути й зрозуміти один одного – це те, що реально змінює взаємовідносини регулятора та ринку. За словами чиновника, сьогодні не має жодного нормативного документу, який ДКЦПФР не опрацьовує з учасниками ринку. Водночас питання СРО «болить» для фондового ринку, як і для банківського, хоч він вже має реальну саморегулювальну організацію.

Як зазначив глава ДКЦПФР, у світі існують різні моделі вибудовування взаємовідносин між регулятором та профільними асоціаціями. Зокрема, в європейській практиці СРО взагалі нема, в американській – є. Зрештою, саме американський підхід значною мірою був привнесений в Україні, до чого, на думку чиновників, вітчизняний ринок виявився неготовим.

«Якщо давати повноваження СРО, то вони повинні бути записані в законі. А якщо в законі вже є чіткі повноваження, тоді виникає питання – наскільки СРО готові виконувати ці повноваження. Звідси можна робити висновки – чи повинно бути обов'язкове членство; чи повинна бути одна асоціація на один вид діяльності тощо», - підкреслив Д. Тевелєв.

На думку високопосадовця, питання СРО – одне з ключових для фондового ринку, яке має бути вирішене вже в цьому році. «У нас відбуваються дискусії, і в їх результаті сформується закон», - зазначив чиновник.

Як спрогнозувала Ірина ЗАРЯ, найімовірніше, що України чекає не різка друга хвиля кризи, а затяжна рецесія. Протистояти ж їй можна було б за допомогою ефективної взаємодії ринку з регулятором.

Експерт вважає, що ситуація в законодавстві, яке регулює діяльність асоціації, суттєво погіршилася за останні три роки. Проблемою, зокрема, є те, що СРО, яка об'єднує торговців цінними паперами та захищає їх інтереси в ДКЦПФР, у більшості питань надає перевагу точці зору, яка суперечить поглядам провідних учасників ринку, інших асоціацій, бірж.

За її словами, стимулювати розвиток фондового ринку можна було б в т.ч. за рахунок удосконалення валютного законодавства, розширення практики «грамотного» випуску деривативів, розвитку накопичувального рівня пенсійної системи тощо.

Реформ, без яких вихід з рецесії для українців буде дуже болісним та важким.