"Реал" – "Арсенал": прогноз букмекерів.

Перший чвертьфінальний матч команд у Лондоні завершився розгромною перемогою англійців з рахунком 3:0.

На попередній стадії турніру "Арсенал" розібрався з нідерландським ПСВ (7:1, 2:2), тоді як "Реал" пройшов "Атлетіко" по пенальті - 2:1, 0:1 (4:2).

У складі "Реалу" виступає український голкіпер Андрій Лунін, а за "канонірів" грає українець Олександр Зінченко.

"Реал" є чинним переможцем Ліги чемпіонів. Переможець пари "Арсенал" - "Реал" в 1/2 фіналу Ліги чемпіонів зустрінеться з французським ПСЖ.

"Реал" – "Арсенал"

Початок матчу – о 22:00

Онлайн-трансляція поєдинку

🙌 IT'S MATCHDAY! 🙌
🆚 @Arsenal
🕰 21:00 CEST
🏟 Santiago Bernabéu pic.twitter.com/A4kOVEtT71

— Real Madrid C.F. 🇬🇧🇺🇸 (@realmadriden) April 16, 2025

[see_also ids="636627"]

Безперечно, в наших безпілотників є великі досягнення: горять нафтобази на болотах, вибухають склади з боєприпасами, знищуються бойові літаки на аеродромах і порушується логістика. Однак це майже ніколи не трапляється в московському регіоні, де система ППО та РЕБ є найпотужнішою, тож оцінювати акції та робити висновки треба на основі нечисленних нальотів на Москву. Адже якщо російське військове командування сконцентрувало половину сил ППО для охорони столиці, то ця ціль є дуже важливою для Путіна, для міцності російської влади, позиції Кремля в переговорному процесі. Зрештою, якби українські ударні дрони великої дальності щоночі бомбили Москву, сьогодні війна була б геть іншою.

Загалом українські Сили оборони запустили по Москві трохи більш як десять місій (за даними з відкритих джерел), що аж ніяк не корелюється з практично щоденними (щоночі) атаками по Києву. Чому так відбувається? Спробуймо розібратися, проаналізувавши дані з відкритих джерел стосовно найвідоміших нальотів на Москву.

У ніч на 3 травня 2023 року два безпілотні літальні апарати атакували московський Кремль. Досі ніхто не взяв на себе відповідальність за цю акцію, тому тут ми можемо говорити про неї тільки як про найрезультативнішу з усіх атак на Москву.

30 травня 2023 року Москву було вперше масово атаковано ударними дронами. Частину безпілотників збили під час підльоту до російської столиці, але щонайменше три БПЛА завдали пошкоджень житловим будинкам безпосередньо в Москві. Злі язики подейкують, що цей наліт був санкціонований Будановим у відповідь на атаку дронів і ракет по комплексу будівель ГУР у Києві 29 травня 2023-го.

[see_also ids="636468"]

Влітку 2023 року українські ударні дрони тричі атакували бізнес-центр «Москва-Сіті» в центрі Москви — 30 липня, 1 і 23 серпня. До якихось серйозних наслідків це не призвело, але можна стверджувати, що саме в цей час Путін віддав наказ значно посилити протиповітряну оборону московського регіону навіть на шкоду ППО інших регіонів Росії.

Як наслідок, серйозні атаки на Москву припинилися більш як на рік (про несерйозні немасові ЗМІ не повідомляють). Тепер уже неможливо було долетіти до Москви «тільки за GPS», тому що противник сконцентрував від українського кордону до московської області найбільшу кількість станцій РЕБ, а щільно поставлені «Панцирі», навіть пригнані з арктичних гарнізонів, не залишали жодних шансів дронам, навіть хваленим і дуже дорогим «Лютим».

У ніч на 1 вересня 2024 року понад 158 українських дронів (за даними противника) атакували московський регіон. До самої Москви — московського нафтопереробного заводу — долетів один (!) «Лютий». Якщо брати середню ціну дрона 100 тис. дол. (за деякими даними — до 175 тис. дол.), то ця акція обійшлася Україні в 158 х 100 000 = 15 млн 800 тис. дол. Злі язики (інсайди) кажуть, що тієї ночі по Москві було запущено 400 дронів, і тільки 12 із них дісталися московського регіону.

Наймасованішою (і найбільш пропіареною) вважається спільна повітряна безпілотна операція різних структур Сил оборони 11 березня 2025 року. За повідомленнями противника, вони зафіксували 337 безпілотників, імовірно, було запущено близько 400. До московського регіону долетів 71 (фіксація противником) безпілотник типу «Бобер» і «Лютий», кожен вартістю понад 100 тис. дол. Результати акції — пошкоджено житловий будинок і складські приміщення в Підмосков’ї. До самої Москви не долетів жоден апарат. Мінімальна вартість акції — 400 х 100 000 = 100 млн дол. Піару було багато, результативність — фактично нуль.

[see_also ids="636401"]

Незабаром після «наймасовішої» акції майже непомітно відбулася невеличка бойова операція Сил оборони України, під час якої до московського регіону долетіли 10 або 12 безпілотних літальних апаратів, із яких п’ять дісталися самої Москви, а два вибухнули в безпосередній близькості від Кремля (за повідомленнями соцмереж і ЗМІ).

Противник повідомляв у соціальних мережах, що це були «саморобні безпілотники вартістю не більш як 5 тис. дол.», звідси легко обчислити ефективність: вартість акції 12 х 5000 = 60 тис. дол., відсоток долітання до Москви — п’ять штук, 60%. Відсоток долітання до центру Москви — 24%. Неймовірний результат!

Тобто, проаналізувавши дві акції по Москві — одну, яка коштувала понад 40 млн дол., та іншу, яка обійшлася лише в 60 тис. дол., — можна констатувати, що в першому випадку, запустивши 400 дронів, ми отримали нульовий результат, а в другому, запустивши 12 безпілотників, отримали результат від 24 до 60%. Чому ж так відбувається? Чому десятки й навіть сотні мільйонів доларів платників податків у роки такої страшної й виснажливої війни буквально викидаються на вітер?

Причин декілька.

Недосконалість конструкцій безпілотників. У той час, як у противника над удосконаленням однієї моделі «Гераней» працюють (за його даними) близько 450 інженерів, конструкторів, програмістів, у нас кожен «гаражний кооператив» із кількох десятків аматорів будує власну вундерваффе, яка не може подолати російські ППО та РЕБ на шляху до Москви.

[see_also ids="636516"]

І тут ціна самого безпілотника, як бачимо, не відіграє вирішальної ролі. Апарат, зібраний із дорогих комплектуючих, може програвати дешевому, якщо тактичні прийоми застосування останнього кращі.

Роздробленість безпілотних сил, що здійснюють нальоти на російські регіони. Сьогодні ударні дрони існують у надрах ГУР, СБУ, ЗСУ та щонайменше ще у чотирьох силових структур, де вони є джерелом гордості, піару та способом заробляння очок перед Верховним головнокомандувачем.

Уявіть собі, що було б, якби в нас усі F-16, які надходять, ділили між Малюком, Будановим, Сирським та іншими командирами, а не віддавали їх ВПС. Це ж бардак, чи не так?.. Але дальніми ударними безпілотниками в нас займаються і розвідники, і контррозвідники, і підрозділи ЗСУ, і ССО, й інші... Звісно, така розпорошеність сил, нездорова конкуренція не призводить до успіху.

Неефективна тактика застосування ударних дронів великої дальності. Значна кількість різних типів недосконалих безпілотників не дає змоги розробляти й відточувати ефективну тактику їх застосування та займатися вдосконаленням техніки. Успіхом вважається вже сам факт того, що дрони злетіли й нікого з персоналу на старті не вбили (далекі дрони недосконалої конструкції мають погану звичку періодично вибухати під час запусків).

[see_also ids="636185"]

Жахлива стратегія застосування дальніх ударних дронів. Оскільки безпілотники — галузь нова, а в нас щонайменше сім (!) відомчих командувань безпілотників і одне центральне — Генштаб, а ще є офіс президента й Ставка, які періодично дають «цінні» вказівки щодо застосування ударних БПЛА, то це неминуче призводить до безладу й знижує ефективність акцій. Тому що немає в нашій країні (немає ні в Росії, ні в Німеччині, та навіть у США) такої кількості досвідчених командирів-безпілотчиків, яких би на всі численні штаби вистачило.

Корупція. Після того, як виявилося (але було відомо набагато раніше), що далекі безпілотники є потенційно ефективною зброєю й потрібні нам у неймовірних кількостях, це стало джерелом корупції.

Ну, дивіться самі: якщо розвідувальних дронів літакового типу вартістю близько 40–50 тис. дол. нам треба лише 300 штук на місяць, то ударних українських «шахедів» — щонайменше 100 штук на добу. Геть інші гроші.

Водночас, якщо розвідувальні дрони багаторазові, легко перевірити, що в них усередині, як вони літають, виконують свої завдання, наскільки ефективні, тоді як ударні «шахеди» — апарати одноразові. Тому для ділків важливо, щоб вони просто перелетіли лінію фронту або кордон, після чого можна легко списати їх втрату на ППО або РЕБ противника. А яка там ціна була за одиницю — 5 тис. чи 150 тис. дол., — ніхто вже не порахує.

Безумовно, хоч як це дивно звучить, у нас далеко не всі крадуть. Але корупційні ризики на такій фактично «золотій жилі», коли немає центрального єдиного управління й контролю, є дуже високими. Адже все, що стосується Deep Strike, — ціни, ефективність, стратегія (її відсутність), тактика застосування — є страшенно засекреченим.

[see_also ids="636210"]

Єдиний спосіб виходу із цього корупційного й технологічного глухого кута — усунення роздробленості, об’єднання зусиль, створення єдиного командування дальніх безпілотних бомбардувань із найширшими повноваженнями. І так — це дуже важливо — на чолі такого командування має стояти досвідчений професіонал, а не посаджений весільний генерал.

І тут ідеться не про Сухаревського та Сили безпілотних систем (СБС), бо СБС — це тільки невелика сьома частина умовного «ринку» Deep Strike.

Єдиного командування немає, як немає стратегії розвитку, тактики застосування та єдиної державної політики в галузі дронів узагалі.

Якби українські дрони щоночі бомбили Москву, сьогодні в нас були б набагато сильніші позиції на світовій арені, а в побитого й приниженого Путіна — слабші, й усередині Росії, й за кордоном. Ніхто не поважає диктатора, який не може захистити навіть своє лігво, свій Кремль.

[votes id="2590"]

Зазначається, що прокуратура за фактом вбивства українського військовополоненого розпочала досудове розслідування. Правоохоронці здійснюють розшукові дії для встановлення обставин та причетних російських солдатів до розстрілу. 

[see_also ids="630644"]

У березні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що солдати країни-агресора розстріляли щонайменше п'ять українських військовополонених. Ймовірно, це сталося в селі Козача Локня Курської області.

На початку лютого в ООН вказали, що з серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страт українських полонених бійців. Водночас за словами Лубінця, в Україні вдалося офіційно підтвердити, що протягом минулого року загарбники розстріляли 109 українських військовополонених.

[see_also ids="634741"]

“Всього за час цього "енергетичного перемирʼя" Росія порушила (його) — те, що стосується саме обʼєктів енергетики, — понад 30 разів. Ми передаємо детальні факти про всі ці порушення, направляємо регулярно до столиць держав-партнерів і штаб-квартир міжнародних організацій”, — розповів речник.

Тихий додав, що лише за останню добу зафіксовано три випадки порушення "енергетичного перемирʼя" росіянами. Так, у Миколаївській області та біля Херсону війська РФ пошкодили трансформатори, у Полтавській області – лінію електропередачі.

Нагадаємо, про "енергетичне перемирʼя" оголосили 25 березня. Вже 28 березня речник очільника Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що Москва залишає за собою право не виконувати мораторійна обстріл енергетики. Він стверджує, нібито цю заборону постійно порушує Україна, хоча насправді саме РФ не припиняє постійні атаки. 

[see_also ids="634931"]

Оскільки ракети Patriot виробляють тільки в США, а президент Трамп ще до вступу на посаду дав зрозуміти, що більше не хоче надавати Україні безоплатну допомогу, президент України Володимир Зеленський запропонував, використовуючи фінансові ресурси ЄС і заморожені російські активи, купити у США сотні ракет Patriot за великі гроші - кожна вартістю 5,5 мільйона євро.

Загалом на це можна виділити 50 мільярдів доларів (44 мільярди євро), заявив він три дні тому. «Дайте нам пакет, який включає і ППО, і інші відповідні інструменти, і ми його оплатимо», - сказав Зеленський, коментуючи свою пропозицію українським ЗМІ.

Але, мабуть, чинний президент США настільки захоплений поки що безрезультатними переговорами з палієм війни Володимиром Путіним, що навіть не хоче заробляти на обороні України, акцентует видання.

При цьому Україні терміново потрібні нові системи протиповітряної оборони, щоб запобігти новим російським розправам над цивільним населенням, подібним до тих, що сталися за останні два тижні на дитячому майданчику в Кривому Розі та навколо університету в Сумах.

Раніше на запитання журналіста, чи не хоче він продати Україні нові зенітні ракети, Трамп відповів у Білому домі: «Ви знаєте, він завжди хоче купити ракети. Але, бачте, коли ви починаєте війну, ви повинні знати, що ви можете виграти цю війну. Не можна починати війну проти ворога, який у 20 разів більший, і сподіватися, що хтось дасть тобі ракети».

Слова Трампа викликали роздратування не лише через те, що він укотре переплутав винуватців і жертв російської агресивної війни - рішення також виглядало суперечливим з економічної точки зору. Адже експорт зброї означав би високі доходи для економіки США.

Це «ні» з Вашингтона викликало обурення в Україні. Це показує, що США не зацікавлені в «припиненні кровопролиття», як неодноразово заявляв Дональд Трамп. Натомість політика Трампа лише ще більше розпалює агресивну війну проти України, пояснюють спостерігачі та активісти.

[see_also ids="636647"]

Нагадаємо, за кілька місяців до закінчення свого президентського терміну Джо Байден ухвалив низку рішень щодо посилення запасів критично важливих боєприпасів України. Наприкінці 2024 року Міністерство оборони США відправило сотні тисяч артилерійських снарядів, тисячі ракет і сотні бронемашин, а в грудні Байден схвалив додатковий пакет військової допомоги на 1,25 мільярда доларів, що дало змогу зберегти постачання зброї зі США (за винятком шкідливої паузи, яку в березні запровадив Дональд Трамп).

Ці рішення дали Україні час, але він спливає. Україна вичерпує запаси американських боєприпасів. Пакет допомоги в розмірі 1,25 млрд доларів незабаром буде повністю використаний. У Сполучених Штатів все ще є кілька мільярдів доларів, які можна було б використати для надання Україні додаткової допомоги у сфері безпеки. Але з моменту вступу на посаду Трамп не затвердив жодного пакета військової допомоги для України і, схоже, не має наміру робити це й надалі.

Кремль заявив, що переговори Путіна з еміром Катару в Москві будуть зосереджені на "актуальних питаннях", з акцентом на торгівлю, а також низки міжнародних тем, інформує Reuters.

 "Безумовно, відбудеться обмін думками між Путіним та еміром Катару щодо українського питання. Також обговорюватимуться регіональні справи", — повідомив журналістам прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков.

[see_also ids="608039"]

Пєсков додав, що регіон має великий конфліктний потенціал, а Катар відіграє значну роль у спробах вирішення багатьох проблем.

Міністр закордонних справ Катару Мохаммед Аль-Хулайфі в інтерв’ю російському агентству ТАСС повідомив, що під час обговорень порушуватимуть теми України, Сирії, Сектора Гази та енергетики, зокрема постачання зрідженого природного газу (ЗПГ). 

"Конфлікт між Росією та Україною спричинив глобальну кризу в ланцюгах постачання через зростання цін на енергоносії та основні товари. Наш постійний діалог у цій сфері допомагає стабілізувати енергетичні ринки, що, своєю чергою, підтримує стійкість світової економіки і допомагає подолати кризу ланцюгів постачання", — зазначив він.

[see_also ids="636517"]

Нагадаємо, що 11 квітня відбулася зустріч спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа з російським диктатором Владіміром Путіним у РФ — сторони обговорювали питання "мирного врегулювання" війни РФ проти України. Це була вже третя особиста зустріч Путіна з Віткоффом. Після цього Віткофф заявив, що мирна угода, покликана припинити війну, розпочату РФ проти України, нібито стосуватиметься "п'яти територій".

 
 
 

На ZN.UA буде доступна текстова онлайн-трансляція матчу "Реал" - "Арсенал"

Де і коли дивитись матч "Реал" – "Арсенал"

Пряма трансляція поєдинку на території України буде доступна на медіасервісі MEGOGO у розділі "Спорт" на каналі "Футбол 1". Для цього має бути оформлена платна підписка.

Матч відбудеться у Мадриді на стадіоні "Сантьяго Бернабеу". Стартовий свисток пролунає о 22:00.

Перший чвертьфінальний матч команд у Лондоні завершився розгромною перемогою англійців із рахунком 3:0.

Відразу після гри лідери мадридців Беллінгем, Мбаппе та Вальверде висловили впевненість у тому, що на домашньому полі зможуть відігратися.

Перед грою-відповідю команди провели свої матчі в чемпіонатах - "Арсенал" вдома не зумів обіграти "Брентфорд", а "Реал" з видаленням Мбаппе мінімально виграв у "Алавеса" (1:0).

Підопічні Карло Анчелотті є пдіючими ереможцями ЛЧ. У торішньому фіналі мадридці обіграли "Борусію" Дортмунд із рахунком 2:0.

[see_also ids="636319"]

Раніше повідомлялося, що футболіст "Арсеналу" встановив унікальний рекорд Ліги чемпіонів.

Це, як зазначили у виданні, може мати набагато ширші наслідки. Адже таке рішення може призвести до більших обмежень прав трансгендерних жінок на користування послугами та місцями, призначеними для жінок. Також можуть з’явитися заклики до перегляду британського законодавства про визнання гендеру.

За словами головуючого на слуханні судді Лорда Ходжа, в Законі про рівність (ЗР) чітко зазначено, що його положення стосуються біологічної статі при народженні, а не набутого гендеру людини, незалежно від того, чи є у неї свідоцтво про визнання гендеру.

Він зазначив, що це вплинуло на формування гендерної політики у спорті та збройних силах, лікарнях, а також на благодійні організації, які працюють лише з жінками. Крім того, за словами судді, цей підхід вплинув і на доступ до роздягалень та приміщень, призначених лише для жінок.

«Тлумачення статі як сертифікованої статі суперечило б визначенням чоловіка і жінки в Законі про рівність, а отже, і характеристиці статі, яка захищається. Це призвело б до створення різнорідних груп. З точки зору звичайної мови, положення щодо дискримінації за ознакою статі, особливо ті, що стосуються вагітності та материнства, а також захисту від ризиків, які безпосередньо зачіпають жінок, можуть бути витлумачені тільки як такі, що стосуються біологічної статі», – оголосив суддя рішення.

[see_also ids="633075"]

Активісти кампанії за права трансгендерів закликали трансгендерних людей та їхніх прихильників зберігати спокій щодо цього рішення.

«Ми закликаємо людей не панікувати – дуже скоро з'явиться багато коментарів, які, ймовірно, будуть навмисно перебільшувати вплив, який це рішення матиме на життя всіх транслюдей. Ми повідомимо більше, як тільки зможемо. Будь ласка, бережіть себе і один одного сьогодні», – зазначила у соцмережах організація Scottish Trans заявила в соціальних мережах.

Трансгендерна жінка в шотландській партії Зелених Еллі Гомерсалл закликала уряд Великої Британії змінити закон, аби закріпити повну рівність для трансгендерних людей.

«Я дуже засмучена рішенням Верховного суду, яке поклало край 20-річному розумінню того, що трансгендерні люди, які мають свідоцтво про визнання гендерної ідентичності, можуть бути, майже з будь-якими намірами і цілями, юридично визнані як наші справжні статі. Ці засоби захисту були введені в дію 2004 року після рішення Європейського суду з прав людини. А це означає, що сьогоднішнє рішення підриває життєво важливі права моєї спільноти на гідність, безпеку і право на повагу до того, ким ми є», – зазначила Гомерсалл.

Група For Women Scotland, яка проводить гендерно-критичну кампанію за фінансової підтримки Джоан Роулінг, заявила, що визначення жінки в Законі про рівність обмежується особами, які народилися біологічно жінками.

Гендерна активістка, яка допомогла створити кампанію «Стать має значення» Майя Форстейтер, що брала участь у справі Верховного суду, підтримуючи For Women Scotland, заявила про правильність рішення. 

[see_also ids="628533"]

«Ми раді, що Верховний суд прийняв аргументи For Women Scotland і відхилив позицію шотландського уряду. Суд дав нам правильну відповідь: захищена ознака статі – чоловічої та жіночої – відноситься до реальності, а не до паперів», – заявила Форстейтер.

На думку Ходжа, позиція шотландського уряду і Комісії з питань рівності та прав людини – люди, які мають свідоцтво про визнання гендерної ідентичності, вважаються жінками, а ті, хто не має такого свідоцтва, ні – створюють «дві підгрупи». Це, нібито, могло заплутати будь-які організації, з якими вони співпрацювали. Державний орган не може знати, чи є у трансжінки такий сертифікат, оскільки ця інформація є приватною і конфіденційною.

У виданні зазначили, що надання трансгендерним жінкам такого ж правового статусу, як і біологічним жінкам, може вплинути на місця та послуги, призначені спеціально для лесбійок, які також зазнали історичної дискримінації та насильства.

Що стосується постанови, яка може мати серйозні наслідки для діячів у світі спорту та спортивних центрів, то за словами судді, деякі послуги та місця можуть «функціонувати належним чином лише за умови, що стать трактується як біологічна стать».

«Ці положення включають окремі приміщення та послуги для осіб однієї статі, в тому числі роздягальні, гуртожитки, медичні послуги, спільне проживання, і виникають у процесі дії положень, що стосуються одностатевих асоціацій та благодійних організацій, справедливої участі жінок у спорті, виконання обов'язку з дотримання рівності в державному секторі та збройних силах», – зазначив Лорд Ходж.

[see_also ids="604225"]

Він закликав людей не сприймати це рішення «як тріумф однієї або декількох груп нашого суспільства над іншими». За словами судді, всі трансгендерні люди мають чіткий правовий захист відповідно до закону 2010 року проти дискримінації та переслідувань.

Голова Комісії з питань рівності та прав людини Кішвер Фокнер, яка втрутилася у справу на підтримку позиції шотландського уряду, сказала, що їй потрібен час, аби повністю інтерпретувати наслідки цього рішення. Проте, комісія задоволена тим, що її занепокоєння з приводу відсутності ясності щодо просторів, призначених тільки для одностатевих людей і лесбійок, було враховано.

«Ми раді, що це рішення вирішує деякі з труднощів, на які ми звернули увагу в нашому поданні до суду, включаючи проблеми, з якими стикаються ті, хто прагне зберегти одностатеві простори, а також права одностатевих людей на створення асоціацій», - зазначили в комісії.

Раніше повідомлялося, що в Грузії депутати від «Грузинської мрії» та «Сили народу» ініціювали законодавчий пакет, згідно з яким терміни «гендер» та «гендерна ідентичність» виключать зі всіх чинних законів Грузії. Закон «Про гендерну рівність» хочуть перейменувати на закон «Про рівність жінок і чоловіків».

[see_also ids="636477"]

"І з нашого боку важливо не надавати цьому легітимності, беручи участь у таких заходах, як цей парад. І насправді ми також маємо рішення Європейської ради щодо цього, від держав-членів, включно зі Словаччиною", — заявила вона.

Також речниця прокоментувала наміри Сербії відвідати парад у  Москві 9 травня. Вона нагадала, що країни-кандидатки на членство у Євросоюзі повинні дотримуватися спільної зовнішньої політики. Проте вона не вказала, чи будуть якісь санкції проти Белграду. 

Нагадаємо, Фіцо заявив, що поїде до Москви 9 травня на святкування "дня перемоги" попри застереження головної дипломатки ЄС Каї Каллас. За його словами, ніхто не може вказувати йому, куди він повинен їхати. 

Окрім цього законопроєкту, існує ще три альтернативних: урядовий №13107-02 та ініційовані депутатами №13107 та  №13107-01.

[see_also ids="635942"]

Які зміни передбачає цей законопроєкт:

• доступ до перенавчання та перекваліфікації в будь-якому віці;
•  формування наглядових рад, які будуть проводити конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його діяльність та затверджуватимуть фінансовий план. До складу цих рад будуть входити і роботодавці;
•  студентський трудовий договір із[blink title="дуальним навчанням " headinfo="Дуальне навчання"]поєднання здобуття теоретичних знань у закладах освіти із практичним навчанням на робочому місці[/blink]
• освітні заклади професійної освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства;
• студенти в професійних коледжах та навчальних центрах зможуть взяти академічну відпустку;
•  розробка освітніх програм спільно із бізнесом, які змінюватиме та затверджуватиме наглядова рада.

У проєкті закону також пропонують, що разом із державною мовою групи з навчанням мовами національних меншин (які є офіційними мовами ЄС) мають право на використання мови національної меншини під час  освітнього процесу. Там вказано, що за рішенням засновника освітнього закладу, якщо під час вступу не менше вісьми студентів мають бажання навчатися мовами національних меншин (які є офіційними мовами ЄС), то може бути утворена окрема група для здобуття освіти відповідною мовою. Однак така група вивчатиме українську мову як окрему
 навчальну дисципліну.

Приватні заклади професійної освіти мають право вільно вибирати мови навчання, які є офіційними мовами в країнах ЄС, однак при цьому мають забезпечувати вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни в необхідному для професійної діяльності обсязі. 

Профосвіта чекає на новий закон уже 15 років. Зараз у парламент внесли одразу кілька законопроєктів. Голова комітету з питань сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колесникова у статті "Профтех 2.0": чи буде перезавантаження?" аналізує ці проєкти закону. 

Команди розпочали цей поєдинок 1 вересня 2024 року, але тоді через тривалу повітряну тривогу у Кривому Розі його було зупинено на 51-й хвилині при рахунку 1:0 на користь "Шахтаря". Тоді єдиний гол забив уже ексгравець донеччан Тарас Степаненко.

Сьогоднішній матч також розпочався з 45-хвилинним запізненням через повітряну тривогу, а після початку зустрічі майже одразу голом відзначився футболіст "гірників" Кевін, який ударом у порожні ворота замкнув простріл від Судакова. Проте вже за чотири хвилини знову було оголошено чергову повітряну тривогу.

Після поновлення гри стався курйозний епізод – футболіст "Кривбасу" Іліч при пробитті пенальті двічі торкнувся м'яча у стилі гравця "Атлетіко" Альвареса і гол не було зараховано.

Наприкінці господарі зуміли повернути інтригу, коли Твердохліб головою у ближній кут пробив Фесюна, але вирвати нічию підопічним Вернідуба вже не вдалося – 1:2.

"Кривбас" – "Шахтар" – 1:2

Голи: Твердохліб, 85 – Степаненко, 40, Кевін, 62

"Кривбас": Кліщук, Дібанго, Вакулко, Романчук, Бандейра, Ікенна (Понєдєльнік, 67), Іліч, Микитишин, Твердохліб, Д. Кузик, Соса.

"Шахтар": Фесюн, Педро Енріке, Матвієнко, Бондар, Вінісіус, Судаков, Марлон, Бондаренко, Кевін, Егіналду, Педріньйо

Попередження: Бізімана, Вакулко – Матвієнко

На 77-й хвилині Хрвоє Іліч ("Кривбас") не забив пенальті (подвійне торкання).

Після цього матчу "Шахтар" скоротив відставання від "Олександрії" та "Динамо" на одне та сім очок. "Кривбас" залишився на шостій сходинці.

[see_also ids="636046"]

Раніше повідомлялося про те, що " Шахтар" здобув розгромну перемогу у матчі УПЛ у Черкасах.

Аракчі відповів на коментар, зроблений головним перемовником від США Стівом Віткоффом, який заявив, що Тегеран повинен "припинити своє ядерне збагачення", щоб досягти угоди з Вашингтоном, пише Reuters.

"Ми чули суперечливі заяви від Віткоффа, але реальні позиції будуть чітко визначені на переговорах. Ми готові побудувати довіру щодо можливих занепокоєнь з приводу збагачення урану в Ірані, але принцип збагачення урану не підлягає обговоренню",  — сказав Аракчі.

[see_also ids="636409"]

Нагадаємо, що The Guardian повідомила, що Тегеран, як очікується, відхилить пропозицію США про передачу своїх запасів збагаченого урану третій країні, такій як Росія, в рамках угоди, яку Вашингтон прагне укласти для згортання ядерної програми Ірану.

Прийняття цієї постанови підтримали 252 народні депутати. Железняк вказує, що український парламент просить ЄС максимально спростити переговорний процес між нашою країною та органами Євросоюзу та невідкладно його розпочати щодо внесення змін до додатків Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що стосуються взаємних тарифних поступок на імпорт товарів.

Депутати також закликають Європарламент, Єврокомісію, Раду ЄС та уряди й парламенти країн-членів ЄС: максимально сприяти взаємовигідній економічній співпраці між Україною та Євросоюзом; визначити напрямки взаємодії та посилити співпрацю, зокрема, щодо забезпечення продовольчої безпеки та посилення технологічного та інноваційного потенціалу; невідкладно ухвалити рішення Комітету асоціації Україна – ЄС для того, щоб закріпити юридично досягнуті домовленості щодо переміщення товарів в умовах розширеної торговельної лібералізації.

[see_also ids="630845"]

Тиждень тому один із європейських чиновників заявив, що Євросоюз не продовжуватиме "торговельний безвіз" з Україною після 5 червня. Після завершення дії механізму лібералізації умови торгівлі повернуться до довоєнних. Завтра в ZN.UA вийде стаття журналіста Віктора Конєва з аналізом потенційних втрат України за різних дизайнів торгових умов із ЄС.

Так, Україна ‒ житниця, але чому тоді з року в рік вона нарощує імпорт харчів, причому звичайних, не екзотичних, саме тих, які цілком могла б (і мала б) вирощувати в достатній кількості самостійно? Що ж відбувається і як це виправити? Про це у статті "Заяви, що Україна годує 400 мільйонів людей на планеті, тьмяніють на тлі мільярдів, витрачених нею на імпорт продовольства" пише експертка у галузі сільського господарства Лариса Гук.

Зазначається, що така угода може стати частиною послаблення антиросійських санкцій у разі припинення бойових дій. Речник Ради національної безпеки Браян Хьюз підкреслив, що США не обговорюватимуть з РФ будь-які економічні зобов'язання, доки в Україні не буде припинення вогню. 

[see_also ids="636361"]

Держдеп та Boeing відмовились від коментарів. Речник Кремля Дмітрій Пєсков не відповів на запит журналістів.

У США знаходяться російських активів на суму приблизно в пʼять мільярдів доларів. Разом із союзниками Штати заморозили 280 мільярдів доларів резервів російського Центробанку, понад дві третини цієї суми — у Європейському Союзі.

Москва публічно просила США зняти санкції "Аерофлоту" та відновити пряме авіасполучення між країнами. Публічно США не відповіли на пропозицію.

Через санкції проти авіаційної галузі за повномасштабне вторгнення Boeing припинила діяльність в Росії, а Аерофлоту" та іншим російським авіакомпаніям заборонили в'їжджати в повітряний простір США та ЄС. Відтодті росіяни захопили 400 іноземних літаків, які були орендовані російськими авіакомпаніями. 

Фонд національного добробуту ("кубишка Путіна") виділив 3,7 мільярда доларів на викуп літаків у міжнародних лізингових компаній для врегулювання претензій. Іноземні літаки складають близько 40% від загального авіаційного флоту РФ.

Раніше речниця Держдепу заявляла, що Сполучені Штати не укладатимуть з Москвою угод та не послаблюватимуть санкції, поки не буде досягнуто припинення вогню в Україні.

Адміністрація Трампа також вимагала, щоб Гарвард: 

• закрив або обмежив діяльність пропалестинських студентських організацій;
• скасував програми різноманітності, рівності та інклюзії (DEI);
• дозволив зовнішній контроль над кадровими рішеннями;
• обмежив прийом іноземних студентів.

В університеті відповіли, що вони відмовилися виконувати вимоги Трампа, адже вони суперечать Конституції США та порушують принципи академічної свободи.

[see_also ids="634590"]

Натомість 14 квітня адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про замороження федерального фінансування Гарвардського університету на понад 2,2 мільярда доларів, заявивши, що навчальний заклад відмовився виконати урядові вимоги, спрямовані на боротьбу з антисемітизмом.

Урядовці звинуватили Гарвард у саботажі зусиль федеральної влади та "відсутності відповідальності" за дотримання законів про громадянські права, що, на їхню думку, є характерним для низки елітних вишів у США.

Світові ЗМІ відреагували на цей конфлікт, ось що пишуть деякі з них: газета The Wall Street Journal зазначає, що Гарвард "очолив університетську боротьбу з Трампом".

"Гарвардський університет провів межу в протистоянні з адміністрацією Трампа, відмовившись виконувати її широкомасштабні вимоги щодо культурних змін. Тепер університет сподівається на підтримку інших  навчальних закладів. Республіканці у Вашингтоні заявляють, що найзаможніший і найстаріший університет країни припустився серйозної помилки й незабаром дізнається, якою буде ціна за спротив Трампу", — йдеться в газеті.

[see_also ids="566571"]

Також у газеті додають, що непідкорення Гарварда, схоже, надало сміливості Колумбійському університету, який вів тривалі переговори з адміністрацією Трампа про відновлення фінансування на суму 400 млн доларів, скороченого через звинувачення в антисемітизмі.

Після публічної заяви Гарвардом своєї позиції виконувач обов'язків президента Колумбійського університету Клер Шипман пообіцяла, що не дозволить Вашингтону визначати, кого наймати у Колумбійському університеті чи чого там навчати.

В The New York Times стверджують, що минуло менше ніж 72 години, як Гарвард сказав "ні" на вимоги Трампа.

"Це рішення є найвідкритішим виявом спротиву з боку університету з того часу, як президент Трамп почав чинити тиск на систему вищої освіти, вимагаючи, щоб вона відповідала його політичним пріоритетам", — зазначає газета.

[see_also ids="634635"]

Газета також додає, що Гарвард вирішив боротися, адже альтернатива була ще гіршою.

"Жоден уряд — незалежно від того, яка партія при владі — не має права вказувати приватним університетам, чому навчати, кого приймати та наймати, і які напрями досліджень розвивати", — написав у відкритому листі президент Гарварду Алан Гарбер.

В BBC вважають, що маючи фонд у розмірі 53,2 млрд доларів — більше, ніж ВВП деяких малих країн — Гарвард має унікальні можливості, щоб пережити цю кризу. Однак експерти зазначають, що навіть за таких ресурсів університет все одно опинився в складному становищі.

"Гарвардський університет заявив, що не поступиться вимогам президента США Дональда Трампа незалежно від того, чи залишать йому федеральне фінансування чи ні. Багато студентів та випускників привітали рішення університету… Але коли на кону мільярди доларів, битва за цінності може стати лише першим залпом у війні на виснаження між федеральним урядом та вищою освітою", — йдеться в BBC.

[see_also ids="636086"]

Газета The Guardian зазначає, що непокора Гарварда вимогам Трампа може посилити опір в США.

"Підставою для безпрецедентного втручання уряду в справи найбагатшого університету світу є нібито зростання антисемітизму в кампусі через сплеск пропалестинських демонстрацій, які охопили Гарвард та інші університети після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та ізраїльської військової операції у Газі. Однак критики бачать у цьому більш підступний план Білого дому — знищення університетів, що, на його думку, мають ліво-ліберальну орієнтацію, використовуючи антисемітизм як інструмент для авторитарного захоплення влади", — пише The Guardian.

CNN подало реакції інших університетів на дії Трампа щодо Гарварду. Зокрема Стенфордський університет висловив підтримку рішення Гарварду.

"Сила університетів країни "базується на державних інвестиціях, але не на державному контролі", — заявили президент Стенфордського університету Джонатан Левін і проректор Дженні Мартінес.

[see_also ids="627135"]

На знак солідарності президент Принстонського університету Крістофер Айсгрубер заявив у публікації на LinkedIn, що "Принстон підтримує Гарвард", і закликав усіх прочитати листа президента Гарварду повністю.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив в соціальній мережі Truth Social, що "усе федеральне фінансування припиниться для будь-якого коледжу, школи чи університету, які дозволяють незаконні протести". Трамп додав, що "агітатори будуть ув'язнені/або назавжди відправлені назад до країни, з якої вони прибули. Американські студенти будуть назавжди відраховані або, залежно від злочину, заарештовані".
 
 

"Поки ми не маємо додаткових свідчень, що це дійсно має якесь масове явище, але рекомендація не торкатись уламків збитих дронів без попереднього аналізу їх на хімічну небезпеку виглядає досить логічною", — зазначають експерти, нагадуючи, що у РФ вже давно працюють цілі інститути, що розробляють бойові отруйні речовини, а спецслужби РФ за кордоном часто використовують їх "для особливо збочених способів вбивства противників Путіна". 

Також експерти нагадують, що росіяни часто запускають по спеціальних каналах дезінформацію про свої бойові спроможності, щоб сіяти паніку. Тому українців закликають реагувати на такого роду попередження зважено і спокійно. 

"Обережність не буде зайвою, бо ворог дійсно йде на будь-які заборонені гуманітарним правом та міжнародними конвенціями способи, щоб вбити або скалічити якнайбільше українців", — наголосили в InformNapalm. 

ОНОВЛЕНО

У Центрі протидії дезінформації, посилаючись на джерела у спецслужбах та Державній службі з надзвичайних ситуацій України, розповіли, що насправді окупанти не обробляють дрони, а підвішують до них отруйні "скиди". У ЦПД зауважили, що в одному з БпЛА виявили капсулу з концентрованою бойовою отруйною речовиною "CS" (іритант) — високотоксичною речовиною подразнювальної дії.

"Ворожі БпЛА можуть розкидати капсули з отруйною речовиною з метою ураження людей. Натомість інформація, поширена деякими медіа, що самі корпуси російських дронів обробляються отруйними речовинами, не підтверджується", — зауважили у ЦПД. 

[see_also ids="636627"]

Нагадаємо, російські війська почали застосовувати проти українців безпілотники, які під час прольоту над певною територією розкидають вибухонебезпечні предмети. Такі "скиди" знайшли після однієї з атак у Києві, Харкові та Сумській області.

«Позитивний новий крок зі Сполученими Штатами щодо угоди про економічне партнерство та створення фонду інвестицій у відбудову України. Наші технічні команди дуже ґрунтовно попрацювали разом над угодою — є суттєвий прогрес, юристи зробили правильні акценти у драфті угоди, дякую перемовникам в обох командах. Зараз ми домовились з Американською стороною зафіксувати цей позитив у відповідному меморандумі про наміри — найближчим часом готуємось завершити формалізацію угоди», – повідомила Свириденко у Facebook.

За її словами, команди ще працюватимуть над конкретними пунктами угоди. Однак, додала Свириденко, багато вже пропрацьовано і рівень угоди «має бути достатньо високим».

«Угода підлягатиме ратифікації у Верховній Раді України, надаватиме можливість інвестицій й розвитку в Україні, а також забезпечить умови для відчутного економічного зростання й України, і Сполучених Штатів», – зазначила Свириденко.

[see_also ids="636176"]

Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, нібито США та Україна вже цього тижня можуть підписати угоду про копалини. Щоправда, він вже робив подібну заяву минулого місяця. Зокрема, 27 березня міністр фінансів заявив, нібито Вашингтон сподівається  перейти до повних обговорень угоди про рідкісноземельні метали та, можливо, «навіть отримати підписи наступного тижня». 

Технічні консультації стосовно угоди про мінерали зі США відбулися за участю команд міністерств юстиції та економіки України 11-12 квітня у Вашингтоні. Як повідомляло ZN.UA очолював делегацію заступник міністра економіки та Торговий представник України Тарас Качка, а також участь брали заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак та заступник Міністра енергетики Микола Колісник. 

Агентство Reuters писало, що консультації відбувалися у «вкрай напруженій та антагоністичній атмосфері» через посилення умов, запропонованих адміністрацією президента США Дональда Трампа порівняно з попереднім варіантом документа. 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори технічних команд двох країн щодо угоди про корисні копалини були «позитивними». Віцепремʼєрка Ольга Стефанішина говорила, що під час зустрічі українська делегація передала американській стороні підготовлені Києвом пропозиції та чекає на продовження переговорів. 

Як писало ZN.UA, команда президента Зеленського почала взаємодію з командою Дональда Трампа з банальної пропозиції «смаколика» для Трампа ще до його виборів — під час візиту президента Зеленського у Trump Tower у вересні 2024 року. Однак це перетворилося на «угоду, яку неможливо перетравити» також через дії Зеленського та його команди. Про це пише Лана Зеркаль, Надзвичайний і Повноважний Посол, Член координаційної ради UAFP, у статті для ZN.UA -  «Чому «смаколики» для Трампа перетворилися на угоду, яку неможливо перетравити».

Зі 163 петицій про ветування закону, лише сім набрали 25 тисяч підписів. Саме така кількість підписів зобов’язує голову держави розглянути петицію та дати на неї відповідь. З цих семи президент відповів лише на чотири. Під час роботи парламенту попередньої каденції жодна петиція щодо вето закону не набрала 25 тисяч голосів. 

Так, Зеленський проігнорував петиції щодо ветування:

• скандального закону №5455 про містобудівну реформу, авторства голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк; 
• закону №4201 «Про обчислення часу» спікера парламенту Руслана Стефанчука;
• закону №12089 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», авторства «слуги народу» Ігоря Фірса.

[see_also ids="625468"]

«У часи війни, коли немає виборів, важливо, щоб західні партнери бачили, що у нас діють інструменти цифрової демократії. Президент не може на одні петиції відповідати, а інші ігнорувати, створюючи теплу ванну для Шуляк чи Стефанчука. Але маємо відзначити, що ці закони так і залишилися непідписаними. Тобто громадяни все одно домоглися результату і є випадки, коли петиції спрацьовують. А щодо петиції нащадка роду Терещенків – Мішеля Терещенка, який вимагав ветувати скандальний проєкт щодо обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, то президент її, на жаль, проігнорував. Лобізм недоброчесного бізнесу тут виявився в рази сильнішим і це при тому, що їхня петиція з вимогою підписати закон не набрала 25 тисяч голосів попри масштабну інформаційну кампанію із залученням реклами», – зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

За словами директорки Центру розвитку інновацій Катерини Іванченко, дані дослідження доводять, що українці успішно користуються таким інструментом як петиції. При чому зібрати голоси, необхідні для відповіді, громадяни можуть в досить короткий період.

«Вони здатні мобілізуватися і зібрати необхідні 25 тисяч голосів, коли тема дійсно резонансна, упродовж доби. Так було з петицією Олександра Ябчанки щодо ветування закону, який відновлював декларування лише частково. Так сталося і з петицією щодо ветування містобудівної «реформи». Але ці дві теми були на слуху. За законом строки на вето обмежені і становлять 15 календарних днів. У відповідних Положеннях йдеться, що треба 2 робочих дні на оприлюднення петицій і 3 робочі дні, аби петицію, яка набрала 25 000 голосів передали на розгляд. Тобто сам процедурний момент може забрати до 10 календарних днів. І ми вже бачимо, що у деяких випадках петиції щодо вето громадяни подають завчасно – до того, як парламент проголосує», – додала Іванченко.

«Голка» звернулася до офісу президента, аби в ОПУ невідкладно змінили положення, які впливають на терміни публікації та розгляду петицій щодо вето.

[see_also ids="625115"]

Зазначимо, що на рівні місцевої влади, першим фільтром щодо законності рішень місцевих рад є голова громади. У громадах також є механізм, який мав би контролювати дії місцевої влади. Мова йде про систему електронних петицій, які можуть бути сигналом про щодо сумнівних рішень. Однак на практиці петиції рідко працюють ефективно, пише Олександр Сергієнко у статті «Чи можна посадити місцеву раду на лаву підсудних, або Як зробити, щоб місцеві депутати не крали?».

"Сподіваюся, що вдасться придумати щось хороше (ЧУДОВЕ!) для Японії та США!", — написав Трамп у Truth Social.

[see_also ids="636584"]

Очолюють перемовини Мінфін та Міністерство торгівлі. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що Японія отримає пріоритет, бо Токіо швидко зробив крок вперед у питанні перемовин щодо тарифів. Він вважає, що з Японією та іншими союзниками вдасться досягнути домовленостей, щоб вони могли спільними зусиллями економічно тиснути тиск на Китай.

Bloomberg зазначає, що міністру економічного відновлення Японії Рьосеі Аказава треба буде укласти першу угоду зі США з того моменту, як Трамп запровадив проти близько 60 торгових партнерів нові тарифи. Пізніше президент оголосив про 90-денну відстрочку для проведення переговорів.

Нагадаємо, адміністрація президента Дональда Трампа хоче укласти 90 торгових угод за 90 днів. Проте експерти вказують, що виклики для швидкого вирішення торгової війни президента вже очевидні і досягти такого результату практично неможливо.

[see_also ids="632010"]

«Тепло перемагає — в Україні нарешті повіяв південний вітер, відступають нічні заморозки, а поле високого атмосферного тиску, яке пануватиме найближчим часом, забезпечить суху погоду без опадів. Ночі також стануть теплішими: спочатку в Україні буде +3…+8, наприклад, у ніч на 16 квітня, а наступної доби вже +5…+10. Такою буде синоптична картина впродовж усього тижня, і навіть довше: до +11 вночі, а вдень у межах +18…+24 по країні. Такий очікується й Великдень — теплий, сухий і з проясненнями. Лише трохи свіжіше буде у карпатському регіоні і на узбережжі морів: удень +14…+19», – розповіла вона.

Задощить наприкінці тижня лише у деяких західних областях, зокрема на Закарпатті.

Вітер змінив свій напрямок — тепер він віятиме переважно з півдня та південного сходу.

«Такий відчутний, весняний, але без поривів — у межах 7−12 м/с — у найближчі кілька днів, усе ж таки, буде відчуватися. Та дискомфорту він додавати не буде», — пояснила синоптикиня.

За наявними в Укргідрометцентру розрахунками, така ж погода зберігатиметься і на початку наступного тижня.

У столиці та області весь тиждень сухо, хіба що дещо хмарно буде 16 квітня.

Вночі 16 квітня прогнозують  +6…+8, вдень — близько +20. З 17 квітня вночі буде ще тепліше — вже +8…+10, вдень приблизно +20, а наприкінці тижня у регіоні навіть +21…+23 градуси.

Весна 2025 року очікується не лише теплою, а й посушливою, особливо у північних областях України, де за сезон опадів може випасти майже на третину менше від кліматичної норми. А якою може бути цьогорічна весна в Україні, розповіла Віра Балабух у статті «Зиму скасовано? Яку погоду готують нам весна та літо. Прогноз синоптика» на ZN.UA.

"В першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Ці країни у своїх суспільствах вже ментально подолали упередження щодо вихідців з інших країн і в достатньо рівній мірі залучають сирійців, пакистанців, українців тощо", — пояснив Гайдуцький під час інтерв'ю "РБК Україна", навівши приклад, що на заводі Scania у Швеції працюють вихідці з понад 50 країн світу.

Він продовжив, що східні країни ЄС, які сьогодні найбільше потерпають від нестачі недорогої робочої сили, вже швидкими темпами готують населення до мультикультурного суспільства і лібералізують свої законодавства.

"Тому в українцях будуть зацікавлені як ті, хто залучає мігрантів останні 50 років, так і ті, хто має прискоритись, щоб їхні заводи й фабрики й надалі працювали", — заявив експерт, пояснивши, що остання теза стосується насамперед Польщі, Угорщини та Словаччини — нових "промислових центрів" Східної Європи. 

[see_also ids="633937"]

Нагадаємо, директорка Інституту демографії та проблем якості життя Елла Лібанова вважає, що повернення в Україну усіх біженців, якщо це станеться, не змінить тренд на депопуляцію, який вже з'явився у нашій державі. Вона зауважила, що відкриті кордони для іммігрантів є єдиним варіантом вирішення цієї проблеми. 

За словами генерал-майора, військові походитимуть з різних полків данської армії. Вони їдуть, аби "отримати певний досвід", особливо Данію цікавить досвід України у війні дронів. Бойсен додав, що навчання відбудуться "на запрошення мого колеги, командувача української армії". 

[see_also ids="635243"]

"За 42 роки, які я прослужив у Збройних Силах, я не бачив, щоб усе рухалось так швидко, як зараз", — заявив він.

Командувач сухопутних військ Данії додав, що кількість курсів ще не встановлена, але планується, що і інструктори, і солдати відвідуватимуть курси тривалістю від одного до двох тижнів. Вони розпочнуться якнайшвидше, можливо вже цього літа.

Раніше посол України Олексій Макєєв у Німеччині заявляв, що Київ та Берлін вже обмінюються досвідом у сфері використання безпілотників. Він підкреслив, що Україна відкрита до навчань німецьких військових.

Коментарі Трампа щодо найсмертоноснішого російського удару в Україні цього року різко контрастують не лише з коментарями президента України Володимира Зеленського, — але й з його власним спеціальним представником Кітом Келлоггом. Келлог не став шукати виправдань, без вагань заявивши, що удар Росії по Сумах "перетинає будь-яку межу допустимого".

Кремль заперечує, що навмисно завдає ударів по мирному населенню, хоча це вважається воєнним злочином згідно з міжнародним правом. Однак численні задокументовані випадки свідчать про інше: удари по лікарнях, школах, пологових будинках, театрах — цей список можна продовжувати. Це — усталена воєнна тактика Москви, зазначає Джеймі Деттмер, редактор думок в POLITICO Europe.

[see_also ids="636619"]

За іншого керівництва в США, Пентагон не мав сумнівів у цьому. Американські військові ще у 2022 році зазначали, що "Росія навмисно завдає ударів по цивільній інфраструктурі та невійськовим об’єктах з метою спричинити страждання серед мирного населення та посіяти страх серед українців".

"Удар по Сумах не був помилкою, випадковістю або нещасним випадком. За своєю природою він вписується в давно відпрацьовану тактику Росії — завдавати ударів по центру міста двічі, так званим "подвійним ударом". Це коли за першим ударом, після паузи, слідує другий, з метою вбити або поранити рятувальників і служби швидкого реагування, які прибули на місце трагедії. У Вербну неділю друга ракета пролетіла через п'ять хвилин після першої. Це прораховано", — пише редактор.

Деттмер додає, що російські збройні сили вже давно відомі тактикою застосування подвійних ударів по містах і селищах. Вони неодноразово застосовували цю тактику в Сирії, завдаючи ударів по лікарнях, ринках і житлових будинках в Алеппо та Ідлібі, внаслідок чого загинули багато рятувальників з організації "Білі каски".

[see_also ids="636494"]

"Цей метод нагадує дії снайпера, який спочатку лише ранить солдата, щоб той покликав товаришів на допомогу — і ті потрапили в зону ураження, тільки реалізований у значно масштабнішому вигляді", — вважає редактор.

Саме так Путін вів війну і проти Чечні, коли був прем’єр-міністром: у 1999 році він очолив нищівну бомбардувальну кампанію, яка перетворила столицю Грозний на руїни та змусила понад 100 тисяч людей залишити свої домівки.

"Усе це добре задокументовано, тому те, що Трамп применшує значення того, що сталося, ймовірно, пояснюється бажанням уникнути прямої словесної конфронтації з Кремлем — він, схоже, досі сподівається, що Росія серйозно налаштована на мирні переговори. Але удар по Сумах — ще одне підтвердження того, що Путін лише тягне час і водить його за ніс, як і в усіх попередніх "переговорах", поки не отримає бажаного", — додає редактор.

[see_also ids="636451"]

Нагадаємо, що Ентоні Халпін, урядовий редактор Bloomberg, вважає, що ракетна атака на Суми показала безрезультатність зусиль Трампа щодо припинення війни. Він додає, що в Україні майже немає ознак того, що мирна угода близька.   

Свято називатиметься "День Овечкіна" і відзначатиметься 11 квітня:

"Ми об'єднуємося як вашингтонці, як хокейні вболівальники, як шанувальники "Великої вісімки", щоб привітати Ові з неймовірним досягненням і подякувати йому за виступи за "Вашингтон" протягом усієї кар'єри в НХЛ", - йдеться в указі.

Thank you, @MayorBowser, для того, щоб допомогти "Alex Ovechkin Day" a city-wide celebration this past Friday! #Gr8ness pic.twitter.com/a9uX60BMJh

- z - Washington Capitals (@Capitals) April 15, 2025

Нагадаємо, 11 квітня 39-річний Овечкін закинув 895 шайбу в кар'єрі і на один гол випередив Вейна Гретцкі, побивши легендарний бомбардирський рекорд канадця.

Російський хокеїст у 2017 році став засновником "Команда Путіна" – руху, який був створений на підтримку Володимира Путіна перед президентськими виборами 2018 року в РФ. При цьому НХЛ не запроваджувала санкції проти російських гравців після 24 лютого 2022 року.

[see_also ids="634257"]

Раніше повідомлялося про те, що директор ФБР особисто привітав росіянина Овечкіна із рекордом у НХЛ.

«У Раду викликали Міністра освіти Оксена Лісового (жартують в залі: з батьками до директора… і запрошення скинули у Viber чат)», – написав Железняк.

Причину, з якої міністра освіти і науки викликають до парламенту народний депутат не назвав.

[see_also ids="614856"]

Лісового вже викликали до Ради в лютому. Тоді депутати хотіли заслухати його щодо ситуації із зарплатами вчителів, вихователів, помічників вихователів, технічних працівників. Також повідомлялося, що ще  однією з причин, чому тоді вирішили викликати Лісового, стала «незадовільна робота МОН по імплементації Закону «Про дошкільну освіту».

Тоді виступаючи в Раді Лісовий зазначив, що існуюча система державного замовлення не задовольняє жодного з її учасників. За його словами, міністерство підготувало зміни до законодавства, які найближчим часом будуть внесені до парламенту.

Відповідно до запропонованих змін, після другого курсу студент зможе законтрактуватися і отримати підвищену стипендію, але матиме зобов'язання відпрацювати два роки в галузі.