Цей закон стосується дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня; дітей, які отримали тяжкі травми, потребують трансплантації органів, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність. Змінюється розмір допомоги таким групам дітей. Раніше вони отримували щомісячну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1854 грн у 2021 р.); згідно ж із прийнятим законом, ці категорії дітей отримуватимуть щомісячну допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку (на 1 грудня 2021 р. це 4200–5236 грн).

Цей закон звільняє частину вразливих категорій від сплати консульського збору при вчиненні нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України. Від сплати цього збору звільняються особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорій 1 і 2; особи з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю або їх представники; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та їх представників. Крім цього, якщо вищезазначені особи втратили закордонний паспорт, їм не доведеться платити консульський збір за оформлення нового закордонного паспорта. Ці ж норми стосуються й дітей віком до шістнадцяти років. Тобто якщо в міжнародній подорожі закордонний паспорт вашої дитини загубився — за його оформлення в дипломатичних установах України платити не потрібно.

Досить актуальний, у контексті сучасних безпекових викликів, закон. Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву. Якщо Росія почне повномасштабне вторгнення до України, ці складові спротиву мають завдати агресорові непоправних втрат і примусити зупинити вторгнення. Головну роль у дії спротиву має відігравати територіальна оборона. Закон описує, які органи влади і як саме мають організовувати територіальну оборону, рух опору та національний спротив, громадянам же варто звернути увагу на таке:

Закон «Про основи національного спротиву» передбачає створення територіальної оборони. Крім добровольців, до неї входитимуть військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, не варто забувати й про нову командно-штабну вертикаль. Тому передбачається збільшення максимальної чисельності Збройних Сил України з 250 000 осіб (з них 204 000 військовослужбовці) до 261 000 осіб (з них 215 000 військовослужбовці). Тобто відбулося збільшення на 11 тисяч військовослужбовців, яких планується залучити до територіальної оборони.

Зміст цього закон зводиться до того, що земельна ділянка і будинок (нерухоме майно), що розміщений на цій земельній ділянці, мають продаватися лише разом. Тобто не можна буде продати/купити тільки землю (без будинку) або тільки будинок (без землі), — вони обов’язково ітимуть у комплекті. Причиною прийняття такого закону вказується невідповідність норм Земельного та Цивільного кодексів реальній практиці.

Для абсолютної більшості українців введення в дію цього закону мало що змінить. Зміни торкнуться первинних водокористувачів — тих, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів і водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Первинні водокористувачі муситимуть укладати договори з підприємствами, котрі забезпечують постачання води до каналів та водосховищ. Це допоможе наповнити бюджети управління каналів Держводагентства за рахунок великих підприємств, які споживають багато води, щоби потім витратити ці кошти на модернізацію обладнання і надалі забезпечити безперебійну подачу води.

Ще один великий закон на 123 сторінки, докладно описати який кількома абзацами не вдасться.

Цей закон зі 128 статей на 222 сторінках докладно описує правила функціонування електронних комунікацій, тому зупинимося на найважливіших для більшості громадян — користувачів послуг електронних комунікаційних послуг — положеннях. Закон пропонує такі зміни:

Закон збільшує розміри пенсії для ліквідаторів та осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Для дітей з інвалідністю та осіб із інвалідністю ІІІ категорії мінімальний розмір пенсії становитиме 3700 грн, для ІІ категорії — 4800 грн, для І категорії — 6000 грн. Крім того, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю, незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу. Також встановлюється мінімальний розмір загальних пенсійних виплат, із прив’язкою до середньої заробітної плати. Для І категорії це 100%, для ІІ категорії — 80%, для ІІІ категорії — 60% середньої заробітної плати в Україні. Тобто якщо загальний розмір пенсійних виплат не сягає вищезазначеного рівня, держава доплачує різницю.

Житло осіб із інвалідністю має бути пристосоване для їх безперешкодного доступу (це мають забезпечити органи місцевого самоврядування або організації, у чиєму віданні перебуває житловий фонд). Якщо житло особи з інвалідністю не має безперешкодного доступу для такої особи і такий доступ не може бути забезпечений, то житло мають замінити. Таку заміну мають забезпечити органи місцевого самоврядування. Нове житло повинне відповідати вимогам безперешкодного доступу. Цей закон має полегшити життя особам із інвалідністю. Побоювання викликає лише його впровадження, а саме наявність бажання та ресурсів у органів місцевого самоврядування забезпечити безперешкодний доступ особам з інвалідністю до власного житла.

Закон має на меті спростити процедуру приєднання до електромереж, що, своєю чергою, має полегшити ведення бізнесу (цей закон стосується насамперед підприємців) та збільшити інвестиційну привабливість України. Цей закон уже є чинним, однак реально він почне діяти лише у 2022 році, адже уряд повинен привести у відповідність свої підзаконні нормативно-правові акти та розробити програмне забезпечення. Крім того, частина положень почне діяти з 2023 р. Законопроєкт пропонує такі основні новації:

Результати прийняття цього закону українці навряд чи відчують у 2022 році, адже закон спрямований насамперед на стимулювання виробництва. Законом передбачено звільнення (терміном на 15 років) від ПДВ та від податку на прибуток підприємств, що виробляють електродвигуни, акумулятори для електротранспорту, зарядні пристрої для них. ПДВ також не треба сплачувати при ввезенні обладнання для виробництва електротранспорту. Такі заходи мають стимулювати виробництво електротранспорту чи його комплектуючих, а також зниження собівартості. Це, своєю чергою, має знизити ціну на електротранспорт. Тому можна очікувати, що через 5–10 років на українських шляхах побільшає електробусів, а можливо навіть з’являться українські легкові електромобілі.

Зміни, які торкнуться громадян України вже у 2022-му, — продовження терміну звільнення від сплати ПДВ при ввезення електромобілів до 2026 року. Додатково, до 2026 року, від сплати ПДВ звільнили ввезення автомобілів, які працюють виключно на стисненому природному газі метані, скрапленому природному газі метані або біогазі. Тому якщо ви не вірите в перспективи створення української Tesla, то маєте ще п’ять років, аби купити електромобіль закордонного виробництва за зниженими цінами.

Цей закон доповнює попередній, однак спрямований він лише на підприємства. Для стимулювання створення виробництва електротранспорту відповідні підприємства звільняються від сплати ввізного мита при імпорті обладнання, яке використовується для виробництва:

• електротранспорту;
• транспорту, що працює на стисненому природному газі метані, скрапленому природному газі метані або біогазі;
• вагонів для трамваїв та метро.

Цей закон забороняє розміщувати рекламу, яка є дискримінаційною за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання. Заборонено буде також розміщувати рекламу, що є дискримінаційною за ознакою статі або містить стереотипні чоловічі та жіночі ролі, зокрема використовувати зображення сексуального характеру. За порушення передбачено штраф у 10 мінімальних зарплат. Тепер українці менше бачитимуть у рекламі оголені тіла і не будуть обманюватися маскуванням неякісних товарів принадами жіночих чи чоловічих тіл.

Зазначений закон теж навряд чи вплине на більшість громадян. Наукові парки — це господарські товариства, серед засновників яких є заклади вищої освіти або наукові установи. Їм дозволено залучати кредити і гранти, а їх засновниками можуть виступати іноземні юридичні особи. Ще одна новація — тепер науковим паркам не потрібне погодження від виконавчої влади. Наукові парки зможуть також орендувати приміщення у ВНЗ та наукових установ на пільгових умовах. Чи допоможуть наукові парки поліпшити стан української науки — покаже час.

Гучний закон, що, як обіцяє президент, має допомогти йому в нелегкій боротьбі з олігархами. Чи справді така новація допоможе в цій боротьбі? Основні положення закону зводяться до:

Головні новації, які стосуються дитячого харчування:

Цей новий закон також впроваджує багато новацій для ринку банків та небанківських фінансових установ. Однак більшість цих змін стосуються внутрішньобанківських систем і процедур. Користувачам же платіжних послуг слід звернути увагу на таке:Головні новації, які стосуються дитячого харчування:

На відміну від інших законів, цей закон хоч і набирає чинності в серпні 2022 р., однак повноцінно почне діяти лише в середині 2023 р., адже уряд має один рік для того, щоб розробити підзаконні нормативно-правові акти на виконання зазначеного закону. Більшості громадян закон стосується лише опосередковано: він має знизити ризики аварій на небезпечних об’єктах і таким чином підвищити безпеку громадян. Для цього законом передбачено: процедура ідентифікації небезпечних об’єктів, їх віднесення до 1, 2 чи 3 класу небезпеки, зобов’язання звітувати про наявність небезпечних об’єктів, розробка планів локалізації та ліквідації аварій. Для найбільш небезпечних об’єктів плани реагування на надзвичайні ситуації мають затверджуватися органами місцевого самоврядування.