Аневризми планети
Де може статися конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Світ безсило спостерігає за обстрілами Запорізької АЕС, із жахом думаючи про можливість нової ядерної катастрофи в центрі Європи.
Тимчасове відключення реакторів ЗАЕС від енергомережі, що відбулося днями, лише посилює тривожне очікування катаклізму, який може статися будь-якої хвилини. Адже якщо Росія демонструє безвідповідальність, не дотримуючись міжнародних правил гри та шантажуючи вибухом атомної електростанції у прагненні сісти за стіл переговорів, то міжнародні організації — ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ та інші — демонструють безпорадність, дуже слабко реагуючи на загрозу.
З 24 лютого ми ввійшли у світ, де чорні лебеді стали нормою. І сьогодні будь-який конфлікт, що триває роками, а то й десятиліттями, може стати смертельною аневризмою для ослабленого організму планети. Йому важко протистояти, оскільки в моменти кризи міжнародні організації виявляються безпорадними, політичні лідери Заходу — часто нерішучими, а політики країн третього світу взагалі ледве помічають порушення міжнародного права.
Тимчасове відключення реакторів ЗАЕС від енергомережі, що відбулося днями, лише посилює тривожне очікування катаклізму, який може статися будь-якої хвилини. Адже якщо Росія демонструє безвідповідальність, не дотримуючись міжнародних правил гри та шантажуючи вибухом атомної електростанції у прагненні сісти за стіл переговорів, то міжнародні організації — ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ та інші — демонструють безпорадність, дуже слабко реагуючи на загрозу.
З 24 лютого ми ввійшли у світ, де чорні лебеді стали нормою. І сьогодні будь-який конфлікт, що триває роками, а то й десятиліттями, може стати смертельною аневризмою для ослабленого організму планети. Йому важко протистояти, оскільки в моменти кризи міжнародні організації виявляються безпорадними, політичні лідери Заходу — часто нерішучими, а політики країн третього світу взагалі ледве помічають порушення міжнародного права.
Світ безсило спостерігає за обстрілами Запорізької АЕС, із жахом думаючи про можливість нової ядерної катастрофи в центрі Європи.
Тимчасове відключення реакторів ЗАЕС від енергомережі, що відбулося днями, лише посилює тривожне очікування катаклізму, який може статися будь-якої хвилини. Адже якщо Росія демонструє безвідповідальність, не дотримуючись міжнародних правил гри та шантажуючи вибухом атомної електростанції у прагненні сісти за стіл переговорів, то міжнародні організації — ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ та інші — демонструють безпорадність, дуже слабко реагуючи на загрозу.
З 24 лютого ми ввійшли у світ, де чорні лебеді стали нормою. І сьогодні будь-який конфлікт, що триває роками, а то й десятиліттями, може стати смертельною аневризмою для ослабленого організму планети. Йому важко протистояти, оскільки в моменти кризи міжнародні організації виявляються безпорадними, політичні лідери Заходу — часто нерішучими, а політики країн третього світу взагалі ледве помічають порушення міжнародного права.
Тимчасове відключення реакторів ЗАЕС від енергомережі, що відбулося днями, лише посилює тривожне очікування катаклізму, який може статися будь-якої хвилини. Адже якщо Росія демонструє безвідповідальність, не дотримуючись міжнародних правил гри та шантажуючи вибухом атомної електростанції у прагненні сісти за стіл переговорів, то міжнародні організації — ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ та інші — демонструють безпорадність, дуже слабко реагуючи на загрозу.
З 24 лютого ми ввійшли у світ, де чорні лебеді стали нормою. І сьогодні будь-який конфлікт, що триває роками, а то й десятиліттями, може стати смертельною аневризмою для ослабленого організму планети. Йому важко протистояти, оскільки в моменти кризи міжнародні організації виявляються безпорадними, політичні лідери Заходу — часто нерішучими, а політики країн третього світу взагалі ледве помічають порушення міжнародного права.
Російсько-українська війна — не єдина аневризма планети. А де ще утворилися «розширення судин» і «стоншення стінок», здатні одного разу прорватися, розлитися великою кров'ю та стати фатальними для всієї Землі? Де може статися чергова карибська чи берлінська криза?
ZN.UA підготувало стислий огляд конфліктів у світі. Кожен із них може перерости в повномасштабні бойові дії із застосуванням ядерної зброї, наслідки яких — перебої з постачанням енергоносіїв, розрив глобальних інфраструктурних ланцюгів, зростання цін на товари, падіння рівня життя, потоки біженців — будуть відчутними в усьому світі. Для нашої ж країни наслідків ще більше, адже кожна нова криза відвертає увагу світової спільноти від війни Росії проти України, примушуючи США і ЄС переспрямовувати частину своїх дипломатичних і військових ресурсів із російсько-українського фронту на кліпування чергової «аневризми», яка загрожує паралізувати планету.
ZN.UA підготувало стислий огляд конфліктів у світі. Кожен із них може перерости в повномасштабні бойові дії із застосуванням ядерної зброї, наслідки яких — перебої з постачанням енергоносіїв, розрив глобальних інфраструктурних ланцюгів, зростання цін на товари, падіння рівня життя, потоки біженців — будуть відчутними в усьому світі. Для нашої ж країни наслідків ще більше, адже кожна нова криза відвертає увагу світової спільноти від війни Росії проти України, примушуючи США і ЄС переспрямовувати частину своїх дипломатичних і військових ресурсів із російсько-українського фронту на кліпування чергової «аневризми», яка загрожує паралізувати планету.
Російсько-українська війна — не єдина аневризма планети. А де ще утворилися «розширення судин» і «стоншення стінок», здатні одного разу прорватися, розлитися великою кров'ю та стати фатальними для всієї Землі? Де може статися чергова карибська чи берлінська криза?
ZN.UA підготувало стислий огляд конфліктів у світі. Кожен із них може перерости в повномасштабні бойові дії із застосуванням ядерної зброї, наслідки яких — перебої з постачанням енергоносіїв, розрив глобальних інфраструктурних ланцюгів, зростання цін на товари, падіння рівня життя, потоки біженців — будуть відчутними в усьому світі. Для нашої ж країни наслідків ще більше, адже кожна нова криза відвертає увагу світової спільноти від війни Росії проти України, примушуючи США і ЄС переспрямовувати частину своїх дипломатичних і військових ресурсів із російсько-українського фронту на кліпування чергової «аневризми», яка загрожує паралізувати планету.
ZN.UA підготувало стислий огляд конфліктів у світі. Кожен із них може перерости в повномасштабні бойові дії із застосуванням ядерної зброї, наслідки яких — перебої з постачанням енергоносіїв, розрив глобальних інфраструктурних ланцюгів, зростання цін на товари, падіння рівня життя, потоки біженців — будуть відчутними в усьому світі. Для нашої ж країни наслідків ще більше, адже кожна нова криза відвертає увагу світової спільноти від війни Росії проти України, примушуючи США і ЄС переспрямовувати частину своїх дипломатичних і військових ресурсів із російсько-українського фронту на кліпування чергової «аневризми», яка загрожує паралізувати планету.
Зміст
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Марення про «прекрасний острів»
Вид на місто Сямень (КНР) та острів Цзіньмень (контрольований Тайванем) у Південно-Китайському морі, 2 лютого 2021 р.
(Photo: An Rong Xu / Getty Images)
Із 1950 року комуністична Китайська Народна Республіка намагається відновити свій суверенітет над Тайванем, що є уламком Китайської Республіки. Самих же тайванців цілком влаштовує нинішній статус. Згідно з опитуванням тайванського Державного університету Чженчжі, проведеним у червні 2022 року, лише 5,2% жителів острова хочуть його незалежності, 1,3% опитаних виступають за об'єднання з материковим Китаєм, а 93,5% — цілком влаштовує статус-кво.
Однак якщо раніше китайське керівництво робило ставку на мирне приєднання Тайваню, то останніми роками дедалі частіше обговорюється перспектива реалізації Пекіном військового сценарію встановлення контролю над островом.
Із 1950 року комуністична Китайська Народна Республіка намагається відновити свій суверенітет над Тайванем, що є уламком Китайської Республіки. Самих же тайванців цілком влаштовує нинішній статус. Згідно з опитуванням тайванського Державного університету Чженчжі, проведеним у червні 2022 року, лише 5,2% жителів острова хочуть його незалежності, 1,3% опитаних виступають за об'єднання з материковим Китаєм, а 93,5% — цілком влаштовує статус-кво.
Однак якщо раніше китайське керівництво робило ставку на мирне приєднання Тайваню, то останніми роками дедалі частіше обговорюється перспектива реалізації Пекіном військового сценарію встановлення контролю над островом.
Такий крок загрожує перерости у пряме збройне зіткнення між США та КНР, оскільки Вашингтон узяв на себе зобов'язання щодо захисту Тайбея. Така перспектива вкрай небезпечна, бо обидві країни мають ядерну зброю.
Однак для світової спільноти конфлікт навколо острова означає не тільки загрозу ядерної війни. Тайвань, 19-та за величиною економіка світу, відіграє важливу роль у створенні комп'ютерів, смартфонів та інших високотехнологічних пристроїв: на острові виробляється понад 50% усіх напівпровідників у світі. Тому конфлікт не тільки став би гуманітарною катастрофою (на Тайвані проживає 23 мільйони людей), а й серйозно вдарив би по світовій економіці.
Однак для світової спільноти конфлікт навколо острова означає не тільки загрозу ядерної війни. Тайвань, 19-та за величиною економіка світу, відіграє важливу роль у створенні комп'ютерів, смартфонів та інших високотехнологічних пристроїв: на острові виробляється понад 50% усіх напівпровідників у світі. Тому конфлікт не тільки став би гуманітарною катастрофою (на Тайвані проживає 23 мільйони людей), а й серйозно вдарив би по світовій економіці.
Такий крок загрожує перерости у пряме збройне зіткнення між США та КНР, оскільки Вашингтон узяв на себе зобов'язання щодо захисту Тайбея. Така перспектива вкрай небезпечна, бо обидві країни мають ядерну зброю.
Однак для світової спільноти конфлікт навколо острова означає не тільки загрозу ядерної війни. Тайвань, 19-та за величиною економіка світу, відіграє важливу роль у створенні комп'ютерів, смартфонів та інших високотехнологічних пристроїв: на острові виробляється понад 50% усіх напівпровідників у світі. Тому конфлікт не тільки став би гуманітарною катастрофою (на Тайвані проживає 23 мільйони людей), а й серйозно вдарив би по світовій економіці.
Однак для світової спільноти конфлікт навколо острова означає не тільки загрозу ядерної війни. Тайвань, 19-та за величиною економіка світу, відіграє важливу роль у створенні комп'ютерів, смартфонів та інших високотехнологічних пристроїв: на острові виробляється понад 50% усіх напівпровідників у світі. Тому конфлікт не тільки став би гуманітарною катастрофою (на Тайвані проживає 23 мільйони людей), а й серйозно вдарив би по світовій економіці.
Завод з виробництва 12-дюймових пластин UMC у Тайнаньському науковому парку на півдні Тайваню. 28 квітня 2006 р.
(Photo: Sam Yeh/AFP via Getty Images)
(Photo: Sam Yeh/AFP via Getty Images)
Загалом, китаїсти схиляються до думки, що в найближчі кілька років Пекін утримається від воєнної операції, обмежившись економічним тиском на Тайбей, що, своєю чергою, може призвести до соціальних і політичних протестів на острові. Однак і цей сценарій не виключає збройного зіткнення Пекіна та Вашингтона.
Загалом, китаїсти схиляються до думки, що в найближчі кілька років Пекін утримається від воєнної операції, обмежившись економічним тиском на Тайбей, що, своєю чергою, може призвести до соціальних і політичних протестів на острові. Однак і цей сценарій не виключає збройного зіткнення Пекіна та Вашингтона.
«Характер і масштаби військового втручання США залежатимуть від дій Китаю. Економічна блокада Тайваню — найімовірніший сценарій, який може призвести до поставок додаткової зброї, економічних санкцій, за якими піде військове зіткнення з китайськими літаками та військовими кораблями. Японія, Велика Британія й Австралія також, імовірно, братимуть у цьому участь».
Алан Кафруні
професор у галузі міжнародних відносин Коледжу Гамільтона
Ну, а поки що Пекін має намір регулярно проводити навчання біля берегів Тайваню, демонструючи, що «прекрасний острів» є частиною Китаю, а у Вашингтона — «ослаблений геополітичний вплив».
Ну, а поки що Пекін має намір регулярно проводити навчання біля берегів Тайваню, демонструючи, що «прекрасний острів» є частиною Китаю, а у Вашингтона — «ослаблений геополітичний вплив».
Напередодні масштабних військових навчань біля берегів Тайваню, оголошених після візиту спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до Тайбей, китайські військові гелікоптери пролітають повз остров Пінтань (КНР), 4 серпня 2022 р.
(Photo: HECTOR RETAMAL/AFP via Getty Images)
(Photo: HECTOR RETAMAL/AFP via Getty Images)
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Штат індо-пакистанського розбрату
Мусульмани на акції протесту після загибелі підлітка Західа Фарука 5 лютого 2010 року на околиці Шрінагара (Кашмір, Індія).
(Photo: Daniel Berehulak/Getty Images)
(Photo: Daniel Berehulak/Getty Images)
Якщо експерти сумніваються в тому, що прикордонні сутички між Індією та Китаєм переростуть у найближчому майбутньому в щось більше, то ймовірність війни між Індією і Пакистаном аналітики оцінюють значно вище.
Якщо експерти сумніваються в тому, що прикордонні сутички між Індією та Китаєм переростуть у найближчому майбутньому в щось більше, то ймовірність війни між Індією і Пакистаном аналітики оцінюють значно вище.
Ілюстрація: ZN.UA
Індо-пакистанський конфлікт триває з часу отримання незалежності Індією і Пакистаном у 1947 році. Основна причина конфлікту — суперечка щодо приналежності Кашміру. Країни воювали тричі — у 1947–1949 роках, у 1965-му і 1971-му. (Правда, третя індо-пакистанська війна була через Бангладеш, а не Кашмір). Водночас траплялися прикордонні сутички. Востаннє великий конфлікт стався в лютому 2019 року.
Оскільки в індійському й пакистанському суспільствах популярні настрої реваншизму, будь-яка сутичка на кордоні може швидко перерости в повномасштабні бойові дії. Ситуацію погіршує те, що в індійській частині Кашміру, населеній переважно мусульманами, панують сильні сепаратистські настрої. Їх підживлює високий рівень безробіття. Тому в штаті постійно відбуваються безлади, що призводять до масових жертв.
У світі з тривогою спостерігають за індо-пакистанським протистоянням, оскільки воно впливає не тільки на стабільність Південної Азії. Одна з причин — конфлікт має релігійну основу, і тому в нього можуть бути втягнуті інші мусульманські країни. Друга — Індія й Пакистан — це ядерні держави. А навіть локальний збройний конфлікт між державами, які володіють ядерною зброєю, страшний своєю непередбачуваністю.
Оскільки в індійському й пакистанському суспільствах популярні настрої реваншизму, будь-яка сутичка на кордоні може швидко перерости в повномасштабні бойові дії. Ситуацію погіршує те, що в індійській частині Кашміру, населеній переважно мусульманами, панують сильні сепаратистські настрої. Їх підживлює високий рівень безробіття. Тому в штаті постійно відбуваються безлади, що призводять до масових жертв.
У світі з тривогою спостерігають за індо-пакистанським протистоянням, оскільки воно впливає не тільки на стабільність Південної Азії. Одна з причин — конфлікт має релігійну основу, і тому в нього можуть бути втягнуті інші мусульманські країни. Друга — Індія й Пакистан — це ядерні держави. А навіть локальний збройний конфлікт між державами, які володіють ядерною зброєю, страшний своєю непередбачуваністю.
Індо-пакистанський конфлікт триває з часу отримання незалежності Індією і Пакистаном у 1947 році. Основна причина конфлікту — суперечка щодо приналежності Кашміру. Країни воювали тричі — у 1947–1949 роках, у 1965-му і 1971-му. (Правда, третя індо-пакистанська війна була через Бангладеш, а не Кашмір). Водночас траплялися прикордонні сутички. Востаннє великий конфлікт стався в лютому 2019 року.
Оскільки в індійському й пакистанському суспільствах популярні настрої реваншизму, будь-яка сутичка на кордоні може швидко перерости в повномасштабні бойові дії. Ситуацію погіршує те, що в індійській частині Кашміру, населеній переважно мусульманами, панують сильні сепаратистські настрої. Їх підживлює високий рівень безробіття. Тому в штаті постійно відбуваються безлади, що призводять до масових жертв.
У світі з тривогою спостерігають за індо-пакистанським протистоянням, оскільки воно впливає не тільки на стабільність Південної Азії. Одна з причин — конфлікт має релігійну основу, і тому в нього можуть бути втягнуті інші мусульманські країни. Друга — Індія й Пакистан — це ядерні держави. А навіть локальний збройний конфлікт між державами, які володіють ядерною зброєю, страшний своєю непередбачуваністю.
Оскільки в індійському й пакистанському суспільствах популярні настрої реваншизму, будь-яка сутичка на кордоні може швидко перерости в повномасштабні бойові дії. Ситуацію погіршує те, що в індійській частині Кашміру, населеній переважно мусульманами, панують сильні сепаратистські настрої. Їх підживлює високий рівень безробіття. Тому в штаті постійно відбуваються безлади, що призводять до масових жертв.
У світі з тривогою спостерігають за індо-пакистанським протистоянням, оскільки воно впливає не тільки на стабільність Південної Азії. Одна з причин — конфлікт має релігійну основу, і тому в нього можуть бути втягнуті інші мусульманські країни. Друга — Індія й Пакистан — це ядерні держави. А навіть локальний збройний конфлікт між державами, які володіють ядерною зброєю, страшний своєю непередбачуваністю.
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
«Ядерна парасолька» сімейства Кімів
Активіст Міжнародної кампанії за скасування ядерної зброї в масці із зображенням лідера Північної Кореї Кім Чен Ина позує поруч із макетом ядерної бомби під час акції протесту біля посольства Північної Кореї у Берліні, 13 вересня 2017 р.
(Photo: Omer Messinger/Getty Images)
(Photo: Omer Messinger/Getty Images)
«38 паралель» — один із небагатьох реліктів холодної війни, що залишилися від часів протистояння СРСР і США. Вона з’явилася як умовний кордон у 1945 році й після війни у 1950–1953 роках демілітаризованою зоною розділяє Корейський півострів на дві частини — тоталітарну злиденну Північ та демократичний багатий Південь. Дві Кореї формально досі перебувають у стані війни, оскільки війна 1950–1953 років закінчилася підписанням перемир'я, а не миру. І обидві країни декларують готовність до об'єднання.
«38 паралель» — один із небагатьох реліктів холодної війни, що залишилися від часів протистояння СРСР і США. Вона з’явилася як умовний кордон у 1945 році й після війни у 1950–1953 роках демілітаризованою зоною розділяє Корейський півострів на дві частини — тоталітарну злиденну Північ та демократичний багатий Південь. Дві Кореї формально досі перебувають у стані війни, оскільки війна 1950–1953 років закінчилася підписанням перемир'я, а не миру. І обидві країни декларують готовність до об'єднання.
Напруженість на Корейському півострові великою мірою викликана тим, що Пхеньян володіє ядерною зброєю, а глава Північної Кореї Кім Чен Ин неодноразово заявляв про готовність використати ядерну зброю в потенційних військових конфліктах зі Сполученими Штатами та Південною Кореєю. Втім, аналітики вважають: хоча північнокорейський лідер часто погрожує суперникам ядерною зброєю, малоймовірно, що він застосує її першим проти США і їхніх союзників — Південної Кореї та Японії.
Напруженість на Корейському півострові великою мірою викликана тим, що Пхеньян володіє ядерною зброєю, а глава Північної Кореї Кім Чен Ин неодноразово заявляв про готовність використати ядерну зброю в потенційних військових конфліктах зі Сполученими Штатами та Південною Кореєю. Втім, аналітики вважають: хоча північнокорейський лідер часто погрожує суперникам ядерною зброєю, малоймовірно, що він застосує її першим проти США і їхніх союзників — Південної Кореї та Японії.
Безумовно, за цими погрозами стоїть бажання Кіма III виторгувати в міжнародної спільноти фінансові та політичні преференції в ситуації, коли КНДР переживає економічну кризу. Наявність же ядерної зброї — гарантія, що ніхто у світі не спробує його повалити, організувавши операцію спецназу. Проблема в тому, що володіння ядерною зброєю може підштовхнути Пхеньян прийняти рішення про початок військової операції з возз'єднання двох частин Кореї.
І тут багато що залежатиме не тільки від позиції Сполучених Штатів, які мають зобов'язання захищати Республіку Корея згідно з Договором про взаємну оборону, а й союзників Північної Кореї — Китаю (на який зав'язано 90% усієї зовнішньої торгівлі КНДР) та Росії.
І тут багато що залежатиме не тільки від позиції Сполучених Штатів, які мають зобов'язання захищати Республіку Корея згідно з Договором про взаємну оборону, а й союзників Північної Кореї — Китаю (на який зав'язано 90% усієї зовнішньої торгівлі КНДР) та Росії.
Безумовно, за цими погрозами стоїть бажання Кіма III виторгувати в міжнародної спільноти фінансові та політичні преференції в ситуації, коли КНДР переживає економічну кризу. Наявність же ядерної зброї — гарантія, що ніхто у світі не спробує його повалити, організувавши операцію спецназу. Проблема в тому, що володіння ядерною зброєю може підштовхнути Пхеньян прийняти рішення про початок військової операції з возз'єднання двох частин Кореї.
І тут багато що залежатиме не тільки від позиції Сполучених Штатів, які мають зобов'язання захищати Республіку Корея згідно з Договором про взаємну оборону, а й союзників Північної Кореї — Китаю (на який зав'язано 90% усієї зовнішньої торгівлі КНДР) та Росії.
І тут багато що залежатиме не тільки від позиції Сполучених Штатів, які мають зобов'язання захищати Республіку Корея згідно з Договором про взаємну оборону, а й союзників Північної Кореї — Китаю (на який зав'язано 90% усієї зовнішньої торгівлі КНДР) та Росії.
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Небезпечний іранський атом
Урочистості з нагоди 42-ї річниці Ісламської революції. Площа Азаді (Свободи) у Тегерані, 10 лютого 2021 р.
(Photo: STR/AFP via Getty Images)
(Photo: STR/AFP via Getty Images)
Протистояння Ірану та Ізраїлю триває вже не одне десятиліття.
Від моменту перемоги Ісламської революції 1979 року Тегеран оголосив Ізраїльську державу «малим сатаною» і говорив про необхідність його знищення. Відтоді в Тель-Авіва викликають побоювання і геополітичні амбіції Ірану, і його активність у регіоні — Лівані, Сирії, Ємені, а також підтримка Тегераном різних радикальних ісламських угруповань. І, звісно ж, перспектива появи в Ісламської республіки ядерних боєголовок та засобів їх доставки.
Ядерний Іран становить загрозу не тільки для безпеки Ізраїлю, який у свою чергу володіє ядерною зброєю. Поява атомної бомби в Тегерана може призвести до того, що приклад з іранців візьмуть і монархії Перської затоки. Насамперед давній суперник Ірану — Саудівська Аравія.
Протистояння Ірану та Ізраїлю триває вже не одне десятиліття.
Від моменту перемоги Ісламської революції 1979 року Тегеран оголосив Ізраїльську державу «малим сатаною» і говорив про необхідність його знищення. Відтоді в Тель-Авіва викликають побоювання і геополітичні амбіції Ірану, і його активність у регіоні — Лівані, Сирії, Ємені, а також підтримка Тегераном різних радикальних ісламських угруповань. І, звісно ж, перспектива появи в Ісламської республіки ядерних боєголовок та засобів їх доставки.
Ядерний Іран становить загрозу не тільки для безпеки Ізраїлю, який у свою чергу володіє ядерною зброєю. Поява атомної бомби в Тегерана може призвести до того, що приклад з іранців візьмуть і монархії Перської затоки. Насамперед давній суперник Ірану — Саудівська Аравія.
Під час липневого турне президента США на Близький Схід Джо Байден і прем'єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід підписали спільне зобов'язання — «Єрусалимську декларацію» — про протидію Тегеранові в його прагненні розробити ядерну зброю.
«Гірше за Іран у його нинішньому вигляді може бути лише Іран, який володіє ядерною зброєю», — заявив Байден. І допустив «на крайній випадок» можливість застосування сили проти Ісламської республіки, щоб не дозволити їй створити ядерну зброю.
Під час липневого турне президента США на Близький Схід Джо Байден і прем'єр-міністр Ізраїлю Яїр Лапід підписали спільне зобов'язання — «Єрусалимську декларацію» — про протидію Тегеранові в його прагненні розробити ядерну зброю.
«Гірше за Іран у його нинішньому вигляді може бути лише Іран, який володіє ядерною зброєю», — заявив Байден. І допустив «на крайній випадок» можливість застосування сили проти Ісламської республіки, щоб не дозволити їй створити ядерну зброю.
«Іран — проблема всього світу, а не тільки окрема проблема Держави Ізраїль. Ми можемо завдати удару для стримування атома».
Бені Ганц
Міністр оборони Ізраїлю
Про те, що Ізраїль готовий атакувати Іран, аби зупинити розвиток іранської ядерної програми, у Тель-Авіві говорили багатократно.
Донедавна сценарій повномасштабної війни експерти не відкидали, але вважали його малореалістичним. Хоча б тому, що країни не мають спільного кордону. Швидше вже Ізраїль активізує диверсійно-розвідувальні операції, а Іран завдаватиме ударів по «малому сатані», використовуючи проксі-сили. І ця «тіньова гра» може бути дуже інтенсивною й тривалою.
Однак напередодні підписання угоди щодо іранської ядерної програми заговорили і про песимістичний сценарій. Це пов'язують із наміром Тель-Авіва добитися від Тегерана згоди на підписання нової довгострокової ядерної угоди за одночасної відмови іранців від своєї вимоги зняти з Ісламської республіки міжнародні санкції. Щоб отримати від Ірану добро на невигідну для нього угоду, Вашингтон повинен погрожувати війною Тегерану. Якщо ж ця загроза не вплине, то Ізраїль добиватиметься, щоб Сполучені Штати завдали удару по іранським ядерним об'єктам.
Подібний розвиток подій найменше потрібний Україні.
Не зацікавлені в новому масштабному військовому конфлікті на Близькому Сході ні регіональні, ні глобальні гравці. Адже реалізація такого апокаліптичного сценарію означатиме не тільки гуманітарну та екологічну катастрофу, зростання цін на нафту та газ, а й дестабілізацію всього регіону, оскільки сколихнеться весь мусульманський і арабський світ. А стійкість монархій Перської затоки — лише видима.
Однак напередодні підписання угоди щодо іранської ядерної програми заговорили і про песимістичний сценарій. Це пов'язують із наміром Тель-Авіва добитися від Тегерана згоди на підписання нової довгострокової ядерної угоди за одночасної відмови іранців від своєї вимоги зняти з Ісламської республіки міжнародні санкції. Щоб отримати від Ірану добро на невигідну для нього угоду, Вашингтон повинен погрожувати війною Тегерану. Якщо ж ця загроза не вплине, то Ізраїль добиватиметься, щоб Сполучені Штати завдали удару по іранським ядерним об'єктам.
Подібний розвиток подій найменше потрібний Україні.
Не зацікавлені в новому масштабному військовому конфлікті на Близькому Сході ні регіональні, ні глобальні гравці. Адже реалізація такого апокаліптичного сценарію означатиме не тільки гуманітарну та екологічну катастрофу, зростання цін на нафту та газ, а й дестабілізацію всього регіону, оскільки сколихнеться весь мусульманський і арабський світ. А стійкість монархій Перської затоки — лише видима.
Донедавна сценарій повномасштабної війни експерти не відкидали, але вважали його малореалістичним. Хоча б тому, що країни не мають спільного кордону. Швидше вже Ізраїль активізує диверсійно-розвідувальні операції, а Іран завдаватиме ударів по «малому сатані», використовуючи проксі-сили. І ця «тіньова гра» може бути дуже інтенсивною й тривалою.
Однак напередодні підписання угоди щодо іранської ядерної програми заговорили і про песимістичний сценарій. Це пов'язують із наміром Тель-Авіва добитися від Тегерана згоди на підписання нової довгострокової ядерної угоди за одночасної відмови іранців від своєї вимоги зняти з Ісламської республіки міжнародні санкції. Щоб отримати від Ірану добро на невигідну для нього угоду, Вашингтон повинен погрожувати війною Тегерану. Якщо ж ця загроза не вплине, то Ізраїль добиватиметься, щоб Сполучені Штати завдали удару по іранським ядерним об'єктам.
Подібний розвиток подій найменше потрібний Україні.
Не зацікавлені в новому масштабному військовому конфлікті на Близькому Сході ні регіональні, ні глобальні гравці. Адже реалізація такого апокаліптичного сценарію означатиме не тільки гуманітарну та екологічну катастрофу, зростання цін на нафту та газ, а й дестабілізацію всього регіону, оскільки сколихнеться весь мусульманський і арабський світ. А стійкість монархій Перської затоки — лише видима.
Однак напередодні підписання угоди щодо іранської ядерної програми заговорили і про песимістичний сценарій. Це пов'язують із наміром Тель-Авіва добитися від Тегерана згоди на підписання нової довгострокової ядерної угоди за одночасної відмови іранців від своєї вимоги зняти з Ісламської республіки міжнародні санкції. Щоб отримати від Ірану добро на невигідну для нього угоду, Вашингтон повинен погрожувати війною Тегерану. Якщо ж ця загроза не вплине, то Ізраїль добиватиметься, щоб Сполучені Штати завдали удару по іранським ядерним об'єктам.
Подібний розвиток подій найменше потрібний Україні.
Не зацікавлені в новому масштабному військовому конфлікті на Близькому Сході ні регіональні, ні глобальні гравці. Адже реалізація такого апокаліптичного сценарію означатиме не тільки гуманітарну та екологічну катастрофу, зростання цін на нафту та газ, а й дестабілізацію всього регіону, оскільки сколихнеться весь мусульманський і арабський світ. А стійкість монархій Перської затоки — лише видима.
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Балканські релікти
Солдати миротворчої місії НАТО в Косові біля дорожньої барикади, встановленої етнічними сербами біля міста Зубін-Потік, 1 серпня 2022 р.
(Photo: ARMEND NIMANI/AFP via Getty Images)
(Photo: ARMEND NIMANI/AFP via Getty Images)
Недавній конфлікт між Косово і Сербією через рішення Приштини про перереєстрацію транспортних засобів та ідентифікаційних карт знову розбудив у Європі страхи перед черговою громадянською війною на Балканах — з новими «сребреницями», бомбардуваннями цивільної інфраструктури, обстрілами мирних жителів, сотнями тисяч біженців. І хоча все обійшлося, очікування, що ситуація на Балканах може швидко змінитися на гіршу, нікуди не зникло.
Ці настрої викликані неврегульованістю відносин Приштини і Белграда, наявністю на території Косова напівнезалежного сербського регіону, проблемами в Боснії і Герцеговині (де складна й хитка політична система в одній країні поєднує бошняків, хорватів і сербів), шовіністичними настроями в Сербії, сильним сербським впливом у Чорногорії. Але очікування гіршого розвитку подій підживлюються ще й тим, що Росія має серйозні позиції в регіоні й може в будь-який момент підпалити ґніт у пороховій бочці Європи. І тим самим створити нові проблеми для Сполучених Штатів та Європейського Союзу, знижуючи увагу до російсько-української війни.
Ці настрої викликані неврегульованістю відносин Приштини і Белграда, наявністю на території Косова напівнезалежного сербського регіону, проблемами в Боснії і Герцеговині (де складна й хитка політична система в одній країні поєднує бошняків, хорватів і сербів), шовіністичними настроями в Сербії, сильним сербським впливом у Чорногорії. Але очікування гіршого розвитку подій підживлюються ще й тим, що Росія має серйозні позиції в регіоні й може в будь-який момент підпалити ґніт у пороховій бочці Європи. І тим самим створити нові проблеми для Сполучених Штатів та Європейського Союзу, знижуючи увагу до російсько-української війни.
Недавній конфлікт між Косово і Сербією через рішення Приштини про перереєстрацію транспортних засобів та ідентифікаційних карт знову розбудив у Європі страхи перед черговою громадянською війною на Балканах — з новими «сребреницями», бомбардуваннями цивільної інфраструктури, обстрілами мирних жителів, сотнями тисяч біженців. І хоча все обійшлося, очікування, що ситуація на Балканах може швидко змінитися на гіршу, нікуди не зникло.
Ці настрої викликані неврегульованістю відносин Приштини і Белграда, наявністю на території Косова напівнезалежного сербського регіону, проблемами в Боснії і Герцеговині (де складна й хитка політична система в одній країні поєднує бошняків, хорватів і сербів), шовіністичними настроями в Сербії, сильним сербським впливом у Чорногорії. Але очікування гіршого розвитку подій підживлюються ще й тим, що Росія має серйозні позиції в регіоні й може в будь-який момент підпалити ґніт у пороховій бочці Європи. І тим самим створити нові проблеми для Сполучених Штатів та Європейського Союзу, знижуючи увагу до російсько-української війни.
Ці настрої викликані неврегульованістю відносин Приштини і Белграда, наявністю на території Косова напівнезалежного сербського регіону, проблемами в Боснії і Герцеговині (де складна й хитка політична система в одній країні поєднує бошняків, хорватів і сербів), шовіністичними настроями в Сербії, сильним сербським впливом у Чорногорії. Але очікування гіршого розвитку подій підживлюються ще й тим, що Росія має серйозні позиції в регіоні й може в будь-який момент підпалити ґніт у пороховій бочці Європи. І тим самим створити нові проблеми для Сполучених Штатів та Європейського Союзу, знижуючи увагу до російсько-української війни.
«Мета Путіна — розширити конфлікт на інші частини світу. Оскільки він постійно намагався дестабілізувати Європу, ми можемо очікувати, що однією з його цілей можуть стати Західні Балкани».
Вйоса Османі
Президентка Косово
7500
Автор: Максим Мазур
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Придністровський важіль
При в'їзді до "столиці" самопроголошеної "Придністровської Молдавської Республіки" Тирасполь,
3 квітня 2017 р.
(Photo: ALEKSEY FILIPPOV/AFP via Getty Images)
3 квітня 2017 р.
(Photo: ALEKSEY FILIPPOV/AFP via Getty Images)
На північному сході Молдови, на території, що межує з Україною, розміщується невизнана міжнародною спільнотою «Придністровська Молдавська Республіка».
Конфлікт розпочався наприкінці вісімдесятих — початку дев'яностих через побоювання жителів правого берега Дністра, що Молдова приєднається до Румунії. Цим і скористалася Росія для посилення своїх позицій в регіоні: у збройному протистоянні 1992 року Москва підтримала Тирасполь у його конфлікті з Кишиневом. Через тридцять років після завершення придністровської війни, під час якої загинуло близько 1200 людей, Придністров'я є територією замороженого конфлікту.
З тим, що ситуація залишиться такою в середньостроковій перспективі, схоже, змирилися всі залучені сторони — США, ЄС, Молдова, Україна. Адже ще один гравець — Росія — робить усе, аби конфлікт був невирішеним. Або вирішеним на умовах Кремля.
На північному сході Молдови, на території, що межує з Україною, розміщується невизнана міжнародною спільнотою «Придністровська Молдавська Республіка».
Конфлікт розпочався наприкінці вісімдесятих — початку дев'яностих через побоювання жителів правого берега Дністра, що Молдова приєднається до Румунії. Цим і скористалася Росія для посилення своїх позицій в регіоні: у збройному протистоянні 1992 року Москва підтримала Тирасполь у його конфлікті з Кишиневом. Через тридцять років після завершення придністровської війни, під час якої загинуло близько 1200 людей, Придністров'я є територією замороженого конфлікту.
З тим, що ситуація залишиться такою в середньостроковій перспективі, схоже, змирилися всі залучені сторони — США, ЄС, Молдова, Україна. Адже ще один гравець — Росія — робить усе, аби конфлікт був невирішеним. Або вирішеним на умовах Кремля.
Регіон фактично перебуває під протекторатом Москви: тут розміщується російський контингент чисельністю близько 1300 осіб, а також діє розгалужена структура російських спецслужб. Кремль фінансує невизнану республіку (у 2014 році тодішній спікер парламенту «ПМР» Михайло Бурла повідомив, що РФ щорічно виділяє Придністров'ю 1 млрд дол.) і повністю контролює місцеву владу.
Регіон фактично перебуває під протекторатом Москви: тут розміщується російський контингент чисельністю близько 1300 осіб, а також діє розгалужена структура російських спецслужб. Кремль фінансує невизнану республіку (у 2014 році тодішній спікер парламенту «ПМР» Михайло Бурла повідомив, що РФ щорічно виділяє Придністров'ю 1 млрд дол.) і повністю контролює місцеву владу.
Заморожування придністровського конфлікту — в інтересах Кремля, бо так російське керівництво отримує додатковий важіль впливу на Кишинів. А з 2014 року — і на Київ: у Москві розглядають регіон не тільки як базу для ведення радіоелектронної розвідки проти України, а й як плацдарм для дестабілізації Одеської області. А після 24 лютого виникла загроза військового вторгнення Росії в Україну і з боку Придністров'я.
Заморожування придністровського конфлікту — в інтересах Кремля, бо так російське керівництво отримує додатковий важіль впливу на Кишинів. А з 2014 року — і на Київ: у Москві розглядають регіон не тільки як базу для ведення радіоелектронної розвідки проти України, а й як плацдарм для дестабілізації Одеської області. А після 24 лютого виникла загроза військового вторгнення Росії в Україну і з боку Придністров'я.
При цьому донедавна Москва виступала проти «возз'єднання» Придністров'я з Росією. (Нагадаємо, що 2006 року на «референдумі» придністровці вже висловилися за незалежність і приєднання до РФ.) Але наприкінці липня глава МЗС невизнаної республіки Віталій Ігнатьєв заявив, що «Придністровська Молдавська Республіка» має намір домагатися незалежності «з наступним вільним приєднанням до Росії».
Якщо цей сценарій буде реалізовано і Москва оголосить про створення чергового федерального округу, то в результаті такого рішення може розпочатися і друга російсько-молдовська війна.
При цьому донедавна Москва виступала проти «возз'єднання» Придністров'я з Росією. (Нагадаємо, що 2006 року на «референдумі» придністровці вже висловилися за незалежність і приєднання до РФ.) Але наприкінці липня глава МЗС невизнаної республіки Віталій Ігнатьєв заявив, що «Придністровська Молдавська Республіка» має намір домагатися незалежності «з наступним вільним приєднанням до Росії».
Якщо цей сценарій буде реалізовано і Москва оголосить про створення чергового федерального округу, то в результаті такого рішення може розпочатися і друга російсько-молдовська війна.
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
Аневризми планети. Де може статися новий конфлікт, здатний вплинути на стабільність у світі?
У ХХ столітті світ неодноразово переживав ситуації, коли опинявся на межі ядерної катастрофи: берлінська криза 1961 року, карибська — 1962-го, ракетна — 1983-го… Щоразу перемагав здоровий глузд. Утім, політики продовжували приймати катастрофічні рішення, хоч вони й не приводили світ на поріг ядерної війни. Як це, наприклад, сталося у випадку з радянським вторгненням в Афганістан 1979 року.
У ХХ столітті світ неодноразово переживав ситуації, коли опинявся на межі ядерної катастрофи: берлінська криза 1961 року, карибська — 1962-го, ракетна — 1983-го… Щоразу перемагав здоровий глузд. Утім, політики продовжували приймати катастрофічні рішення, хоч вони й не приводили світ на поріг ядерної війни. Як це, наприклад, сталося у випадку з радянським вторгненням в Афганістан 1979 року.
Російсько-українська війна продемонструвала проблему в роботі запобіжників глобальної архітектури безпеки, встановлених після холодної війни. Але якщо путінська Росія може проігнорувати міжнародне право та пожертвувати життями людей задля своїх амбіцій, то чому цього не може зробити й інша країна? Тому, коментуючи обстріл Запорізької АЕС, генсек ООН Антоніу Гутерреш і заявив, що ризик ядерної конфронтації знову виник через кілька десятиліть, закликавши ядерні держави взяти зобов'язання не застосовувати таку зброю першими.
Російсько-українська війна продемонструвала проблему в роботі запобіжників глобальної архітектури безпеки, встановлених після холодної війни. Але якщо путінська Росія може проігнорувати міжнародне право та пожертвувати життями людей задля своїх амбіцій, то чому цього не може зробити й інша країна? Тому, коментуючи обстріл Запорізької АЕС, генсек ООН Антоніу Гутерреш і заявив, що ризик ядерної конфронтації знову виник через кілька десятиліть, закликавши ядерні держави взяти зобов'язання не застосовувати таку зброю першими.
(Photo: NASA / Unsplash)
За десятиліття, що минули від часу закінчення холодної війни, виросло нове покоління політиків, побільшало гравців на світовій шахівниці, посилилася взаємозалежність країн: із Близького Сходу в Європу й Америку надходить нафта, у Китаї розміщені підприємства багатьох західних компаній, на Тайвані сконцентроване виробництво мікрочипів, Україна й Росія є одними з основних постачальників сільськогосподарської продукції на світовий ринок… Тому наслідки будь-якої кризи більшою чи меншою мірою відчують на всій планеті.
За десятиліття, що минули від часу закінчення холодної війни, виросло нове покоління політиків, побільшало гравців на світовій шахівниці, посилилася взаємозалежність країн: із Близького Сходу в Європу й Америку надходить нафта, у Китаї розміщені підприємства багатьох західних компаній, на Тайвані сконцентроване виробництво мікрочипів, Україна й Росія є одними з основних постачальників сільськогосподарської продукції на світовий ринок… Тому наслідки будь-якої кризи більшою чи меншою мірою відчують на всій планеті.
© 2022 «Дзеркало тижня.Україна». All rights reserved.
editor@zn.ua
editor@zn.ua
