Понад два десятиліття феноменальні економічні показники Китаю вражали й насторожували більшу частину світу, в тому числі Сполучені Штати, його найбільшого торговельного партнера. Але з 2019 року повільне зростання Китаю призвело до того, що багато спостерігачів дійшли висновку, що Китай вже досягнув свого максимуму як економічна держава.
Але такий зневажливий погляд на країну недооцінює стійкість її економіки. Так, Китай стикається з деякими труднощами, включаючи падіння ринку житла, обмеження, накладені Сполученими Штатами на доступ до деяких передових технологій, і скорочення населення працездатного віку. Але Китай подолав ще більші виклики, коли став на шлях економічних реформ наприкінці 1970-х років. Хоча його зростання сповільнилося в останні роки, Китай, ймовірно, розширюватиметься вдвічі швидше, ніж Сполучені Штати в найближчі роки, повідомляє Foreign Affairs.
В основі песимізму щодо економічного потенціалу Китаю лежить кілька хибних уявлень. Візьмемо, наприклад, широко поширену хибну думку про те, що прогрес китайської економіки у зближенні з розміром економіки США зупинився. Це правда, що з 2021 по 2023 рік ВВП Китаю впав з 76% відносно ВВП США до 67%. Але правда й те, що у 2023 році ВВП Китаю був на 20% більшим, ніж у 2019 році, напередодні глобальної пандемії, тоді як ВВП Сполучених Штатів був лише на 8% більшим.
Цей очевидний парадокс можна пояснити двома факторами. По-перше, протягом останніх кількох років інфляція в Китаї була нижчою, ніж у Сполучених Штатах. Минулого року номінальний ВВП Китаю зріс на 4,6%, що менше, ніж 5,2%, на які зріс його ВВП у реальному вираженні. На противагу цьому, через високу інфляцію номінальний ВВП США у 2023 році зріс на 6,3%, тоді як реальний ВВП зріс лише на 2,5%.
Крім того, Федеральна резервна система США з березня 2022 року підвищила процентні ставки на понад 5% — з 0,25% до 5,5%, що зробило доларові активи більш привабливими для глобальних інвесторів і підвищило вартість долара порівняно з альтернативними валютами. Тим часом Центральний банк Китаю знизив базову процентну ставку з 3,70% до 3,45%.
Але ці два фактори, швидше за все, будуть тимчасовими. Процентні ставки в США зараз знижуються порівняно зі ставками в Китаї, що зменшує стимули для інвесторів конвертувати юані в активи, виражені в доларах. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що цього року ціни в Китаї зростуть, що сприятиме збільшенню ВВП Китаю, виміряного в юанях.
Друга хибна думка полягає в тому, що доходи, витрати та довіра споживачів у Китаї є низькими. Дані не підтверджують цю думку. Минулого року реальний дохід на душу населення зріс на 6%, що більш ніж удвічі перевищило темпи зростання у 2022 році, коли країна перебувала на карантині.
Третя хибна думка полягає в тому, що в Китаї закріпилася дефляція цін, що ставить країну на шлях рецесії. Так, минулого року споживчі ціни зросли лише на 0,2%, що породило побоювання, що домогосподарства скоротять споживання в очікуванні ще нижчих цін — тим самим зменшивши попит і сповільнивши зростання. Цього не сталося, оскільки базові споживчі ціни (тобто ціни на товари та послуги, окрім продуктів харчування та енергоносіїв) фактично зросли на 0,7%.
Китайські корпорації збільшили обсяги запозичень, як в абсолютному вираженні, так і у відсотках від ВВП. А інвестиції у виробництво, гірничодобувну промисловість, комунальне господарство та сферу послуг зросли. Тому ніякої рецесії на горизонті не видно.
Також існує хибна думка про те, що китайські підприємці зневірилися і виводять свої гроші з країни. Безсумнівно, урядові репресії, що розпочалися наприкінці 2020 року проти великих приватних компаній не сприяли цьому. Доки Сі Цзіньпін перебуває при владі, поширеним аргументом є те, що підприємці продовжуватимуть утримуватися від інвестицій у Китай, натомість воліючи виводити свої статки з країни.
Хоча Китай стикається з багатьма проблемами, в тому числі й тими, що є наслідком зусиль Сі Цзіньпіна, спрямованих на посилення контролю над економікою, перебільшення цих проблем нікому не принесе користі. Це може навіть призвести до самозаспокоєння перед обличчям цілком реальних викликів, які Китай кидає Заходу.
Особливо це стосується Сполучених Штатів. Китай, ймовірно, продовжуватиме забезпечувати близько третини світового економічного зростання, збільшуючи свій економічний вплив, особливо в Азії. Якщо американські політики недооцінюють це, вони, ймовірно, завищать власну здатність підтримувати поглиблення економічних і безпекових зв'язків з азійськими партнерами.
Нагадаємо, що США хочуть завадити Китаю переважати на ринку невеликих безпілотників. Китайські компанії DJI та Autel Robotics лідирують у виробництві невеликих комерційних дронів. Китайські дрони займають близько 90% споживчого ринку США і 70% промислового.