Підтримати
В Україні наразі дуже актуальна тема ендопротезування. Лікарі передають пацієнтам два меседжі: перший — державний ендопротез поганий або його немає, другий — серед закуплених відсутній потрібний розмір. Натомість пропонується придбати потрібне в постачальника. Цю проблему прокоментував генеральний директор державного підприємства "Медичні закупівлі України" Едем Адаманов у інтерв’ю редакторці відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр.
Він розповів, що нещодавно відбулася нарада за участі керівництва Міністерства охорони здоров'я, Національної служби здоров'я України та представників усіх областей, на якій порушувалася проблема ендопротезування.
“На жаль, потреба в ендопротезах, яку подавали лікарні, дуже сильно занижувалася. Це робилося для того, щоб потім ці ендопротези купували пацієнти. Це жахливо і неправильно. Разом із НСЗУ тепер ми будемо співставляти кількість проведених лікарнею операцій із кількістю замовлених нею і доставлених нами ендопротезів. Якщо будуть розбіжності, лікарня пояснюватиме, де взяла ендопротези і яким чином вони до неї потрапили”, – зазначив Адаманов.
Водночас, за його даними, з розмірами ендопротезів “не все так погано, як кажуть заклади охорони здоров’я”.
Глава МЗУ пояснив, що в тендерній документації неможливо наперед вказати типорозміри, оскільки вони відрізняються в різних виробників. Якщо задати рамки, то це значить підготувати тендер під конкретну компанію.
Зважаючи на це, ДП “Медзакупівлі” передбачає різні варіанти розмірних сіток. Переможець тендеру передає свій каталог типорозмірів, а експерти МОЗ визначають найбільш історично розповсюджені в Україні для подальшого постачання в лікарні.
“Разом із тим лікарні мають право звернутися до виробника і попросити заміну розміру. Це також передбачено в наших договорах про закупівлю, але вони чомусь цього не роблять. Зручніше сказати, що розмір не той, тому нехай пацієнт купляє ендопротез за свої гроші”, – додав Адаманов
Він також розповів про наміри запропонувати додати в електронний каталог Prozorro Market усі типорозміри всіх виробників і надати медзакладам змогу купувати їх самостійно.
Керівник "Медичні закупівлі України" наголосив, що лікарні мають чесно надавати реальні потреби в ендопротезах.
“Навіть якщо вони цього не зроблять, ми співставимо історичні дані по втручаннях і звіримо дані в електронній системі охорони здоров'я. По тих закладах, де потреба буде нереалістична, вимагатимемо обґрунтування. Якщо не зможуть його надати, скеруємо питання до керівника департаменту охорони здоров’я. Якщо очільник лікарні не може проконтролювати, щоб його співробітники подали адекватну потребу, то виникає запитання: чому він керівник лікарні?”, – наголосив чиновник.
На його думку, перелічені заходи здатні вирішувати 80% проблем. Водночас Адаманов визнав, що недоброчесні люди чи непрофесійні менеджери знайдуться завжди. Він прагне зосереджуватися на тій більшості людей, які готові чесно виконувати роботу, аби в інших потім не було вибору.
Окремо гендиректор МЗУ розповів, що заклади охорони здоров’я вже мають ендопротези до вересня 2024 року, якщо зважати на зібрану потребу. Якщо потреба була занижена в два рази, то лікарні все одно мають забезпечення на пів року в цьому питанні.
Водночас журналістка Алла Котляр припустила, що потреба може бути заниженою в понад два рази. Вона звернула увагу, що в 2022 році заявлена потреба склала п’ять тисяч ендопротезів, хоча лікарні провели 13,5 тисяч операцій. Певну кількість операцій, імовірно, не здійснили, бо пацієнти не були готові платити.
Адаманов вважає, коли Україна почне купувати набагато більше ендопротезів, то стане більш цікавою для виробників як держава. Компанії, можливо, будуть пропонувати кращі ціни та робити поставки нашій країні більш пріоритетними.
“Зараз, на жаль, є окремі випадки, коли пацієнтів змушують купувати ендопротези за свої гроші. Якщо потреба буде централізована, а також прозоро і чесно подана лікарнями, то постачальники зрозуміють: легше укласти один контракт і поставити кілька тисяч ендопротезів, ніж продавати один чи кілька одиниць, відправляючи своїх медичних представників у кожну окрему лікарню”, – зазначив Адаманов.
Котляр запитала, чому ці закупівлі не можна провести через програму медичних гарантій: провести сертифікацію та встановити ціни, а потім відшкодовувати лікарням витратні матеріали за звітом через електронну систему охорони здоров'я. Це могло б дозволити закуповувати лише потрібне та забезпечити використання лише сертифікованої продукції.
Керівник МЗУ відповів, що його інституція так не зробила, оскільки “зараз це не запрацює”. За його словами, децентралізувати закупівлі не можна, коли ринок неефективний, бо державі доведеться витрачати щонайменше вдвічі більше, щоб забезпечити пацієнтів.
“Нинішній пріоритет — оборона, грошей не вистачає. І просто так платити вдвічі більше, тому що ринок недосконалий, — злочин. Тому в першу чергу точно треба централізувати, щоб ринок запрацював. Коли він запрацює, тоді можна буде віддавати ці закупівлі на місця”, – додав Адаманов.
Чиновник вважає, що реферування ціни на ринку з конкуренцією – неправильне та не має сенсу.
“Там, де є ефективний ринок і прозорі інструменти закупівель, це просто даремна витрата ресурсів. Реферування може зупинити розвиток. Завтра може з'явитися інноваційний ендопротез, який не потрапить в Україну, тому що у нас реферована ціна. Або навпаки. Всі технології вже застарілі. Ендопротези коштують, наприклад, 5 тисяч гривень, а через те, що реферована ціна — 20 тисяч, усі продаватимуть їх за 18 тисяч. Бо навіщо продавати дешевше, якщо можна дорожче?” – уточнив він.
Глава державного підприємства "Медичні закупівлі України" Едем Адаманов окремо прокоментував деяке збереження проблеми з наявністю онкопрепаратів. Структура планує використовувати кілька підходів для попередження дефіциту медикаментів у закладах охорони здоров’я.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google