Держава витратить на аеропорти 13,5 млрд грн, а потім приватизує

Аеропорт "Бориспіль" можуть передати в управління приватним інвесторам

Уряд готує українські аеропорти до приватизації і хоче витратити на них 13,5 млрд грн бюджетних грошей в найближчі десять років. Ще 4 млрд грн за цей час повинні вкласти приватні інвестори.

Такий висновок можна зробити з концепції державної цільової програми розвитку аеропортів до 2023 року, яка була підготовлена Мінінфраструктури та прийнята 22 травня на засіданні Кабміну. Про це пише Forbes з посиланням на чиновника, близького до керівництва профільного міністерства.

Формально концепцію держпрограми Кабінет міністрів прийняв ще у листопаді 2012 року - тоді її без попереднього узгодження з іншими відомствами вніс міністр інфраструктури Борис Колесніков. Доопрацювати документ і узгодити його з іншими відомствами профільне міністерство мало протягом тижня, але закінчити розпочате вдалося лише через півроку.

Основні положення документа зводяться до наступного:

- протягом наступних 10 років українські аеродромні комплекси модернізують за бюджетні гроші. Мова не тільки про комплекси, що входять у великі аеропорти, але і про невеликі регіональні аеропорти (наприклад, у Вінниці чи Івано-Франківську);

- приватний бізнес буде брати участь у модернізації інфраструктури аеропортів (терміналів, кейтерінгу), об'єктів неавіаційної діяльності і невеликих аеродромів, які використовуються для потреб авіапрому та спортивної авіації. Серед останніх - аеродроми "Київ/Антонов-1", "Джанкой", "Київ" (Чайка);

- пасажирські та вантажні термінали будуть передані в концесію і оренду;

- ключові аеропорти України - Бориспіль, "Львів", "Донецьк", "Одеса", "Харків" та "Сімферополь" - можуть стати приватними (положення про закріплення цих аеропортів у власності держави було прийнято п'ять років тому концепцією розвитку, яка відтепер втратила чинність; в ухваленій минулого тижня концепції такої норми немає);

- аеродроми та злітно-посадкові смуги, що перебувають у комунальній власності, можуть зберегти нинішніх власників. Попередня концепція містила норму, за якою ці об'єкти повинні бути повернуті центральній владі;

У концепції спрогнозовано, що після її реалізації, у 2023 році, пасажиропотік в українських аеропортах зросте в 2,3 рази щодо 2011 року - до 28,7 млн осіб. Це в 2,5 рази нижче, ніж прогноз попередньої концепції - ще у 2008-му у профільному міністерстві розраховували на 70,6 млн пасажирів у 2020 році.

Половину авіаперевезень в Україні у 2023 році повинні забезпечити лоукостери, йдеться у тексті концепції. У Мінінфраструктури також сподіваються, що за десять років частка доходів аеропортів від неавіаційної діяльності зросте до 60% загальної виручки. Для порівняння, у 2011 році аналогічні послуги принесли "Борисполю" менше 20% доходів.

Сума інвестицій держави - 13,5 млрд грн. З них 11,5 млрд заплатить держбюджету, 2 млрд грн - місцеві бюджети. Інвестиції приватників Мінінфраструктури оцінює у 4 млрд грн за 10 років.

В уряді концепцію підтримують далеко не всі. У супровідних документах до тексту чимало зауважень: найбільш суперечні норми - права держави на аеропорти та їхню інфраструктуру та джерела фінансування.

"Проект концепції "не є ефективним", - пише у висновку до документа департамент фахової експертизи Секретаріату Кабміну. Аргументація - у рамках підготовки до Євро-2012 в розвиток комунальних аеропортів (в т.ч. "Жуляни", "Донецьк", "Харків") були вкладені значні кошти державного бюджету. "Кошти виділялися під зобов'язання органів місцевого самоврядування повернути об'єкти аеродромів та злітно-посадкові смуги після завершення Євро-2012 у державну власність, чого не було зроблено", - йдеться в експертному висновку секретаріату Кабміну.

Більше того, концепція пропонує фінансувати з бюджету на розвиток аеропортів, які вже перебувають у приватній власності - норми про те, що ці кошти скарбниці будуть компенсовані, в документі немає.

Друга претензія стосується фінансування програми. Спочатку розмір держвидатків планувався навіть більшим - 15 млрд гривень, а загальний кошторис - 19 млрд гривень. Але Мінфін запротестував: розмір бюджетного фінансування назвали надмірно роздутим і порадили "значно скоротити". Тим більше, що в держвласності сьогодні знаходяться лише два аеропорти - "Бориспіль" і "Львів", решта належать комунальній владі. У результаті обсяг держфінансування стиснули на 1,5 млрд гривень.

До речі, ці 1,5 млрд гривень хотіли направити на оплату робіт в рамках підготовки України до Євро-2012, що завершився рік тому. Через протести Мінфіну у відомстві Козака вирішили, що на це не пустять повністю витрачену позику у розмірі 4,4 млрд гривень, зроблену Укрєвроінфрапроектом (входить у підпорядкування Мінінфраструктури) в 2012 році.

Нарешті, нарікання Мінфіну стосуються фінансування "Борисполя". Найбільший аеропорт країни включено до списку об'єктів держвласності, які можуть бути передані в концесію. Незважаючи на це, на розвиток аеропорту з державного бюджету пропонується витратити ще 2,7 млрд гривень, нарікає Мінфін. Як випливає з супровідних документів Концепції, у відомстві Володимира Козака це зауваження проігнорували, пославшись на те, що аеропорт ще не передано інвестору. !zn

Читайте також:

На прикладі "Борисполя" Мінінфраструктури може виробити модель ефективного управління іншими аеропортами - експерт

Львівський аеропорт вимагають назвати на честь Степана Бандери

АМКУ дозволив об'єднати морські порти в одне підприємство

Мінінфраструктури пропонує передавати порти в концесію для їхнього розвитку та залучення інвесторів