Бюджет Украины 2015: кто за что платит на самом деле?

З початку року уряд України працює за новим бюджетом, який було прийнято блискавично швидко. Проект документ а (допрацьований) було передано на розгляд комітетів Верховної Ради 23 грудня. У процесі розгляду він втратив актуальність після внесення численних змін до податкового законодавства. Перерахувати вплив цих змін на бюджет не встигли, вирішивши, що краще мати поганий кошторис на початок 2015-го, ніж не мати взагалі.

Бюджетний закон було ухвалено Радою о 4:24 ранку 29 грудня, а 31-го прес-служба президента повідомила про його підписання.

Прибічники якнайшвидшого прийняття документа стверджували, що він є революційним, оскільки змушує олігархів і заможних громадян сплачувати податки. Опоненти, навпаки, наголошували на посиленні податкового тиску на населення та відсутності дієвих кроків щодо оподаткування олігархів.

Головний кошторис держави складається із детального переліку доходів і видатків відповідно до міжнародних класифікацій. Проте ці класифікації досить складні для сприйняття як пересічними громадянами, так і багатьма депутатами, які за нього проголосували. Аби суспільство та його делеговані представники у владі змогли самі розібратися, з кого уряд збирає гроші і як їх витрачає, ми поділили бюджет на шість логічних категорій: соціальний захист, газ і нафта, утримання влади, оборона, обслуговування боргу та все інше. Розуміючи це, суспільство та депутати зможуть краще протистояти намаганням їх заплутати, обдурити, або ж протягнути корупційні схеми під виглядом постачання державних послуг.

З чималої кількості статей доходів і видатків не завжди зрозуміла відповідь на просте запитання: "З чиїх податків та в якому обсязі фінансуються основні видатки?". Щоб розібратися в цьому, ми умовно розбили бюджет на шість категорій, про що зауважили трохи вище (див. рис.).

Частина 1 - "соціальний захист": відображає перерозподіл урядом частини доданої вартості між різними категоріями населення. Доходи цієї частини бюджету формуються за рахунок тих, хто створює додану вартість зараз (працівники та підприємства), на користь тих, хто її створював у минулому (пенсіонери), створюватиме у майбутньому (школярі та студенти) або не може створювати через певні обставини (хворі, дуже бідні чи неспроможні).

Джерелами відповідних надходжень є податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та акцизні збори. Видатки спрямовуються на охорону здоров'я, освіту, пенсійне забезпечення, субсидії малозабезпеченим громадянам. У проекті бюджету на 2015 р. видатки на соціальне забезпечення на 96% покриваються переліченими податками.

Від'ємний баланс у 10 млрд грн за цією частиною бюджету є закономірним явищем в умовах демографічної ситуації в країні та популістської протягом багатьох років соціальної політики з великою кількістю пільг.

Частина 2 - "газ і нафта": відображає перерозподіл урядом частини ренти, отриманої за видобуток і транспортування нафти та газу, на пільги та житлові субсидії населенню. У бюджеті-2015 рентна плата за користування надрами для видобутку та транспортування вуглеводнів планується на рівні 32 млрд грн, цільова надбавка до тарифу на газ для споживачів - 3 млрд. Пільги та житлові субсидії населенню, значну частину яких становить оплата за газ та опалення, - 12 млрд грн. Рентні платежі перевищують субсидії на 23 мрд грн. У показниках бюджету не відображено обсягів прихованого субсидіювання населення через НАК "Нафтогаз України", які очікуються на рівні 32 млрд грн. При таких показниках рентних платежів не вистачає для покриття запланованих у бюджеті та прихованих субсидій на газ, дефіцит становить близько 12 млрд грн.

Частина 3 - "утримання влади": відображає витрати платників податків на утримання адміністративного апарату. Можна припустити, що джерелами фінансування для утримання влади можуть бути вивізне та ввізне мито й плата державним органам і бюджетним установам за їх послуги. Плата державним органам і бюджетним установам за послуги зрозуміла, a вивізне та ввізне мито - це плата за отримання можливостей вивезти економічну діяльність до інших країн чи за право вести економічну діяльність за законами цієї країни.

У бюджеті на 2015 р. цих надходжень вистачає на покриття лише 60% витрат на утримання державного апарату. Загальна вартість утримання державного апарату в Україні становить 89 млрд грн.

Частина 4 - "оборона": військовий бюджет країни. До доходів цієї частини включено надходження від податку на прибуток підприємств. Дохідна частина військового бюджету також включає військовий збір, який сплачують пересічні громадяни, надходження від волонтерів і донорів на оборонні цілі. Видатки військового бюджету йдуть на утримання армії, Національної гвардії, на соціальні виплати постраждалим в АТО, компенсації підприємствам заробітку працівників, призваних на військову службу. У бюджеті-2015 податків, які сплачують підприємства та громадяни, вистачає, щоб покривати 65% військових видатків, військового збору - 17%.

Частина 5 - "обслуговування боргу": формується на основі припущення, що джерелом видатків на обслуговування боргу є фінансова система країни, зокрема прибутки Національного банку. Видатки на обслуговування боргу включають виплати відсотків за запозиченнями та погашення кредитів, залучених під державні гарантії. Прибутків НБУ, які вилучаються до держбюджету-2015, вистачає на покриття 30% видатків на обслуговування боргу.

Частина 6 акумулює доходи та видатки, які не віднесено до перелічених категорій. До доходів віднесено рентні платежі за користування надрами (крім нафти та газу), екологічний збір, прибуток, вилучений з державних підприємств, реверсну дотацію, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, інші надходження. До видатків віднесено видатки на формування резервного фонду, базову дотацію, додаткові дотації місцевим бюджетам, державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом міністрів України, стабілізаційну дотацію, реалізацію програм допомоги ЄС, субвенцію на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську.

Користуючись такою простою логікою, набагато легше зрозуміти, як витрачаються кошти платників податків (див. рис.).

Таким чином, виявляється, що згідно з проектом бюджету податків пересічних громадян майже вистачає для фінансування потреб українців, які зараз неспроможні створювати додану вартість, і покриття значної частини кошів на утримання державного апарату. Податки, які сплачують заможні громадяни, та надходження від військового збору лише частково покривають видатки держави на оборону, а коштів, які вилучаються з фінансової системи, недостатньо для обслуговування боргів.

Якщо базуватися на такій класифікації, фіскальна політика та її цілі стають значно краще зрозумілими. Найголовніші виклики - це банкрутство "Нафтогазу", відмова від практики перехресного субсидіювання та підняття тарифів. Водночас потрібно зменшувати уряд і реструктурувати борг. Ці фіскальні заходи потрібно вживати негайно, але також треба зрозуміти, що їх короткостроковий вплив на економіку країни буде негативний, тому що і громадяни, і уряд скорочуватимуть витрати на продуктивну економічну активність.

Критичне та нове запитання - знайти кошти на оборону. Ми вважаємо, що за оборону повинні платити перш за все заможні громадяни з частини вартості активів, які їм належать. Як стало зрозуміло, коли приходить ворог, то ці активи - підприємства, банки, маєтки та стадіони - дуже швидко втрачають вартість. Ця категорія є також дуже важливою для фіскальної політики, тому що саме з великих витрат на оборону може розпочатися економічне зростання країни.

Детальніше про можливий податок на активи багатіїв, фіскальну політику уряду та аналіз бюджету, який ухвалили вранці 29 грудня 2014-го, - у наших наступних публікаціях.

Андрій КИРИЛЕНКО (Массачусетський інститут технологій), Тетяна ТИЩУК (Інститут економіки та прогнозування НАН України)