Експерт назвав СЗЧ найбільшою проблемою армії та виділив три групи військових, які залишають частини

Самовільне залишення частини (СЗЧ) є наразі найбільшим викликом для українського війська. Це не просто військова, а загальнодержавна військово-цивільна проблема, вирішенням якої держава системно не займається.

Таку думку висловив військовослужбовець та народний депутат VIII скликання Ігор Луценко в інтерв’ю для "Главкома".

Три основні категорії, схильні до СЗЧ

Луценко виокремив три основні групи військовослужбовців, які найчастіше вдаються до самовільного залишення частин:

Неусвідомлено мобілізовані: Особи, яких призвали раптово і які з першого дня служби шукають будь-яку можливість, щоб залишити армію, оскільки не мали усвідомленого рішення служити.

Вигорілі ветерани: Досвідчені військові, які тривалий час перебувають на передовій без ротацій і мають бойові заслуги. Вони часто стикаються з конфліктами з керівництвом та відчуттям безвихідності через неможливість змінити своє становище.

Жертви бюрократії: Військовослужбовці, які змушені використовувати СЗЧ як єдиний спосіб переведення між підрозділами. Це відбувається через "зламані" та вкрай повільні офіційні бюрократичні механізми.

Військовий констатує: "З усіма цими категоріями треба працювати. Але, на жаль, ніхто не бере на себе відповідальність за те, як із цим боротися і хто за це взагалі відповідає".

За словами Луценка, для значної кількості військових СЗЧ перетворилося на єдиний зрозумілий і швидкий спосіб змінити свою складну ситуацію. Офіційні процедури, як-от переведення чи очікування на ротацію, можуть тривати пів року або довше.

Незважаючи на певні реформи, запроваджені восени 2024 року, армійська бюрократія швидко нівелювала їхній позитивний вплив.

"У результаті СЗЧ стало найпопулярнішим способом вирішити будь-яку проблему в армії: хочеш перевестися – СЗЧ, не подобається командир – СЗЧ, боїшся воювати чи не влаштовує оплата – СЗЧ", – констатує нардеп.

Ігор Луценко переконаний, що кількість самовільних залишень частин можна істотно зменшити лише за умови системних дій з боку держави. Він назвав два першочергові кроки:

Справедливий розподіл: Забезпечити справедливий розподіл мобілізованих між бригадами, беручи до уваги статистику СЗЧ у цих частинах.

Персональна відповідальність: Запровадити персональну відповідальність за рішення, які провокують масове залишення військовослужбовцями своїх частин.

"Без покарання конкретних винних система не запрацює. Якщо кілька людей із прізвищами опиняться в СІЗО за службову халатність, інші дуже серйозно задумаються", – підсумував Луценко. 

Нагадаємо, секретар комітету Верховної Ради з нацбезпеки Роман Костенко розповів, що більшість людей ухвалює рішення про СЗЧ ще до того, як потрапить на фронт.