Мажоритарний переділ. Може настати після набуття чинності ухваленим парламентом законом про зниження кворуму для зборів господарських товариств із 60 до 50%

Може так статися, що з 2007 року для проведення зборів акціонерів АТ буде досить присутності на ньому власників більш як 50% голосуючих акцій. Цю норму запроваджено ухваленим Верховною Радою 19 жовтня Законом «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (про зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)». За прийняття документа проголосував 241 народний депутат із фракцій Партії регіонів, соціалістів і комуністів (Блок Тимошенко і «Наша Україна» не голосували). Експерти стверджують, що ці зміни несприятливо позначаться на результатах майбутньої приватизації. Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ), а також нардеп Микола Катеринчук уже звернулися до президента Віктора Ющенка з проханням ветувати закон...

Коли ухвалюється настільки неоднозначний законопроект, перше запитання, що виникає, — «кому це вигідно». Найбільшою мірою ситуація змінюється у випадках, коли в АТ є власник контрольного пакета, а також один або кілька великих міноритаріїв.

Тепер цінність 40-відсоткового міноритарного пакета знижується: блокувати збори акціонерів шляхом простої неявки його власник уже не може.

Ще до прийняття закону представники БЮТ заявляли, що основною його метою є встановлення контролю держави над «Укрнафтою». Нагадаємо, що НАК «Нафтогаз Україна» належить 50%+1 акція підприємства, однак де-факто управляють ним представники інтересів іншого акціонера — групи «Приват». Якщо закон набере чинності, то збори акціонерів за участю одного лише «Нафтогазу» відбудуться вже на початку наступного року. І «Укрнафту» очолить людина, близька до Юрія Бойка. Заблокувати такі збори інші акціонери «Укрнафти» можуть лише в судовому порядку.

Аналогічним чином держава має можливість проводити збори акціонерів «Київенерго» лише за участю НАК «Енергетична компанія України», котра також володіє половиною активів київських енергетиків. Порушується баланс прав акціонерів і в ВАТ «Нікопольський завод феросплавів». Спірний 50-відсотковий пакет акцій реально стає контрольним, дві потужні ФПГ, що контролюють комбінат і перебували раніше в рівних умовах, опиняються в стані конфлікту. Загостриться і боротьба держави за цей пакет.

Але зміна стосуватиметься не лише державних компаній. Наприклад, у «Київстарі» власник контрольного пакета — норвезький «Теленор» — тепер також зможе одноосібно проводити зборів акціонерів, не озираючись на іншого акціонера, ТОВ «Сторм», у якого ні багато ні мало — 43,5% акцій. А збори акціонерів «Запоріжкоксу» зможе проводити один «СКМ», із яким афільовані три міноритарні акціонери, що володіють 15,3, 15,7 і 20% акцій підприємства.

Зате в ситуації, коли у держави пакет акцій менший від контрольного, нова норма працює проти неї. Наприклад, вона може втратити контроль над ЗАТ «Укртатнафта», де Фонду держмайна належить 43,05% акцій. Аналогічна ситуація виникне в деяких енергорозподільчих компаніях, наприклад, «Черкасиобленерго», де у держави 46% акцій. Це може істотно змінити плани ФДМУ щодо продажу 5—25-відсоткових пакетів акцій 21 обленерго з метою забезпечити виконання плану з приватизації.

З одного боку, державі не можна втрачати контроль над «Київенерго» і «Тернопільобленерго», де у неї рівно половина акцій. З іншого — у разі продажу невеличких пакетів потрібно врахувати, хто з існуючих акціонерів бажає «добрати» свій пакет до контрольного. У таких випадках навіть 5% акцій можна продати дуже дорого.

Саме такі ситуації мають на увазі експерти, кажучи про можливий перегрів вторинного ринку, до якого призведе прийняття цієї норми. За словами керівника аналітичної групи ІФК «АРТ-Капітал» Володимира Козака, після прийняття таких поправок міноритарним стане будь-який пакет до 50% акцій. Оскільки навіть великі неконтрольні пакети втрачають сенс, акціонери намагатимуться збільшувати їх до контрольних. «Тепер міноритаріям, у яких 30—40% акцій, слід вирішити, як зібрати у своїх руках понад 50%», — каже директор міжнародного Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Очікується активне скуповування акцій фізосіб, акцій, які перебувають у вільному обігу, і навіть цілих компаній-міноритаріїв. Процес цей ітиме «на швидкість», і торг найчастіше буде недоречним. Бо той, хто перший досягнув 50%, автоматично проводить «одноосібні» збори акціонерів і встановлює повний контроль над компанією.

«Фондовий ринок унаслідок змін до закону може розігрітися, бо ті, хто володіє 20—30% акцій, можуть побажати ще прикупити акцій, а міноритарії можуть свої акції скидати. Але є ризик одержати замість розігріву розвиток спекулятивної тенденції, коли, умовно кажучи, власник 10% акцій диктуватиме свою, зовсім неринкову ціну», — прогнозує експерт Міжнародного центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин.

Злі язики кажуть, що мажоритарні акціонери здешевили собі, таким чином, установлення повного контролю над компаніями. «Прийняття закону «позбавить великі фінансово-промислові групи витрат на консолідацію 60%+1 акція АТ — вистачить і половини», — каже Володимир Козак із «АРТ-Капітал».

Автори закону про зниження кворуму для проведення зборів акціонерів апелюють до того факту, що в ряді розвинених країн він менший, ніж був в Україні. Однак, на жаль, поки що недоречно порівнювати західне корпоративне право і культуру з українською. А в сусідній Росії, наприклад, діє норма, відповідно до котрої повторні збори акціонерів (якщо не відбулися планові) проводяться при кворумі 30%. Наслідком цього було те, що різні групи акціонерів могли провести двоє повторних зборів, і кожні з них вважалися легітимними. Як говорив із цього приводу президент широковідомої у вузьких колах російської компанії «Мінфін» Олександр Волков, у Росії для контролю над компанією достатньо 15% акцій: тому що це половина від 30%, тому що 30% — це кворум на повторних зборах акціонерів і тому що грамотний акціонер завжди знайде можливість не провести планових зборів...

Захист від рейдерства — другий аргумент, який висували автори закону на користь його прийняття. Те, що з ним треба боротися, ніхто в нас не заперечує. Проте, мабуть, нерозумно це робити просто шляхом перерозподілу корпоративного впливу на користь мажоритаріїв.

Слід зазначити, що «міжнародні стандарти кворуму», до яких апелюють розробники, передбачають неабиякі заходи для захисту прав міноритарних акціонерів.

«Усі згодні, що корпоративне законодавство в Україні потрібно змінювати, але розв’язувати цю проблему треба в комплексі, щоб встановити рівні і справедливі правила для усіх. Як мінімум, такі зміни кворуму необхідно приймати із запровадженням зобов’язання для мажоритарних акціонерів викуповувати акції міноритаріїв за ринковою ціною при додаткових емісіях або випускати нові акції за ринковою ціною», — каже аналітик Millennium Capital Євген Гребенюк

Про це ж ідеться у листі Української асоціації інвестиційного бізнесу, яка просить президента Віктора Ющенка застосувати до закону право вето. У листі стверджується, що ця норма прямо порушує права таких інвесторів, як інвестиційні фонди або недержавні пенсійні фонди. Які зазвичай формують свої інвестиційні портфелі з невеликих пакетів акцій тих чи інших підприємств. Тепер, коли їхнє право на участь у прийнятті рішень різко знижено, це може спричинити і зниження вартості їхніх цінних паперів.

На думку УАІБ, реформування законодавства має здійснюватися одночасно з реалізацією заходів для захисту прав міноритарних акціонерів і передбачати триваліший перехідний період для запровадження. А президентське вето могло б саме супроводжуватися висуванням ряду вимог щодо захисту прав міноритарних акціонерів або навіть прийняття закону «Про акціонерні товариства». Рекомендацію якомога швидше прийняти цей закон висунула і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

«Держава, як показує практика, не є ефективним власником», — вважає Василь Юрчишин із Центру Разумкова. На його думку, ці зміни до законодавства «дають можливість мажоритаріям монополізувати прийняття рішень, що особливо ризиковано в тих випадках, коли основним акціонером в АТ є держава».

На думку співдиректора аналітичного департаменту ІК «Антанта-Капітал» Віталія Шушковського, яку він висловив агентству «УФС», «в Україні досить багато компаній, контрольні пакети яких зовнішньому спостерігачеві здаються «монолітними», однак насправді розподілені між кількома гравцями». Експерт прогнозує, що низка подібних домовленостей «видаються надто слабкими, а спокуса порушити їх, користуючись свіжоприйнятою нормою, — надто сильною», що призведе до загострення ряду латентних господарських спорів.

Загалом, експерти погоджуються, що цей закон захищає інтереси «великих власників» на шкоду дрібним. А з прийняттям закону «Про акціонерні товариства», норми якого захистять і невеликих інвесторів, ніхто не поспішатиме. Вся надія на президентське вето. У цьому разі відповідне політичне рішення президента, особливо якщо його супроводжуватимуть вимоги прийняти комплексне законодавство, може сприяти реальному поліпшенню інвестиційного клімату в країні.