КВИТОК У ВЕЛИКУ ПРИВАТИЗАЦІЮ — СПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ ПРИ ПРОДАЖУ ДМК ВІД ПРЕТЕНДЕНТІВ ЗАЖАДАЮТЬ ДОВЕСТИ ПРОЗОРІСТЬ ПОХОДЖЕННЯ КАПІТАЛІВ

Минулого тижня Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 98,81% акцій ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського». Інтерес до купівлі акцій, оцінених майже в 580 млн. грн., раніше висловили три бізнес-групи: Укрсиббанк, Приватбанк і корпорація ІСД.

При цьому вперше Фонд держмайна України виставив жорсткі вимоги до прозорості походження капіталу потенційних учасників конкурсу. Можливо, що приватизатори підіграють новому віянню зі стін адміністрації Президента щодо недопущення штучних банкрутств держпідприємств і непрозорості в процесах продажу держмайна. Як ми пам’ятаємо, 30 вересня ц.р. Президент Кучма досить несподівано значну частину своєї прес-конференції присвятив питанням штучного банкрутства і приватизації. Зокрема він доручив РНБОУ, Генпрокуратурі, МВС і СБУ підготувати рекомендації щодо організації боротьби з «масовим доведенням українських підприємств до банкрутства». Мін’юсту і Мінекономіки було дано розпорядження підготувати відповідні зміни до законодавства.

Чим обернеться нова тенденція в державній приватизаційній політиці, передбачити поки складно — зрозуміло лише, що український бізнес очікують чергові зміни. Наприклад, ФДМУ має намір зажадати від претендентів на стратегічні підприємства демонстрації прозорості походження капіталу. І схоже, що «Дзержинка» стане пілотним проектом. Претендент на її придбання повинен мати загальний обсяг реалізації продукції за кожен з двох останніх років не менше обсягу реалізації меткомбінату за 2002 рік, плюс досвід управління підприємствами гірничо-металургійного комплексу.

Крім того, оподатковуваний прибуток претендентів 2003 року не може бути меншим від 50% початкової вартості пакета акцій, запропонованого до продажу. Також претенденти мають домовитися з кредиторами (їм підприємство в сукупності заборгувало більш як 600 млн. грн.) про відстрочку або розстрочку погашення боргу терміном на два роки.

ДМК ім. Дзержинського — це найбільш значимий об’єкт, виставлений на продаж за останні кілька років. Причому як за вартістю реалізації пакета, так і за внеском підприємства в економіку України. На комбінаті працюють близько 19 тис. чоловік, реально він є містоутворюючим підприємством.

Можливо, з огляду на всі ці причини ФДМУ вирішив відкатати схему максимально прозорої приватизації, про яку давно говорилося, саме тут. Хоча не виключено й те, що приватизатори намагаються в такий спосіб заманити на підприємства майже міфічних в умовах України іноземних інвесторів. Досі в металургії їх якось не бачили: далі Польщі й Угорщини «західники» не заходили. Та й узагалі, останніх іноземних інвесторів у рамках великих приватизаційних конкурсів в Україні бачили 2001 року при приватизації обленерго. Тож новий формат приватизаційних продажів цілком вписується в ініціативи Президента.

Існує ще одна версія, яка пояснює потяг до прозорої приватизації. Її озвучила голова спеціальної контрольної комісії ВР із питань приватизації Валентина Семенюк: «Там подали заявку на приватизацію не ті, на кого розраховували. Тому від них і вимагають декларацію про чисте походження грошей — вперше в історії української приватизації». Можливо, йдеться про ще не названого претендента, оскільки Укрсиббанк, Приватбанк і корпорація ІСД уже давно заявили про свої плани.

Експерти зазначають, що вимога довести легітимне походження капіталу також прямо пов’язана зі здатністю інвестора принести необхідні кошти в розвиток комбінату. ДМК сьогодні вимагає значних інвестицій у реконструкцію; також необхідно вирішувати питання виходу на нові ринки збуту, розраховуватися з кредиторами. На ринку іноземних інвестицій існує узвичаєне правило, відповідно до якого при фінансуванні інвестпроекту необхідно надати власних коштів як мінімум у розмірі 15% від гаданої суми запозичення в західних банківських інституціях. Для докорінної модернізації комбінату необхідно не менш як 400 млн. дол. Причому вкласти їх доведеться протягом найближчих двух–трьох років. Неважко підрахувати, що від потенційного інвестора ДМК знадобиться мінімум близько 300 млн. гривень власних коштів на період вісім—дев’ять років.

Для отримання інвестицій у сотні мільйонів доларів знадобиться не один місяць роботи, тому відкритість претендентів до фіскальних вимог держави може сприйматися як ще один аргумент на користь реалістичності інвестиційних програм.

Про успішність «нової» схеми ми зможемо судити вже найближчим часом. У ФДМУ кажуть, що, коли продаж ДМК пройде успішно, схема участі в приватизації прозорими капіталами буде використана і при приватизації ще одного металургійного гіганта — «Криворіжсталі».