Експерти: Чим більше чинників, які впливають на вступ, тим важче абітурієнтові

Чим більше з’являєтсья чинників, що впливають на вступ, тим важче стає абітурієнтові уяснити їх важливість для вступу та об’єктивність, або зрозуміти, чому саме він не зміг успішно подолати вступний бар’єр, відзначили у своєму коментарі для «Дзеркала тижня» консультанти Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) Маркус Броер и Марк Зельман.

Маркус Броер передусім відзначив, що система прийому до університетів, яка склалася нині в Україні, заслуговує на схвалення. «Величезну роботу провели за стислий період. Зазвичай потрібно багато років, щоб така система оцінювання почала ефективно функціонувати. А в нас уже є дані, які свідчать, що результати зовнішнього оцінювання у вашій країні корелюються з показниками академічної успішності першокурсників», - сказав експерт.

Проте, на його думку, останні ініціативи Міносвіти – врахування середнього балу атестату або можливість запровадження вступного есе як ще одного фактору оцінювання, можуть суттєво ускладнити вступну кампанію для абітурієнтів.

«Дуже важливий момент: чим більше додається чинників, які впливають на вступ, тим важче стає абітурієнтові. Також важче пояснити громадськості роль і відносну вагу цих чинників, - зазанчає Броер. – І ще один дуже важливий момент — валідність із погляду учасника іспиту та його батьків. Як на мене, нині в очах і випускників, і їхніх батьків складання стандартизованого тесту є досить об’єктивним способом показати, чого учень навчився в школі».

Експерт відзначив, що середній бал атестату дійсно враховується в багатьох системах прийому до вищих навчальних закладів. «Проте важливо розуміти, як ці системи розвивалися і чому цей чинник набув значення. Я не проти того, щоб вивчалася можливість використання середнього бала атестата під час ухвалення рішення щодо зарахування до університету, але наразі не бачу в цьому нагальної потреби. Варто було б спершу прорахувати можливі наслідки», - відзначив Броер.

Крім того, есе, яке пишуть абітурієнти у США, не слугує для оцінювання їхніх здібностей, а лише дає можливість скласти враження про них як особистостей, додав експерт. «Зазвичай в університетах великого значення надають тому, чим юнак чи дівчина займається в позаурочний час, у яких громадських проектах бере участь, чи набув досвіду волонтерської роботи за кордоном або в рідній країні. Це справді валідний чинник, що може вплинути на рішення стосовно зарахування, але тільки тоді, коли претендент недобрав кілька балів або набрав однакову з кимсь кількість. Звісно, цей чинник не спрацює, якщо рівень знань низький, - відзначив експерт.

Якщо мотиваційне есе відіграватиме велику роль у процесі зарахування до ВНЗ, з’являються підстави для занепокоєння. «Коли, крім основного тестування, впроваджуються інші чинники, які мають велику роль і вагу, і створюється комбінований бал, абітурієнт не знатиме, що саме завадило йому вступити до університету. З технічного погляду, мотиваційне есе стандартизувати неможливо, судження про нього — суб’єктивне. Нормально лише, якщо рішення балансує на межі кількох балів», - додав Броер.

Його колега Марк Зельман відзначив, що у США від мотиваційного есе вже відмовляються. «Причина проста: вступник пише його вдома й надсилає до університету. Ніхто не може проконтролювати, чи робить він це сам. Дедалі частіше есе береться з Інтернету або інших джерел. Саме з цієї причини університети наполягли, щоб есе було введене до тесту SAT. Таким чином, абітурієнт виконує це завдання на очах у перевіряльників», - підкреслив експерт.

«Есе перевіряється спочатку з допомогою спеціальної комп’ютерної програми (вона перевіряє те, що можна виміряти, — грамотність, структуру, словниковий запас тощо), а потім — спеціально натренованою людиною (у неї — власні категорії перевірки). Якщо бали людини й машини різняться більш як на одиницю, підключається головний перевіряльник, дуже досвідчений, і приймає остаточне рішення», - додав Зельман.

Детальніше про це читайте в статті Аліни Бажал «Між абітурієнтом і вузом — нові мости чи нові перешкоди?» у свіжому номері «ДТ».